Рішення № 14632091, 03.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/2203.02.11 за позовом Акціонерне товариство закритого типу "Спецавтобаза"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логлаб Україна"

про стягнення 18 400,53 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача Мочерад Н.О. –представник за довіреністю б/н від 01.01.11 р.

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 18 400,53 грн., що становить заборгованість за договором б/н від 15.02.2010 р. в розмірі 18150, 00 грн. та 250, 53 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг за договором на транспотно - екпедиційне обслуговування перевезень вантажів автомобільним транспортом б/н від 15.02.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2010 р. порушено провадження у справі № 8/22, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03.02.11 р., зобов’язано сторін виконати певні дії.

В судове засідання 03.02.2010 р. представник відповідача не з’явився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача подав, надав пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

В зв’язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженог представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

15.02.2010 р. між Фізичною Акціонерним товариством закритого типу "Спеавтобаза" (надалі –позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логлаб Україна" (надалі- відповідач, замовник) було укладено на транспотно - екпедиційне обслуговування перевезень вантажів автомобільним транспортом б/н від 15.02.2010 р. (надалі - договір), предметом якого є виконання експедитором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом у міському і міжміському сполученні за заявками замовника.

Відповідно джо п.3.1. договору, експедитор забезпечує подачу автомобілів для завантаження в термін і в кількості відповідно до заявки замовника.

Так, відповідачем на виконання умов договору, були надані усні заявки на подачу автомобіля для завантаження за відповідною адресою.

Як вбачається з талону замовника 12 AAA № 289749 до подорожнього листа № 1463859 від 02.09.2010 р., талону замовника 12 AAA № 289750 до подорожнього листа № 1463862 від 02.09.2010 р., талону замовника 12 AAA № 133451 до подорожнього листа №.1463864 від 04.09.2010 р., талону замовника 12 AAA № 133452 до подорожнього листа №.1463865 від 05.09.2010 р., талону замовника 12 AAA № 133453 до подорожнього листа №.1463866 від 06.09.2010 р., талону замовника 12 AAA № 133454 до подорожнього листа № 1463870 від 07.09.2010 р., талону замовника 12 AAA № 133462 до подорожнього листа № 1463873 від 08.09.2010 р., талону замовника 12 AAA №> 133475 до подорожнього листа № 1463886 від 09.09.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237001 до подорожнього листа № 1463892 від 10.09.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237007 до подорожнього листа № 14563895 від 13.09.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237008 до подорожнього листа № 14563897 від 14.09.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237024 до подорожнього листа № 0033711 від 15.09.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237025 до подорожнього листа № 0033736 від 16.09.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237027 до подорожнього листа № 0033737 від 17.09.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237028 до подорожнього листа № 0033738 від 18.09.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237029 до подорожнього листа № 0033739 від 20.09.2010 р, талону замовника 10 ААВ № 237033 до подорожнього листа № 0033745 від 21.09.2010 р, талону замовника 10 ААВ №> 237046 до подорожнього листа № 0033758 від 22.09.2010 р, талону замовника 12 AAA № 133479 до подорожнього листа № 0033772 від 25.09,2010 р., талону замовника 12 AAA № 133480 до подорожнього листа № 0033773 від 26.09.2010 р., талону замовника 12 АА № 133499 до подорожнього листа № 0033798 від 29.09.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237069 до подорожнього листа № 0033804 від 30.09.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237070 до подорожнього листа № 0033805 від 01.10.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237077 до подорожнього листа № 0033809 від 02.10.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237078 до подорожнього листа № 0033810 від 04.10.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237080 до подорожнього листа № 0033819 від 05.10.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237105 до подорожнього листа № 0033843 від 06.10.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237112 до подорожнього листа № 0033846 від 09.10.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237113 до подорожнього листа № 0033847 від 10.10.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237114 до подорожнього листа № 0033848 від 11.10.2010 р, талону замовника 10 ААВ № 237117 до подорожнього листа № 0033853 від 12.10.2010 р, талону замовника 10 ААВ № 237139 до подорожнього листа № 0033880 від 13.10.2010 р., талону замовника 10 ААВ № 237146 до подорожнього листа № 1463709 від 14.10.2010 р., належним чином заверні копії яких є в матеріалах справи, позивач здійснив перевезення вантажу за усними заявками відповідача. Вантажі були отримані представником відповідача, що підтверджується печатками на талонах замовника та дорожніх листах.

Відповідно до п. 11.1 Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно із пунктами 4.1., 4.2., 4.4. договору, розрахунки між замовником і експедитором за транспортно-експедиційне обслуговування здійснюються на підставі погодженої винагороди експедитора і витрати по організації перевезення. Замовник робить оплату шляхом банківського переказу на рахунок експедитора протягом 5-ти календарних днів з моменту одержання оригіналів рахунків.

Додатком № 1 до договору сторони погодили розмір винагороди експедитору.

На виконання умов даних пунктів договору, експедитором було виставлено для здійснення у майбутньому відповідної оплати рахунки-фактури № СФ-0000696 від 09.08.2010 року на суму 2200,00 грн., № СФ-0000709 від 15.09.2010 р. на суму 2750, 00 грн., № СФ-0000713 від 22.09.2010 р. на суму 3300, 00 грн., № СФ- 0000720 від 30.09.2010 р. на суму 3850, 00 грн., № СФ-0000803 від 14.10.2010 р. на суму 6050 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору замовник робить оплату після отримання оригіналів рахунка з прикладеними другими примірниками талонів замовника, актів виконаних робіт, рахункі-фактур. Другі екземпляри актів виконаних робіт повертаються експедиторові.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було підписано акти виконаних робіт № ОУ-0000745 від 09.09.2010 р. на суму 2200, 00 грн., № ОУ-0000758 від 1509.2010 р. на суму 2750,00 грн., № ОУ-0000764 від 22.09.2010 р. на суму 3300, 00 грн., № ОУ-0000782 від 30.09.2010 р. на суму 3850, 00 грн., № ОУ- 0000878 від 14.10.2010 р.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становить 18400, 00 грн.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши зміст укладеного договору б/н від 15.02.2010 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором транспортного експедирування.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно –експедиторську діяльність" від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, заявлених вимог не спростовував.

Отже, факт прийняття наданих позивачем послуг підтверджується підписаними відповідачем актами виконаних робіт № ОУ-0000745 від 09.09.2010 р. на суму 2200, 00 грн., № ОУ-0000758 від 1509.2010 р. на суму 2750,00 грн., № ОУ-0000764 від 22.09.2010 р. на суму 3300, 00 грн., № ОУ-0000782 від 30.09.2010 р. на суму 3850, 00 грн., № ОУ- 0000878 від 14.10.2010 р.

Разом з тим, відповідачем в порушення вимог договору та норм чинного законодавства не виконанні зобов’язання щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 18 150, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем оплати наданих послуг, позивач просить стягнути з останнього 250, 53 грн. штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Поряд з цим, ч.1 ст. 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п.4.8. договору, при недотриманні замовником термінів розрахунків він сплачує штрафні санкції з розрахунку 0,05 % від суми платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 21, 70 грн. за період з 15.09.2010 р. по 31.10.2010 р. з суми заборгованості 2200, 00 грн., 56, 38 грн. за період з 21.09.2010 р. по 31.10.2010 р. з суми заборгованості 2750,00 грн., 56,10 грн. за період з 28.09.2010 р. по 31.10.2010 р. з суми заборгованості 3300, 00 грн., 50,05 грн. за період з 20.10.2010 р. по 31.10.2010 р. з суми заборгованості 3850, 00 грн., 36, 30грн. за період з 20.10.2010 р. до 31.10.2010 р. з суми заборгованості 6050, 00 грн.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження повідомлених вище обставин, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконання грошових зобов’язань.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 250, 53 грн. штрафу.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 614, 625, 626, 629, 929, 931 ЦК України, ст. 173, 174, 193, 199, 216 ГК України та ст.ст. 33, 34, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логлаб Україна" (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 7/15, приміщення 106, ідентифікаційний код 34183233), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Акціонерного товариства закритого типу "Спеавтобаза" (04128, м. Київ, вул. Плодова, буд. 1, ідентифікаційний код 05476486) заборгованість у розмірі 18150 (вісімнадцять тисяч сто п’ятдесят) грн. 00 коп., 250 (двісті п’ятдесят) грн. 53 коп. штрафу, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 01 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання рішення: 28.02.2011 р.