Рішення № 14631427, 30.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.03.11 р. Справа № 32/31пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Шавкун Албаковій І.Д.

за участю представників сторін

від позивача: Прокопенко Р.В. довіреність від 09.03.2011р.

від відповідача: не зявився

у справі за позовом: Приватного підприємства „Анастасія 99”, смт. Олександрівське, м. Єнакієве

до відповідача: Булавинської селищної ради, смт. Булавинське, м. Єнакієве

про визнання права власності.

Позивач, Приватне підприємство „Анастасія 99”, смт. Олександрівське, м. Єнакієве, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Булавинської селищної ради, смт. Булавинське, м. Єнакієве про визнання права власності на обєкт нерухомості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він здійснив самочинне будівництво, на земельній ділянці, яка була йому надана в оренду у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, та таке будівництво не впливає (не порушує) на права та охоронні інтереси третіх осіб.

В?ідповідач, у відзиві на позовну заяву зазначив, що проти позову не заперечує, та просив розглянути справу за відсутністю представника.

Розгляну?вши матеріали справи, суд вста?новив.

02.03.1999р. було зареєстровано Приватне підприємство „Анастасія - 99”, розпорядженням виконкому Єнакіївської міської ради №159. Засновником товариства є ОСОБА_1.

Позивачем, в ході господарської діяльності за власні кошти, самочинно (без отримання відповідного дозволу) у 1999р. самовільно на земельній ділянці площею 136 кв.м. здійснено будівництво торгівельного павільону літ. Б -1 площею 18,7 кв.м. та магазину літ. В 1 площею 28,9 кв.м.

07.12.2004р. між Булавинською селищною радою та Приватним підприємством „Анастасія 99”, на підставі рішення Булавинської селищної ради від 22.10.2004р. №4/12-10, був укладений договір оренди земельної ділянки. Відповідно п. 1 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,0136 га забудованих земель із земель запасу житлової та громадської забудови, строком на десять років, цільове призначення „для будівництва та обслуговування комплексу торгівельного павільону з кіоском та літнім майданом кафе, яка знаходиться по АДРЕСА_1.

Згідно паспорту узгоджень до протоколу засідання містобудівельної ради №7 від 01.12.2006р., збудовані споруди, а саме: торгівельний павільон літ. Б 1 та магазин літ. В 1 відповідають державним будівельним нормам.

30.03.2011р. на виконання ухвали суду, від позивача надійшов оригінал технічного висновку Єнакіївського відділу комплексного проектування АТЗТ „Донбасреконструкція”, в якому зазначається, що будівля магазину з торгівельним павільоном відносяться до обєктів нерухомого майна.

Також, позивачем надана завірена копія звіту КП Єнакіївської міської ради „Єнакіївське міжміське бюро технічної інвентаризації” про незалежну оцінку майна від 14.03.2011р., в якій значиться, що ринкова вартість обєктів нерухомості, станом на 28.02.2011р. складає 21300,00грн.

Оцінюючи вимоги позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.08р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництва (як-то, проектна документація, дозвіл на будівництво), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного обєкта відповідно до встановленого Порядку.

Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є виключною компетенцією судових органів.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З договору оренди земельної ділянки від 07.12.2004 року вбачається, що Орендар - позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,0136га, забудованих земель із запасу житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування комплексу торгівельного павільону з кіоском та літнім майданом кафе, яка знаходиться на території Булавинської селищної ради по АДРЕСА_1.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимога позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 16, 328, 376, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Анастасія 99”, смт. Олександрівське, м. Єнакієве про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати право власності за Приватним підприємством „Анастасія 99” (86488, Донецька область, м. Єнакієве, смт. Олександрівське, вул. Шевченка, б. 8, кв.6, код ЄДРПОУ 30321910) на обєкти нерухомого майна, а саме на торгівельний павільон літ. Б 1, загальною площею 18,7 кв.м та магазин літ. В 1, загальною площею 28,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Повний текст рішення підписаний 04.04.2011р.

Рішення набирає законної сили 15.04.2011р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.