Рішення № 14631859, 23.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/21523.03.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного

відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду

спеціального призначення «Спецжитлофонд»

про стягнення 134662,90 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Півень Д.О. –дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 р.

                     Марковська В.В. –дов. № Д07/2010/12/29-8 від 29.12.10 р.

від відповідача: Годзяцький О.В. –дов. № 044/24-16 від 05.01.10 р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»про стягнення 109942,07 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 10046,90 грн. пені, 11920,04 грн. інфляційних нарахувань та 2753,89 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на користування електричною енергією № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р. та додатками до нього.

Ухвалою суду від 26.04.10 р. було порушено провадження у справі № 37/215 та призначено її розгляд на 31.05.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 31.05.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 26.04.10 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив частково відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 31.05.10 р. було оголошено перерву до 14.06.10 р. для проведення сторонами звірки взаєморозрахунків за ініціативою відповідача, зобов’язано сторін надати акт звірки, відповідача –платіжні доручення.

Представник позивача у судове засідання 14.06.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.06.10 р. надав суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами та звіти про використану електроенергію.

Враховуючи наведене, з метою дослідження доказів у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника позивача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 14.06.10 р. було відкладено розгляд справи № 37/215 на 07.07.10 р.

У судовому засіданні 07.07.10 р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строку розгляду справи, яке судом було задоволено.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.10 р. повторно надав суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.07.10 р. надав суду акт звіряння розрахунків на електричну енергію.

Дослідивши матеріали справи, судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 11.08.10 р. для витребування додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 11.08.10 р. представник позивача повторно надав суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Надав суду додаткові документи у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.08.10 р. надав суду пояснення по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 16.08.10 р. для витребування додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 16.08.10 р. представник позивача повторно надав суду пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду додаткові документи у справі та заявив клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи у справі № 37/215.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.08.10 р. надав суду додаткові письмові пояснення по суті спору.

У зв’язку з вищенаведеним Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової бухгалтерської експертизи. При цьому суд виходив з того, що обставини справи неможливо встановити без застосування спеціальних знань, тоді як вони мають суттєве значення для розгляду спору по суті.

Ухвалою суду від 16.07.10 р. у справі № 37/215 було призначено судову бухгалтерську експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертів було поставлено наступні питання: якими є кількість та вартість спожитої Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спец житлофонд»активної електричної енергії за договором від 24.01.2002 р. № 3271401 за період з 01.05.2008 р. до 01.03.2010 р.; якою є заборгованість КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спец житлофонд»перед Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»за спожиту у період з 01.05.08 р. до 01.03.10 р. активну електричну енергію за договором від 24.01.02 р. № 3271401; витрати на проведення експертизи покладено на Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(ідентифікаційний код 26187764), яке зобов’язано оплатити судову експертизу відповідно до рахунку КНДІСЕ; провадження у справі № 37/215 на час проведення експертизи було зупинено.

27.12.2010 р. супровідним листом (вихідний № 19/7539/10-10 від 09.12.10 р.) КНДІСЕ повернув справу № 37/215 та висновок судово-економічної експертизи № 7539/10-19 від 19.12.10 р. у даній справі.

Ухвалою суду від 04.01.2011 р. було поновлено провадження у справі № 37/215, розгляд справи призначено на 16.02.11 р. та зобов’язано сторін надати письмові пояснення по справі з урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 7539/10-19 від 19.12.10 р. у даній справі.

У судовому засіданні 16.02.11 р. представник позивача повторно надав суду пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду довідку про надходження коштів та письмові пояснення.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.02.11 р. надав суду додаткові письмові пояснення до відзиву на позовну заяву та банківські виписки.

Судом було оголошено перерву у судовому засіданні 16.02.11 р. до 28.02.11 р. о 09:20 год. з метою витребування у позивача довідки про надходження коштів.

У судовому засіданні 28.02.11 р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи № 37/215 для з’ясування стану розрахунків.

Представник позивача заперечень не навів проти даного клопотання.

Враховуючи наведене, судом було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи № 37/215 та оголошено перерву в судовому засіданні 28.03.11 р. до 14.03.11 р. о 11:30 год.

У судовому засіданні 14.03.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, з висновком експерта не погодився.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.03.11 р. визнав позовні вимоги у відповідності до висновку експертизи.

Дослідивши матеріали справи, суд оголосив перерву в судовому засіданні 14.03.11 р. до 23.03.11 р. о 11:40 год.; зобов’язав сторін надати письмові пояснення з приводу того, чи були враховані судовим експертом втрати, а також зобов’язано позивача надати суду письмові пояснення стосовно різних додатків № 7 до договору № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р. та детальний і обґрунтований розрахунок втрат.

У судовому засіданні 23.03.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 23.03.11 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(електропостачальна організація) та Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(споживач) був укладений договір № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р. на користування електричною енергією, відповідно до пункту 1 якого електропостачальна організація зобов’язується постачати електричну енергію у відповідності до умов договору, а споживач –своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 4.1. договору № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р. передбачено, що споживач зобов’язується оплачувати використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України, діючим індексом цін та умовами договору.

Додатком 2.2 від 13.11.07 р. до договору № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р. визначено порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача.

Відповідно до пункту 5 додатку № 2.2 до договору № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р., щомісячно 21 числа споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до постачальника за адресою: м. Київ, вул. Ромена Роллана, 18, для подання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію, та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (додатки «Звіт про використану електроенергію», «Звід про результати вимірів активної потужності». Крім цього, споживач надає підписані акт про приймання-передачу товарної продукції, акт наданя послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Позивач у позовній заяві пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р., поставлено відповідачу за період з 01.05.08 р. до 01.03.10 р. активну електричну енергію на суму 339579,65 грн., тоді як відповідач свої зобов’язання за зазначеним договором належним чином не виконав, сплатив тільки 227304,62 грн., внаслідок чого станом на 01.03.10 р. у нього виникла заборгованість за використану активну електричну енергію в розмірі 109942,07 грн., що підтверджується довідкою про надходження грошових коштів в погашення боргу за спожиту від АЕК «Київенерго»електроенергію КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спец житлофонд».

За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»про стягнення 109942,07 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 10046,90 грн. пені, 11920,04 грн. інфляційних нарахувань та 2753,89 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на користування електричною енергією 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р. строк оплату за спожиту активну енергію здійснив не в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав заборгованість за вищевказаним договором та додатками до нього частково в сумі 68489,24 грн.

Зазначена сума боргу також зазначена була в підписаному за засвідченому печатками акті звіряння розрахунків за електричну енергію між СВП «Енергозбут Київенерго»та КП «Спец житлофонд»станом на 03.06.2010 р.

27.08.10 р. відповідач через службу діловодства Господарського суду м. Києва звернувся з клопотанням про призначення у справі № 37/215 судової експертизи, яке було задоволено ухвалою суду від 16.08.10 р.

Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено судово-економічну експертизу у справі № 37/215 та надано висновок № 7539/10-19 від 09.12.10 р., згідно з яким КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»перед АЕК «Київенерго»за договором № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р. за період з 01.05.08 р. до 01.03.10 р. спожито активної електричної енергії у кількості 1388785 кВт.г. загальною вартістю 329290,70 грн.; заборгованість КП «Спецжитлофонд»перед АЕК «Київенерго»складає 99653,12 грн.

Позивач у судовому засіданні 14.03.11 р. з висновком експертизи не погодився, надав письмові пояснення та розрахунок щодо розбіжностей між сумою, зазначеною у висновку експерта та сумою, виставленою АЕК «Київенерго», посилаючись на те, що втрати в електричних мережах та розбіжності у зв’язку з непрацюючим лічильником судовим експертом не були враховані.

Проте дані висновки позивача не приймаються судом до уваги, оскільки з висновку судово-економічної експертизи № 7539/10-19 від 09.12.10 р. у справі № 37/215 вбачається, що судовим експертом на підставі документів, що містяться в матеріалах справи (звітів про використання активної електроенергії, актів приймання-передачі товарної продукції, актів погодження розрахунків за електричну енергію у разі тимчасового порушення розрахункового обліку), складено таблицю № 1 визначення кількості та вартості спожитої КП «Спецжитлофонд»електроенергії за період з 01.05.08 р. до 01.03.10 р. по місяцях (розрахункових періодах).

Таким чином, судовим експертом було враховано втрати в електричних мережах, які наведені в рахунках-розшифровках, а також розбіжності у зв’язку з непрацюючим лічильником, оскільки при проведенні судової експертизи враховувалися акти погодження розрахунків за електричну енергію у разі тимчасового порушення розрахункового обліку.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 10288,95 грн., які є різницею між розрахунком позивача основного боргу та встановленим судовою експертизою розміром основного боргу.

Відповідач у судовому засіданні 14.03.11 р. та в додаткових поясненнях до відзиву на позов, визнав позовні вимоги у відповідності з висновком судової експертизи та повідомив про сплату частини суми основного боргу за договором № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р. в розмірі 17385,70 грн., у підтвердження чого надав суду виску банківської установи з рахунку відповідача від 16.11.10 р.

Оскільки частина основного боргу в розмірі 17385,70 грн. була погашена після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 17385,70 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 82267,42 грн. основного боргу, а відповідач визнав заборгованість в зазначеному розмірі, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»про стягнення з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»82267,42 грн. основного боргу за договором на користування електричною енергією № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р. та додатками до нього, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просило стягнути з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»11920,04 грн. інфляційних нарахувань, 2753,89 грн. трьох процентів річних та 10046,90 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на користування електричною енергією № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р. та додатками до нього.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.3. договору № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р., у випадку несплати до кінця розрахункового періоду (додаток № 4) спожитої активної і реактивної електроенергії з першого числа наступного за розрахунковим місяця, нараховується пеня у розмірі 0,75 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної оплати, але не більше розміру, визначеного чинним законодавством.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

З огляду на те, що позивач не надав обґрунтований розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань, річних процентів та пені з урахуванням встановленої судовою експертизою суми основного боргу у розмірі 99653,12 грн., а також сторони не надали суду належних доказів сплати відповідачем отриманої електроенергії за договором № 3271401 о/р 71401 від 24.01.02 р. та додатками до нього, в зв’язку з чим суд не має можливості виконати власний розрахунок інфляційних нарахувань, річних процентів та пені, то за таких обставин суд відмовляє позивачеві в задоволенні заявлених позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищенаведене, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спец житлофонд»(04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34 код ЄДРПОУ 31454734) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 82267 (вісімдесят дві тисячі двісті шістдесят сім) грн. 42 коп. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 822 (вісімсот двадцять дві) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 17385,70 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію припинити.

4.          У позовних вимогах про стягнення 10288,95 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 11920,04 грн. інфляційних нарахувань, 2753,89 грн. трьох процентів річних та 10046,90 грн. пені відмовити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                          Гавриловська І.О.