Рішення № 14631990, 22.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/3122.03.11 за позовомДержавної інноваційної фінансово-кредитної установи

додержавного підприємства “Київський науково-дослідний інститут гідроприладів”

простягнення 1264084,83 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:провідний юрист Дячук С.О. (довіреність №79 від 10.12.2010 року)

від відповідача:начальник відділу Самчишина Н.М. (довіреність від 04.01.2011 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з державного підприємства “Київський науково-дослідний інститут гідроприладів” заборгованості за договором про надання кредиту на загальну суму 1264084,83 гривень, з яких 248991,78 гривень (двісті сорок вісім тисяч дев’ятсот дев’яносто одна гри. 78 коп.) –відсотки за користування кредитом; 585596,08 гривень (п’ятсот вісімдесят п’ять тисяч п’ятсот дев’яносто шість грн. 08 коп.) –пеня; 332455,79 гривень (триста тридцять дві тисячі чотириста п’ятдесят п’ять грн. 79 коп.) –збитки від інфляції; 97041,18 гривень (дев’яносто сім тисяч сорок одна грн. 18 коп.) –три проценти річних). Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач не здійснив передбачені кредитним договором розрахунки за користування кредитом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2011 року порушено провадження у справі № 23/31 та призначено її розгляд на 01.03.2011 року.

Перед початком розгляду справи по суті 01.03.2011 року представника Позивача ознайомлено з його правами та обов’язками відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.

В судове засідання 01.03.2011 року представник Відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва не виконав, у зв’язку з чим суд, керуючись вимогами статті 77 Господарського процесуального кодексу України, відклав розгляд справи на 22.03.2011 року.

Позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву яким заперечив позовні вимоги посилаючись на те, що порушення зобов’язання сталося не з його вини.

Крім того представник Відповідача заявив клопотання про зменшення розміру нарахованих збитків. Суд відмовив в задоволенні заявленого клопотання з підстав його необґрунтованості.

Судом відповідно до вимог статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2004 року між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та державним підприємством “Київський науково-дослідний інститут гідроприладів” було укладено договір № 15-39/18/11/04 про надання кредиту. За цим договором Позивач зобов’язався надати Відповідачу кредит у сумі 2700000.00 гривень (два мільйони сімсот тисяч грн.) з метою впровадження інноваційного проекту “Розробка мобільної системи захисту морського рубежу ” (пункт 1).

Відповідно до договору фінансові зобов’язання Відповідача полягають в тому, що за користування кредитом Відповідач зобов’язується сплачувати Позивачу:

1)          9 % річних, які нараховуються на залишок заборгованості по кредиту. Такі відсотки за договором нараховуються на фактичну кількість днів у періоді (квартал), виходячи з фактичної кількості днів у році і сплачуються у строки, вказані в графіку повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід’ємною частиною договору;

2) відсотки за користування кредитом;

3) починаючи з 25 жовтня 2007 року - основний борг;

4) починаючи з 25 січня 2005 року - відсотки у строки та у розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту;

5) відсотки за користування кредитом;

6) у разі порушення строків погашення кредиту та відсотків по кредиту - пеню, яка нараховується за несвоєчасно погашену частину кредиту/відсотків по кредиту в розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати погашення і до дати повного погашення цієї частини кредиту/відсотків по кредиту, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості.

Пунктом 9 договору датою набрання договором чинності визначено момент його підписання та встановлено, що договір діє до 25 травня 2008 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов’язань за договором.

Додатковою угодою № 1 до кредитного договору від 18 листопада 2004 року №15-39/18//11/04 змінено дату перерахування коштів Відповідачу з “25 листопада 2004 року” на “26 листопада 2004 року”.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Позивач 26 листопада 2004 року, як і визначено договором, перерахував Відповідачу кошти у сумі 2700000,00 гривень. Факт перерахування відповідної суми коштів підтверджується платіжним дорученням № 02 від 26 листопада 2004 року. Підтвердження ж виконання Відповідачем, визначених договором, фінансових зобов’язань суду не надано.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Водночас слід також зауважити, що відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, зокрема, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з викладеного під час розгляду справи господарським судом було встановлено факт невиконання Відповідачем договірних фінансових зобов’язань, а отже порушено вищеназвані правові норми.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача відсотків за користування кредитом у сумі 248991,78 гривень підлягають задоволенню.

Приписами Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Водночас слід ураховувати, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 Господарського кодексу України). Зазначена норма є диспозитивною, тобто законом або договором може бути встановлено інший порядок, у тому числі і строк, для нарахування штрафних санкцій.

Умовами договору №15-39/18//11/04 від 18.11.2004 року встановлено відповідальність за несвоєчасне погашення кредиту. Пунктом 5.6 договору передбачено нарахування на користь Позивача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного платежу, за кожен день прострочення, до повного розрахунку.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Суд перевірив розрахунок позовних вимог Позивача в частині стягнення пені та вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі та за період заявлений Позивачем.

Водночас слід ураховувати також і вимоги статті 625 Цивільного кодексу України, за якими боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Суд перевірив надані Позивачем розрахунки та встановив, що позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню за період та в розмірі заявлений Позивачем.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з державного підприємства “Київський науково-дослідний інститут гідроприладів” (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3; ідентифікаційний код 14310098) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 65 Б; ідентифікаційний код 00041467) 248991,78 (двісті сорок вісім тисяч дев’ятсот дев’яності одну гривню 78 копійок) відсотків за користування кредитом; 585596,08 грн. (п’ятсот вісімдесят п’ять тисяч п’ятсот дев’яності шість гривень 08 копійок) пені; 97041,18 грн. (дев’яносто сім тисяч сорок одну гривню 18 копійок) 3% річних; 332 455,79 грн. (триста тридцять дві тисячі чотириста п’ятдесят п’ять гривень 79 копійок) інфляційних втрат, 12640,84 грн. (дванадцять тисяч шістсот сорок гривень 84 копійки) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Повне рішення складено: : 23.03.2011 року.