Рішення № 14631946, 17.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98                                                    РІШЕННЯ                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/817.03.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалові А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Прокурора міста Біла Церквав інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, м.Біла Церква

до Відповідача:Приватного підприємства «Юридична компанія «Гранд Де Юре»,м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 1463,27 грн.

за участю:

Прокурор – Пінкас Т.А. (посвідчення № 222)

представника Позивача –Вереда В.О.(за довіреністю №12-1-27/8/4 від 02.09.2011 року)

представника Відповідача –не з’явився.

                                                   СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор міста Біла Церквав інтересах держави (далі –Заявник позову)в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, м.Біла Церква(далі-Позивач)звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Юридична компанія «Гранд Де Юре», м. Київ (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1463,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань щодо оплати орендної плати за Договором оренди № 558 від 20.09.2007р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Довідку Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради № 12-5-23/100 від 07.12.2010р., розрахунок заборгованості по орендній платі, Договір оренди № 558 нежитлового приміщення від 20.09.2007р., Додаток до Договору оренди № 558 нежитлового приміщення від 20.09.2007р., Додаткову угоду № 1 від 31.05.2010р. до Договору оренди № 558 нежитлового приміщення від 20.09.2007р., Акт від 20.09.2007р. приймання-передачі нежитлового приміщення, правоустановчі документи Позивача, Довідку № 1070 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, наказ Генеральної прокуратури України № 389к, лист №1 гс. Від 14.01.2011р. прокуратури м. Біла Церква про направлення Відповідачу копії позовної заяви в двох екземплярах та інше.

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст..121 Конституції України, ст.ст.2,5,12 Господарського процесуального кодексу України, п.6 ч.2 ст.20, ст..36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 03.03.2011р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представників Позивача та Відповідача.

У зв’язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва справа передана судді Джарти В.В. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 17.03.2011р.

В судовому засіданні 17.03.2011р. від Позивача для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копію Витягу з ЄДРПОУ станом на 09.02.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 09.02.2011р. підписаний з боку Позивача з доказами направлення Відповідачу.

В судовому засіданні 17.03.2011р. представник прокуратури та представник Позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх у повному обсязі.

Сторонами клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляло, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Довідкою з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв’язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою –01042, м.Київ, вул.Патріса Лумумби, буд.15.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази, суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

20.09.2007р. між Позивачем (Орендодавець) та ТОВ «Юридична компанія «Гранд Де Юре»(Орендар) укладено договір оренди № 558 нежитлового приміщення.

Відповідно до п.1. Договору Орендодавець передає в оренду, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 35,90 кв.м., яке розташоване за адресою: Київська обл., м.Біла Церква, вул.Гайок, 4-а, яке перебуває на балансі комунального підприємства «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс». Вартість об’єкта оренди відповідно до висновку експерта становить 14520,00 грн. Мета оренди-склад.

Згідно п.2.1 Договору передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому-передачі. Нежитлове приміщення вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. (п.2.3. Договору).

Відповідно доп.3.1. Договору розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»(далі - Методика) і становить 174,24 грн. (в т.ч. ПДВ 29,04 грн.) за перший місяць оренди та перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 15-го числа місяця, а який вона вноситься.

Згідно п.3.2. Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць.

Як вбачається з п.3.5. Договору, орендна плата сплачується по день фактичного звільнення приміщення та передачі його Орендодавцю.

Відповідно до п.8.2. Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню від заборгованої суми за кожний день прострочення платежу. Пеня з сум недоїмки нараховується із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, у розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу. У разі зміни облікової ставки Національного банку України, відповідно змінюється і розмір пені.

Договір діє з 20.09.2007р. по 31.07.2010р. (п. 10.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 31.05.2010р. до Договору оренди № 558 від 20.09.2007р.сторони змінили п.3.1. Договору оренди, а саме після слів «…за перший місяць оренди…»змінено та викладено в наступній редакції: «…та перераховується Орендарем Орендодавцю згідно його рахунку до 5 числа наступного місяця».

20.09.2007р. відповідно до умов п. 2.1. договору оренди № 558 приміщення було передано у користування Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі.

У зв’язку із невиконанням грошових зобов’язань у період з січня 2010р. по грудень 2010р. у Відповідача утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 1351,48 грн., яка і заявлена Позивачем до стягнення.

За таких обставин, Позивач наполягає на задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості за договором № 558 від 20.09.2007р. у сумі 1351,48 гривень.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором оренди № 558 від 20.09.2007р. та стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за Договором.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди № 558 від 20.09.2007р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 558 від 20.09.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення щомісячного платежу з орендної плати за третій і подальші місяці суборенди не пізніше 15 днів до початку місяця оренди за договором оренди № 558 від 20.09.2007р.

У зв’язку із невиконанням грошових зобов’язань у період з січня 2010р. по грудень 2010р. у Відповідача утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 1351,48 грн., яка і заявлена Позивачем до стягнення.

У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання грошових зобов’язань Відповідачем є порушенням зобов’язання. За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем по орендній платі підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 1351,48 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі –сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення сплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 8.2 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов’язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені –111,79грн. не перевищує встановлений ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничний розмір, суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 111,79 грн. у період з 01.06.2010р. по 30.11.2010р.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                  ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Юридична компанія «Гранд Де Юре», м.Київ (ідентифікаційний код 33599517) на користь Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, м.Біла Церква (ідентифікаційний код 23570409) заборгованість у розмірі 1351,48грн., пеню у розмірі 111,79 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Юридична компанія «Гранд Де Юре», м.Київ (ідентифікаційний код 33599517) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічнезабезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Усудовому засіданні17.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 22.03.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева