Ухвала суду № 14627544, 22.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-966/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Матсневел ГУДЗ ЛЛС»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001292300/0 від 27 жовтня 2008 року та податкового повідомлення-рішення №0001282300/0 від 27 жовтня 2008 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення рішення №0001292300/0 та №0001282300/0від 27 жовтня 2008 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що встановлені у справі фактичні обставини не дають підстав вважати, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат суми витрат по послугах мерчандайзингу - 183605, 65 грн., по послугах на розміщення реклами в листівці «Сільпо і люди»- на 12023 грн. 00 коп., неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачені (нараховані) постачальникам по послугам мерчандайзингу та розміщенню матеріалів у рекламній листівці «Сільпо і Люди».

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а адміністративний позов залишити без задоволення. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: п. 5 1, пп.. 5.2 , пп..5.3.9 п. 5.3, пп.. 5.4.4 п. 5.4 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп..7.4.1 та пп..7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

З таким висновком не можливо не погодитися, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Матсневел ГУДЗ ЛЛС»зареєстроване, як юридична особа 25.08.2005 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, номер запису про державну реєстрацію 1 339 102 0000 001611, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №088410. На податковий облік «Матсневел ГУДЗ ЛЛС»взяте ДПІ у Києво-Святошиснькому районі Київської області 02.09.2005 року за №2020. Основним напрямком діяльності підприємства є посередництво в торгівлі різними товарами (оптова торгівля товарами продовольчої та промислової групи).

Відповідно до п. 1 ст. 11 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року, на підставі направлень від 26.08.2008 року №483 та від 22.09.2008 року №555 ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області з 26.08.2008 року по 06.10.2008 року була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Матсневел ГУЛЗ ЛЛС»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 р. За результатами перевірки було складено Акт №429/23-2/33715619 від 13 жовтня 2008 року про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Матсневел ГУЛЗ ЛЛС»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 р.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки позивачем було подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області заперечення до акту перевірки, які були залишені без задоволення.

На підставі Акту перевірки ДШ у Києво -Святошинському районі Київської області винесено податкові повідомлення-рішення від 27 жовтня 2008 року :

-№0001282300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 48908 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 18849 грн.; -№0001292300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 59564 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 29782 грн. Зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, ДПА у Київській області, ДҐІА України, рішеннями яких податкові повідомлення - рішення було залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Відповідач дійшов висновку, що позивачем у порушення п 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2 , п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.5.4.4. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон №334/94-ВР), завищено суму валових витрат по послугах мерчандайзингу на 183605, 65 грн., в т.ч за 3 квартал на - 70167, 24 грн.; за рік 2007 на 183 604, 65 грн.; завищено суму валових витрат по послугах розміщення реклами в листівках «Сільпо і люди»на 12023 грн., в т. ч. за півріччя 2007 6435 грн.; за 3 квартал на 10160, 00 грн., за 2007 р. -12023 грн. , в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємства на 48908. 00 грн., в т. ч. за півріччя 2007 - 1609, 00грн, за 3 квартали на 20083, 00 грн., за 2007 рік - 48908, 00 грн.

Суд першої інстанції правомірно не погодився із вказаним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 названого Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом встановлено, що між позивачем та ЗАТ «Фоззі»було укладено Договір про надання послуг з мерчандайзингу № 71 від 01.06.2007 року.

Відповідно до вказаного договору Виконавець (ЗАТ «Фоззі») бере на себе зобов'язання забезпечити реалізацію поставленого товару. З цією метою Виконавець має забезпечити відповідний асортимент та достатню кількість товару, розташованого в магазинах, здійснювати контроль за наявністю товару на торгових точках, забезпечувати наявність в торгових точках спеціального фірмового обладнання : холодильників, стелажів, полиць, тумб, виставкових стійок; забезпечувати найбільш прийняте та вигідне, згідно побажань Замовника ( ТОВ Матсневел ГУДЗ ЛЛС») викладення та розміщення товару в магазинах, здійснювати інструктаж продавців магазинів щодо споживчих характеристик товару, методів мотивації споживачів. Крім того, Виконавець вирішує певні питання цінової політики, визначає граничну торговельну надбавку, здійснює аналіз показників продаж, а також виконує інші дії, необхідні для належного збуту товару.

Наведені послуги мерчандайзингу стосуються товарів, які систематично поставляються за укладеним із ЗАТ «Фоззі»договором і в момент надання послуги відповідні партії, таких товарів знаходяться як у власності ЗАТ «Фоззі», так і у власності ТОВ «Матсневел ГУДЗ ЛЛС».

Як вірно вказано судом першої інстанції, оскільки такі товари, просування яких здійснюється, характеризуються родовими ознаками, то отримані від ЗАТ «Фоззі»послуги з мерчандайзингу мають вплив на збільшення обсягів продажів цих товарів ТОВ «Матсневел ГУДЗ ЛЛС», що в свою чергу сприяє досягненню основної мети діяльності позивача - отримання прибутку. Отже, витрати по оплаті послуг мерчандайзингу безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

За вказаним договором позивачем було оплачено надані послуги по мерчандайзингу на суму 183605 , 65 грн. (без ПДВ). При цьому, відповідачем не заперечується факт, що позивачем було здійснено оплату, послуг мерчандайзингу, а наявні у матеріалах справи первинні документи, якими оформлені господарські операції з придбання надання послуг з мерчандайзингу, складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, пов'язані з Договором про надання послуг з мерчандайзингу №71 від 01.06.2007 року у сумі 183605, 65 грн.

Крім того, у податковому обліку позивачем вартість послуг по розміщенню матеріалів у рекламній листівці «Сільпо і Люди»та їх розповсюдженню віднесено до складу валових витрат.

04.09.2006 року між позивачем (Сторона 2) та ТОВ «Бюро маркетинга та консалтинга «Формула»(Сторона 1) було укладено договір №141 , за умовами якого Сторона 1 зобов'язується надавати Стороні 2 послуги по розміщенню матеріалів у рекламній листівці «Сільпо і Люди»та розповсюдити її на умовах, вказаних у даному Договорі, а Сторона 2 зобов'язується сплатити надані послуги в строк, який встановлений даним Договором. При цьому, відповідачем не заперечується факт, що позивачем було здійснено оплату послуг по Договору від 04.09.2006 року №141.

Абзацом 1 п.п. 5.4,4. п. 5.4 ст. 5 Закону №334/94-ВР, до складу валових витрат включаються, витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

При цьому підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено, що не включаються до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4. 4 п.5.4 ст. 5 Закону.

Тобто, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4. п. 5.4 ст. 5 Закону (зокрема послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо). При цьому ні Закон, ні інші нормативні акти не встановлюють вимоги та не дають роз'яснення, що для віднесення до валових витрат передпродажні послуги мають надаватись тільки стосовно товарів, що є власністю платника податку.

Водночас п. 5.11 ст. 5 Закону №334/94-ВР, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі не дозволяється.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь - які витрати із сплати податку, що не підтверджені податковими накладними.

Враховуючи викладене та те, що придбані послуги по розміщенню матеріалів у рекламній листівці «Сільпо і Люди»та їх розповсюдженню безпосередньо впливали на результати діяльності позивача з продажу товарів та були направлені на отримання доходу, тобто, повязані з господарською діяльністю позивача, а наявні у матеріалах справи первинні документи, якими оформлені господарські операції з придбання надання послуг по розміщенню матеріалів у рекламній листівці «Сільпо і Люди», що надавались під час перевірки, складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 29 березня 2011 року.

Головуючий: Н.В. Безименна

Судді: Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма