Ухвала суду № 14629963, 09.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 р.Справа № 2а-15139/10/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Бенедик А.П.

суддів Резнікової С.С.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Подобайло А.В.

представника позивача: Верьовкіна О.М.

представника відповідача: Онищенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекці по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011р. по справі№2а-15139/10/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства завод "Південкабель"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Закрите акціонерне товариство завод «Південкабель», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000570840/0 від 22.11.2010р. СДПІ ВПП у м. Харкові щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 91272,00 грн. за вересень 2010 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ЗАТ завод «Південкбель» у розмірі 91272,00 грн., є неправомірним, оскільки невизнання податковим органом звітності контрагентів або неподання цієї звітності ними не є підставою для встановлення відповідальності позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року задоволено адміністративний позов Закритого акціонерного товариства завод «Південкабель».

Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000570840/0 від 22.11.2010 р. щодо зменшення ЗАТ заводу "Південкабель" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 91272,00 грн. за вересень 2010 року.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме ст. 67 Конституції України, п. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, наполягаючи на законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем за результатами фінансово-господарської діяльності до СДПІ ВПП у м. Харкові подано податкові декларації з ПДВ за серпень та вересень 2010 року (а. с. 37-40, 55-58).

СДПІ ВПП у м. Харкові проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ЗАТ завод «Південкабель» з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2010 року, про що складено акт від 09.11.2010 року №4105/40-028/00214534 (а. с. 8-19).

Перевіркою встановлено, що Закрите акціонерне товариство завод «Південкабель» діє на підставі статуту, зареєстрованого у виконкомі Харківської міської Ради народних депутатів розпорядженням № 1436 від 19.10.1995 року, перебуває на обліку в СДПІ ВПП у м. Харкові, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію від 19.09.2000 року (а.с. 9).

В порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7. п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ завод «Південкабель» завищенно суму податкового кредиту за серпень 2010 року на суму 93605,00 грн. (за рахунок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень 2010 року на 93605,00 грн., а також завищенно суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2010 року на 93605,00 грн.(а. с. 18-19).

22.11.2010 СДПІ ВПП у м. Харкові прийнято податкове повідомлення-рішення №0000570840/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ЗАТ заводу "Південкабель" з податку на додану вартість на 91272,00 грн. за вересень 2010 року (а.с.7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не має законодавчо встановлених підстав для позбавлення добросовісного платника податків права на бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки він виконав усі передбачені законом умови щодо такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту. Невиконання контрагентом позивача зобовязань по сплаті податку до бюджету не тягне за собою негативних наслідків (відповідальності) для ЗАТ завод «Південкабель».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як свідчить акт перевірки № 4105/40-028/00214534 від 09.11.2010р., за результатами проведеного аналізу поданої ЗАТ завод «Південкабель» декларації з ПДВ за вересень 2010 року податковим органом встановлено, що сума бюджетного відшкодування згідно розрахунку бюджетного відшкодування за вересень 2010 року становить 3001796 грн. (а.с. 10).

Положеннями п. 1.7 і 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» визначається, що податковий кредит, це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, і відповідно, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.1 ст. 7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При перевірці достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2010 року податковим органом встановлено, що ЗАТ завод «Південкабель» у серпні 2010 року мав взаємовідносини з контрагентами, податкові декларації з ПДВ яких мають статус «не визнано як податкову звітність» або не подані до податкового органу за місцезнаходженням на загальну суму розбіжностей 93605,07 грн., а саме: ТОВ «ТПК Укрсплав», ТОВ «Домострой», ТОВ «Домен», ПП «НВФ "ТКС», ТОВ «Горизонт-Україна», ТОВ «АПО Харківцукрозбут», ТОВ «Східтехсервіс», НТЦ «Система», ТОВ «Центр технічної підтримки «МЕМ», ТОВ «Гефест», ПП «НВКФ «Промдеталь», ТОВ «Зроби сам Україна», ПП «Адан» (а.с. 12-14).

Відповідно до п. п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи за розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

На виконання угод з вищезазначеними контрагентами позивачем надані податкові накладні, отримані в ході проведення господарських операцій, а саме: податкові накладні № 800 від 25.08.2010 р. та № 818 від 27.08.2010 р., які видані ТОВ "Східтехсервіс", податкова накладна № 191 від 02.08.2010 р., яка видана НТ'Ц "Система", податкова накладна № 172 від 30.08.2010 р., що видана ПП НВКФ "Промдеталь", податкова накладна № 30001211 від 27.08.2010 р., видана ТОВ "Зроби Сам Україна", податкова накладна № 1988 від 06.08.2010 р., видана ТОВ "АПО Харківцукрозбут", податкова накладна № 295 від 27.08.2010 р., видана ТОВ "Центр технічної підтримки "МЕМ", податкова накладна № 87 від 19.08.2010 р., що видана ЧП "Адан", податкова накладна № 199 від 16.08.2010 р., яка видана ТОВ "Домен", податкова накладна № 2 від 31.08.2010 р., видана ТОВ «Горизонт-Україна», податкова накладна № 001591708021 від 17.08.2010 р., видана ТОВ "Гефест", податкова накладна № 2108 від 27.08.2010 р., видана ТОВ «ТПК УКРСПЛАВ», податкові накладні № 100801 від 10.08.2010 р„ № 090801 від 09.08.2010 р. № 060801 від 06.08.2010 р., № 300801 від 30.08.2010 р., № 260801 від 26.08.2010 р., видані ТОВ "Домострой", на загальну суму ПДВ - 91272,00 грн.(а. с. 20-37).

Крім того, факт транспортування товарів, придбаних позивачем у ТОВ "Домострой", у ТОВ "АПО Харківцукрозбут", ТОВ "ТПК УКРСПЛАВ", підтверджується копіями товарно-транспортних накладних; у ТОВ "Східтехсервіс", ТОВ "Зроби Сам Україна", ЧП "Адан", ТОВ "Домен", ТОВ Торизонт-Україна", ТОВ "Гефест" - копіями подорожніх листів; ТОВ "Центр технічної підтримки "МЕМ" - листами про відрядження та копіями посвідчення про відрядження (а. с. 175- 217).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані позивачем податкові накладні оформлені у відповідності до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто містять передбачені вказаною нормою положення, зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Надані позивачем податкові накладні і документи на підтвердження здійснення фактичної оплати товару, а також податку на додану вартість, є належними доказами, що підтверджують його право на податковий кредит.

Аналізуючи приведені норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на податковий кредит, і суд першої інстанції цій обставині дав належну оцінку.

Ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не спростовано факт оплати позивачем отриманих товарів та реальність угод. Факт оплати за товар не заперечувався відповідачем.

Таким чином, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що факт надання податковим деклараціям контрагентів ЗАТ завод «Південкабель» статусу «Не визнано як податкова декларація», а також не подання ними податкових декларації, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податків, права на бюджетне відшкодування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, не кореспондуються з вимогами частини 2 статті 19 Конституції України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не виконав вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, і не надав належних доказів на підтвердження законності прийнятого ним рішення.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 12.01.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекці по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011р. по справі№2а-15139/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 14.03.2011 р.