Ухвала суду № 14631888, 25.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.03.11№ 05-5-35/3333 Суддя , розглянувши

позовну заяву Державного підприємства "Український центр механізації колійних робіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОлеоТулз"

про розірвання договору та стягнення 35 686,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український центр механізації колійних робіт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОлеоТулз" про розірвання договору та стягнення 35 686 грн.

Позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пп. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 16560,00 грн. основного боргу, 9522,00 грн. пені, 5796,00 грн. штрафу та 3808,80 грн. процентів за користування грошовими коштами. Таким чином ціна позову складає 35686,80 грн., а розмір державного мита, яке підлягає сплаті за подання позву, має становити 356,87 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 490 від 01.03.2011 позивачем за подання позову сплачено державне мито у сумі 356,86 грн., тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.

Крім цього, відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., при перерахуванні мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення, який має містити напис кредитної установи такого змісту: “Зараховано в дохід бюджету____ грн. /дата/.” Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

На звороті наданого позивачем платіжного доручення № 490 від 01.03.2011 відсутній напис, передбачений п. 14 Інструкції, у зв'язку із чим надане платіжне доручення не є належним доказом сплати державного мита у встановленому порядку.

Зазначені обставини відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Згідно із п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язаних з розглядом господарських справ, розраховується: для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для інших позивачів - за ставкою 236 гривень.

Однак позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені у сумі 118,00 грн. (платіжне доручення № 491 від 01.03.2011), тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством. Доказів сплати витрат на ІТЗ судового процесу у встановленому розмірі позивачем до позовної заяви не додано.

Крім цього, суд звертає увагу позивача на те, що станом на 23.06.2010 Головне управління державного казначейства України у м. Києві змінило реквізити для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На дату звернення позивача із позовом витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суді міста Києва підлягають сплаті до Державного бюджету України за наступними реквізитами:

код –22050003,

рахунок –31218264700001,

одержувач –ГУ ДКУ у м. Києві,

код ЄДРПОУ –24262621,

банк одержувача –ГУ ДКУ у м. Києві,

МФО –820019.

Як вбачається з платіжного доручення № 493 від 01.03.2011, доданого до позовної заяви, витрати на ІТЗ судового процесу помилково сплачені відповідачем до РВДК у Шевченківському районі на п/р 312132599700011.

Зазначені обставини відповідно до п. 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Після усунення зазначених недоліків, заявник не позбавлений можливості подати належно оформлену позовну заяву у порядку, встановленому розділом VІІІ Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись п.п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути без розгляду.

Суддя                                                                       Літвінова М.Є