Рішення № 14631951, 22.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/5422.03.11 За позовомВійськової частини 3055

до Товариства з обмеженою відповідальністю Туристично-оздоровчий комплекс “Академія»

про: стягнення 10 140 грн. 00 коп.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники від позивача:Щетинін Д.В. –довіреність № б/н від 15.03.2011 року від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина 3055 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Туристично-оздоровчий комплекс “Академія» про стягнення заборгованості в розмірі 10 140 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем умов договору № 49 про надання Позивачем послуг по забезпеченню безпеки від 10.04.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року порушено провадження у справі № 23/54 та призначено її розгляд на 22.03.2011 року.

В судове засідання 22.03.2010 року представник відповідача не з’явився з невідомих суду причин.

Ухвала про порушення провадження у справі відправлена за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців. Отже, Відповідача належним чином повідомлено про призначення Господарським судом міста Києва справи до розгляду та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судового засідання.

Судом, на виконання вимог статті 811 Господарського процесуального кодексу України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Керуючись статтею 75 Господарського процесуального Кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.03.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 10 квітня 2008 року укладено договір № 49 про надання послуг по забезпеченню безпеки.

Відповідно до умов пункту 1.1 розділу 1 “Предмет договору” предметом є надання послуг по забезпеченню безпеки на території Відповідача за адресою: м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 64-А.

Пунктом 4.1 розділу 4 договору визначено, що за надані послуги Відповідач розраховується з Позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача протягом трьох банківських днів після підписання сторонами Акту наданих послуг на підставі табелю робочого часу (на кожного військовослужбовця). Вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 5, 00 гривень. Вартість послуг по забезпеченню безпеки за один календарний день чотирьма військовослужбовцями з 19:00 до 7:00 становить 120 гривень (пункт 4.2 договору).

Матеріали справи свідчать про те, що між Позивачем та Відповідачем були підписані акти прийому-передачі виконаних робіт по договору № 49 від 10.04.2008 року на загальну суму 10140 грн. 00 коп.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач, в порушення умов договору №49 від 10.04.2008 року не виконав взяті на себе зобов’язання щодо сплати коштів за надані Позивачем послуги.

Однак заборгованість в сумі 10 140 грн. 00 коп. визнав повністю, що підтверджується актом звірки від 01.08.2008 року, який підписаний Позивачем та Відповідачем та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Військовою частиною 3055 вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Туристично-оздоровчий комплекс “Академія» (03039, м. Київ, пр-т. Червонозоряний, будинок 119, літ. ХХ; ідентифікаційний код 33494742) на користь Військової частини 3055 (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Матвеєва, 4; ідентифікаційний код 23316473) заборгованість в розмірі 10 140 (десять тисяч сто сорок) грн. 00 коп.; 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяТ.Ю. Кирилюк Повне рішення складено 23.03.2011 року