Рішення № 14631498, 30.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.11 Справа № 31/5009/626/11

Суддя Хуторной В.М.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.

За участю представники сторін: від позивача Сікора І.В., довіреність №18/27 від 04.01.2011 р., юрисконсульт; від відповідача ОСОБА_1., приватний підприємець;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 31/5009/626/11

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя (скорочено Орджонікідзевська філія Концерну «МТМ»);

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя (скорочено ПП ОСОБА_1.);

про стягнення 5870,83 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.02.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 31/5009/626/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 09.03.2011 р. Розгляд справи було відкладено до 30.03.11 р.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Сутність спору:

Орджонікідзевська філія Концерну «МТМ» звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП ОСОБА_1 про стягнення 5870,83 грн. заборгованості за договором №202977 купівлі продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 01.08.2007 р., з якої 5091,23 грн. - основний борг, 94,37 грн. пеня, 166,43 грн. 3% річних та 518,8 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує взяті зобовязання щодо сплати за спожиту теплову енергію за договором. За період серпень 2008 р., з жовтня 2008 р. по грудень 2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 5091,23 грн. В обґрунтування вимог Орджонікідзевська філія Концерну «МТМ» посилається на ст. ст. 1, 2 ГПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України та ст. ст. 193, 276 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги та просив відстрочити виконання рішення через скрутне фінансове становище.

У відповідності до ст. 85 ГПК України представникам учасників процесу в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд, -ВСТАНОВИВ:

01.08.2007 року між Концерном «МТМ»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. (Споживач, відповідач у справі), був укладений договір № 202977 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді (далі Договір №202977).

Відповідно до звернення доручення (додаток №1а до Договору №202977) постачання теплової енергії має здійснюватись на обєкт за адресою: АДРЕСА_1 з опалювальною площею 46 кв. м.

Згідно п. 1.1 Договору №202977, Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючим тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

За умовами п. 2.1 Договору №101830, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком №1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

-опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду;

-підігрів води за наявності можливості;

-кондиціювання по замовленню Споживача.

Додатком №1 до договору №202977 визначено обсяги та порядок постачання теплової енергії Споживачу.

Згідно п. 2 Додатку №1 до договору №202977, орієнтована вартість теплової енергії, що відпускається Споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору становить 1081,12 грн. (урахуванням ПДВ).

Додатком №2 до Договору №202977 сторони визначили схему межі поділу теплової мережі. Умови припинення постачання теплової енергії сторони узгодили додатком №3 до договору №202977.

Відповідно до п. 1 додатку №5 «Тарифи на теплову енергію»до договору №202977, розрахунки із Споживачем за відпущену теплову енергію Теплопостачальною організацією проводяться відповідно з тарифами, затвердженими: Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.01.2007 р. №35, за кожну відпущену Гігакалорію (з урахуванням ПДВ):

- на опалення - 238,14 грн. з ПДВ;

- на підігрів води - 238,14 грн. з ПДВ;

Споживач теплової енергії зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.6 Договору №202977).

Відповідно до п. 6.2 Договору №202977, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання передачі (п. 6.3 Договору №202977).

Згідно до п. 6.4 Договору № 202977, Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальній організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Відповідно до п. 6.7 Договору №202977, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок фактуру; акт приймання передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання передачі Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отримання нарочно дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області - - 5 днів, по Україні 7 днів) ( п. 6.7.1 Договору №202977).

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.2 Договору №202977).

Відповідно до п. 7.2.8 договору №202977, в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Цей договір набуває чинності з 01 січня 2007 року і діє до 01 січня 2008 р. На момент подання позову Договір №202977 є діючим, оскільки п. 10.4 цього договору, встановлено, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання договору.

Вимоги №05/52 юр від 14.01.2009 р., №055/800-юр від 12.08.2009 р., №05/250-юр від 15.03.2010 р., №05/1108-юр від 16.11.2010 р. погасити заборгованість по тепловій енергії відповідачем залишено без відповіді.

Листом №05/81 від 20.01.2011 р. позивач на адресу відповідача повторно направив для оформлення та підписання акти приймання передачі, акт звірки та рахунки для оплати.

На момент подання позову до суду заборгованість відповідачем в сумі 5091,23 грн. не сплачено, що стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення основного боргу в сумі 5091,23 грн., 94,37 грн. пені, 166,43 грн. 3 % річних та 518,8 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання .

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Згідно до п. 6.4 Договору № 202977, Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальній організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Надання теплової енергії відповідачу на суму 5091,23 грн. підтверджується актами приймання - передачі теплової енергії (а. 36-64 с.) та рахунками (а. 65 92 с.).

Акти приймання-передачі теплової енергії оформлені з дотриманням вимог п. 6.7.2 Договору №202977, тому вони є належними доказами, що підтверджують факт постачання теплової енергії та її вартість.

Відповідно до проекту акту звірки взаємних розрахунків від 19.01.2011 р., підписаного представником позивача, заборгованість відповідача перед позивачем становить 5091,23 грн.

Отже, відповідачем порушено умови договору щодо оплати наданої теплової енергії на вказану суму.

Позивачем заявлено до стягнення 94,37 грн. пені, 166,43 грн. 3 % річних та 518,8 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі, передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього втрат від інфляції в розмірі 518, 8 грн. за період з 21 серпня 2008 р. по 20 січня 2011 року, 3% річних в розмірі 166,43 грн. за період 21 серпня 2008 р. по 20 січня 2011 року на основну заборгованість, заявлені позивачем обґрунтовано.

Пеня позивачем нарахована за період 21 травня 2010 р. по 20 січня 2011 року у відповідності із п. 7.2.8 договору №202977.

Згідно статті 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 551 ЦК України (Предмет неустойки) встановлено: «п. 2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.».

Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більш ніж подвійна облікова ставка Національного банку України.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Враховуючи скрутне фінансове становище відповідача, суд вважає занеобхідне за власною ініціативою відстрочити виконання судового рішення строком на 3 місяця.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (69091. м. Запоріжжя, б. Гвардійський. 137 рахунок №26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849, ЄДР 32121458; 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4) 5091,23 грн. основного боргу, 94,37 грн. пені, 166,43 грн. 3% річних, 518,8 грн. інфляційних втрат 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання судового рішення строком на 3 місяця.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяВ.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 30.03.2011 р.