Ухвала суду № 14626933, 22.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року справа №2а-24405/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ляшенка Д.В.

суддів Чумака С.Ю. , Ястребової Л.В.

при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.

за участю представників:

від позивача: Савка С. В. за дов. № 2 від 01.02.2011 року;

ОСОБА_3 за дов. № 2 від 01.02.2011 року;

від відповідача: Могила Д.В. за дов. від 15.11.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року (повний текст постанови виготовлений 13 грудня 2010 року) по справі № 2а-24405/10/0570 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Лексусс-1» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області «про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення»,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року Приватне підприємство «Лексусс-1» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.10 № 0000452342/0. яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 168 001 гри. та застосовані штрафні санкції у розмірі 43 488 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним правомірно включено до складу валових витрат суми за отримані консультаційні послуги у розмірі 152 948 гривень. Наполягає на тому, що використовував у повному обсязі консультаційні послуги у власній господарській діяльності. Акти виконаних робіт за договорами про надання консультаційних послуг містять у собі детальну інформацію про отримані послуги та складені зазначені акти у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а саме судом першої інстанції визнане недійсним податкове повідомлення - рішення від 05.10.2010 р. № 0000452342/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 168 001 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 43 488 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Позивач приватне підприємство «Лексусс - 1» є юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 34686228.

Державною податковою інспекцією у м. Сніжне (відповідач) була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2010 р.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 24.09.2010 р. № 690/23-34686228, в якому було встановлене порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 статті 4, п. 5.9 статті 5, п. 5.1 статті 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, пп. 5.2.5 п. 5.2 статті 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке оскаржується у межах цієї адміністративній справі.

05 жовтня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000452342/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 168 001 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 43 488 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі зазначеного акту перевірки і стосується визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Пунктом 4 висновків акту перевірки передбачено, що позивач в порушення вищенаведених норм занизив податок на прибуток на суму 168001 грн., у тому числі за 2008 рік на суму 10027 грн., за 2009 рік на суму 3 грн., за І півріччя 2010 року на суму 157971 грн. На думку податкового органу, включені до складу валових витрат понесених витрат за отримані консультаційні послуги та витрати, понесені за договором від 1 червня 2010 року, укладений між ПП «ВКФ «Лугсервіс» та ПП «Лексусс - 1» про постачання товару позивачем порушені приписи пп. 4.2.1 п. 4.2 статті 4, п. 5.9 статті 5, п. 5.1 статті 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5. пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, пп. 5.2.5 п. 5.2 статті 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат суму у розмірі 168 001 грн., оскільки, по перше, акти виконаних робіт від 29.12.2008 р. та 30.03.2010 р. складені з порушенням п. 9.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік» у зв'язку з тим, що вони не містять даних щодо обсягів наданих послуг та відсутня інформація про фактично, понесені витрати на проведення консультаційних послуг.

За наслідками зазначеного порушення донарахований податок на прибуток у сумі 168 001 грн.

З таким висновком податкового органу не можна погодитись, виходячи з наступного.

Поняття та склад валових витрат визначені статтею 5 вищезазначеного Закону, відповідно до пункту 5.1 якої валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Аналіз вищезазначеної норми посвідчує, що обов'язковою умовою віднесення певних сум до валових витрат є їх використання у господарський діяльності.

Господарська діяльність у розумінні пункту 1.32 статті 1 вищенаведеного Закону -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ (надалі Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Податок на прибуток податковим органом донарахований у зв'язку з виключенням зі складу валових витрат сум, визначених за консультаційні послуги та сум, сплачених за договором поставки товару, які не підтверджені товарно-транспортними накладними.

З приводу виключення зі складу валових витрат сум, визначених за консультаційні послуги, суд зазначає наступне.

Судом досліджено договір з фізичною особою ОСОБА_5 від 01 лютого 2008 року № 01/02 про надання консультаційних послуг. Зазначений договір підписаний як з боку позивача, так і з боку фізичної особи ОСОБА_5. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, об'єм та вартість послуг відображаються в актах прийому-передачі послуг. За результатами отримання консультаційних послуг за договором від 01.02.08 позивачем та фізичною особою ОСОБА_5 було складено акт прийому - передачі робіт від 29 грудня 2008 року, згідно якого ОСОБА_5 було надано консультаційні послуги у розмірі 40108 гривень, які повністю по складу та по суті співпадають з пунктом 1.1 договору від 01.02.08 «Предмет договору».

Судом досліджено договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від 01 січня 2009 року № 01/01-09 про надання консультаційних послуг. Зазначений договір підписаний як з боку позивача, так і з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, об'єм та вартість послуг відображаються в актах прийому - передачі послуг. За результатами отримання консультаційних послуг за договором від 01.01.09 позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було складено акт прийому - передачі робіт від 30 березня 2010 року у розмірі 152948 гривень, згідно якого ОСОБА_3 було надано консультаційні послуги, які повністю по складу та по суті співпадають з пунктом 1.1 договору від 01.01.2009 р. «Предмет договору».

Акти прийому - передачі послуг за договорами від 01.02.2008 р. та від 01.01.2009 р. містять повну та детальну інформацію про надані фізичними особами послуги позивачу.

Слід зазначити, що всі первинні документи, які досліджені у даній справі складені у відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ. Порушень ведення бухгалтерського обліку не встановлено.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог Приватного підприємства «Лексусс-1» про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення у повному обсязі.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по справі № 2а-24405/10/0570 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Лексусс-1» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області «про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22 березня 2011 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 28 березня 2011 року.

Колегія суддів: