Рішення № 14631827, 21.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/2721.03.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія

«Центренерго»

до Державного підприємства «Вугілля України»

треті особи Державне підприємство «Антрацит»

Відкрите акціонерне товариство ЦЗФ «Нагольчанська»

про стягнення збитків на суму 104163, 83 грн. по договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010р.

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Гаврись Я.Б. (довіреність № 599/22 від 30.12.2010р.);

від відповідача: Андрусенко Ю.С. (довіреність № 29-12/59-Д від 29.12.2010р.);

В судовому засіданні 21.03.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Відкрите акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(надалі ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Вугілля України»(надалі ДП «Вугілля України», відповідач) збитків на загальну суму 104163, 83 грн., що виникли внаслідок порушення постачальником умов договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при виконанні договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010р. поставлено позивачу вугілля з порушенням вимог щодо його кількості та якості, внаслідок чого було здійснено повернення вагонів, і витрати по переадресації вагонів є збитками підприємства та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідачем надано відзив на позов у якому зазначено, що у матеріалах справи відсутні акти відбору проб вугілля, а також наявна відомість № 05070299 від 05.07.2010р. не має ознак документа. При наданих запереченнях ДП «вугілля України»вважає, що сума 17620, 91 грн. не підлягає задоволенню, оскільки відсутні належні докази сплати даних коштів.

Ухвалою суду від 24.01.2011р. до участі у справі третьою особою залучено ДП «Антрацит», ухвалою від 28.02.2011р. - ВАТ ЦЗФ «Нагольчанська».

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2010р. між ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», як покупцем та ДП «Вугілля України», як постачальником, укладено договір поставки вугілля № 01-10/1-ЕН згідно з предметом якого, постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі.

Базові умови поставки сторонами погоджені у розділі 2, де згідно з п. 2.3 договору визначено, що датою виконання зобовязання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі; вугілля, яке не відповідає умовам договору та не прийняте з цього приводу покупцем, до поставки за договором не зараховується.

В силу положень договору (п. 3.2.4) постачальник має право доручити виконання зобов'язання по поставці вугілля за договором третій особі - вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять у додатках до договору.

Відповідно до п. 3.1.2 договору постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.

При виконанні договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010р. здійснюючи поставку вугілля було допущено пошарове завантаження вугілля у вагони з домішками продукції інших сортів, що призвело до необхідності здійснення зі сторони ВАТ «Центренерго»додаткових витрат, які заявляються до стягнення з відповідача як понесені збитки.

За договором на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС ВАТ «Центренерго»у липні 2010 року надійшли 15 вагонів із вугіллям марки антрацит від вантажовідправника ДП «Антрацит»ЦЗФ «Нагольчанська», яке на правах власності належить ДП «Вугілля України», що підтверджується залізничними накладними:

- № 52611602 (вагони №№ 63710248, 66710104, 64156979, 68804160);

- № 52611599 (вагони №№ 67848077, 65697807);

- № 52611590 (вагони №№ 67919076, 67849588);

- № 52611593 (вагон № 6781375);

- № 52611603 (вагони №№ 65491441, 66603945);

- № 52611597 (вагон № 67158808, 66565987);

- № 52611577 (вагон № 66634775 по досилочній квитанції про приймання вантажу № 52240641).

Складеним актом від 02.07.2010р. під час проведення на Трипільській ТЕС ВАТ «Центренерго»вхідного контролю вугілля, що надійшло у вищезазначених вагонах, підтверджено виявлення пошарового завантаження вугілля із породою на дні вагонів та у зв’язку з чим, відповідно до п.3.1.2 та п.3.4.5 договору таке вугілля підлягає поверненню.

Відповідно до п. 3.4.5 Договору Покупець має право відмовитись від прийняття та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений договором, асортимент якого не відповідає вимогам договору, вугілля пошарово завантажене в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів.

Згідно п. 8.4 договору у випадку відмови від прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме-вартості залізничного тарифу, оплату за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, як це передбачено ч. 1 ст. 224 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

У матеріалах справи наявні телеграми № 13-36 від 01.07.2010р., № 13-46 від 02.07.2010р. адресовані постачальнику та вантажовідправнику, якими було повідомлено про поставку пошарово завантаженого вугілля по договору та запропоновано надати адресу для переадресування вагонів.

Листом ЦЗФ «Нагольчанська», була повідомлено ВАТ «Центренерго»про надання згоди на переадресацію вищезазначених вагонів на станцію Карахаш Дон. жд, код станції 502000 та згоду на відшкодування всіх збитків пов'язаних із переадресацією вагонів.

Повернення вугілля отриманого за накладними № 52611602, № 52611599, № 52611590, № 52611593, № 52611603, № 52611597, № 52611577 підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 33394145.

Твердження відповідача щодо відсутності в матеріалах справи актів проб вугілля суд відхиляє, оскільки обставини щодо неприйняття вугілля саме у зв’язку з його пошаровим завантаженням із породою на дні вагонів підтверджені матеріалами справи (актом складеним 02.07.2010р., фактом повернення у зв’язку з цим вагонів з вугіллям тощо) та не потребують додаткового підтвердження актами проб вугілля.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Витрати позивача за проведену залізницею роботу по переадресації вагонів складають 104163, 83 грн., які було нараховано та стягнуто в рахунок платежів, а саме:

- провізна плата у розмірі 85 795, 20 грн. (71 496, 00 без ПДВ), що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 33394145; вказана сума стягнута з рахунків ВАТ «Центренерго», що підтверджується переліком ТехПД №0607 від 06.07.2010р.;

- збори за роботи та штрафи, пов'язані перевезенням вантажів на загальну суму 747, 72 грн. (623,10 грн. без ПДВ), що підтверджується накопичувальною карткою № 04071042 від 04.07.2010р., зазначена сума стягнута з рахунків ВАТ «Центренерго», що підтверджується переліком ТехПД №0407 від 04.07.2010р.;

- збори за перевезення, маневрову роботу та користування вагонами на загальну суму 17 620, 91 грн. (14 684,09 грн. без ПДВ), що підтверджується відомістю № 05070299 від 05.07.2010р. про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів; зазначена сума стягнута з рахунків ВАТ «Центренерго», що підтверджується актом здачі-прийняття робіт за липень 2010р. № ЗТ-0000255.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача з приводу відсутності підстав вважати належними доказами підтвердження понесених витрат представлені позивачем документи по нарахованому збору за перевезення, маневрову роботу та користування вагонами на загальну суму 17 620, 91 грн. згідно відомості № 05070299 від 05.07.2010р. виходячи з наступного.

Згідно з п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 644 розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг; облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу.

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, який списується з особового рахунку платника.

Таким чином, представлений витяг з відомості № 05070299 від 05.07.2010р. з переліком ТехПД №0407 довідка № 2036103, що підтверджує списання коштів з рахунку в тому числі по сумах зазначених у відомості № 05070299 від 05.07.2010р., в розумінні статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України є належним доказом того, що позивачем понесені додаткові витрати у вигляді сплати залізниці платежів за додаткові послуги (за перевезення, маневрову роботу та користування вагонами) на загальну суму 17 620, 91 грн..

Доводи позивача відповідачем не спростовані, згідно пред’явленої позивачем претензії за вих. № 10-5787 від 17.08.2010р. відповідач, станом на час вирішення спору в судовому порядку, виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1041, 64 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, р/р 260093016513 в АКБ «Промінвестбанк»у м. Києві, МФО 300012, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» (юрид. адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення 1, р/р 26008302872 у ГОУ «Ощадного банку»України у м. Києві, МФО 300465, ідент. код 22927045) 104163, 83 грн. (сто чотири тисячі сто шістдесят три гривні 83 копійки) збитків внаслідок порушення умов договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010р., 1041, 64 грн. (одну тисячу сорок одну гривню 64 копійки) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін дата підписання рішення 25.03.2011