Ухвала суду № 14626667, 17.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року справа №2а-8957/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі Балакай І.Л., за участю представника відповідача ОСОБА_2, за довіреністю від 24.04.2008 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-8957/10/1270 за позовом Стаханівської обєднаної Державної податкової інспекції до ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИЛА:

22 листопада 2010 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовувано тим, що 15.07.2010 р. працівниками Стахановської ОДПІ було проведено перевірку господарської одиниці - "магазин", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_3. За результатами перевірки було виявлено порушення відповідачем вимог законодавства: п. 1 та п. 13 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95 ВР зі змінами та доповненнями.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року позовні вимоги позивача було задоволено в повному обсязі, а саме стягнуто з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9,848 грн. 87 коп. на розрахунковий рахунок № 31116104700085 відкритий у Управління Державного казначейства м. Стаханова код 24046662, банк ГУ ДКУ в Луганській області МФО 804013.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, також суд першої інстанції вчасно не повідомив відповідача про розгляд справи. Окрім того, відповідач вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи. Також в апеляційній скарзі зазначено, що продавець в присутності якого здійснювалась перевірка були підписані документи під диктовку позивача з чітким наказом де потрібно розписатись та що написати, також позивачем порушено вимоги ч.4 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 року №509-ХІІ, а саме відповідача не попереджено за десять днів про планову перевірку письмовим повідомленням, окрім того в порушення вимог ст..ст.33,34 КАС України суд першої інстанції вчасно не повідомив про час та дату слухання справи.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав наполягав на її задоволені, вважає рішення суду таки, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, заслухавши осіб, які зявились до суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконкомом Стахановської міської ради 20.09.1999 р., номером НОМЕР_3.

15.07.2010 р. працівниками Стахановської ОДПІ була здійснена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулюванням готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки посадовими особами позивача було складено акт № 0319/12/04/23/1514125680 від 15.07.2010 року (арк. спр. 15-16).

В акті перевірки визначено, що відповідачем порушено вимоги пунктів 1, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95 ВР зі змінами та доповненнями(надалі Закон № 265).

Відповідно до п.1 ст.3 Закону №265, субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно п.13 ст.3 Закону №265 субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

СПД ОСОБА_3 не підписувала акту перевірки, вказаний акт підписаний продавцем ОСОБА_4, яка перебуває в трудових відносинах з ОСОБА_3, що підтверджується відповідним договором (а.с.12). До зазначеного акту ОСОБА_4 було надано письмове пояснення, в якому зазначила, що розрахункову операцію не проведено через кас сови апарат тому що надавала решту та не встигла провести операцію та не видала розрахунковий документ, також зазначила, що різниця виникла через зберігання грошей іншого відділу в касі. (арк. спр. 17).

За порушення п. 1 ст. 3 Закону № 265 відповідальність передбачена п. 1 ст. 17 Закону № 265 : «За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

Продавцем відповідача не було проведено через РРО суму у розмірі 85 грн. з вказаної суму штрафна санкція складає 425 грн. (85 грн. 00 коп. * 5 = 425 грн. 00 коп.).

За порушення п. 13 ст. З Закону № 265 відповідальність передбачена ст. 22 Закону № 265: «У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність».

При проведення перевірки було встановлено невідповідність проданих то денному звіту на суму 1995 грн. з вказаної суму штрафна санкція складає 9425 грн. (1995 00 коп. * 5 = 9425 грн. 00 коп.).

На підставі акту перевірки, за порушення норм Закону №265 Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" від 23.07.2010 р. № 000090230, яким відповідачу було визначено суму штрафних (фінансових) санкції у розмірі - 9850 грн. 00 коп. Вказане рішення форми "С" від 23.07.2010 р. № 0000902305 було вручено під особистий підпис головному бухгалтеру Гавриленко Н.Г. 23.07.2010 р. (а.с. 14), яка перебуває в трудових відносинах з ОСОБА_3, що підтверджуєшся відповідним договором(а.с. 13)

СПД ОСОБА_3 звернулась з скаргами на рішення відповідача до Державної податкової адміністрації в Луганській області та до Державної податкової адміністрації України. Державною податковою адміністрацією в Луганській області та Державною податковою адміністрацією України скарги були розглянуті та залишені без задоволення (арк. спр. 7-10), в вказаних рішеннях позивачу було розяснено право на оскарження рішення в суді. Проте до цього часу відповідачем вказане рішення позивача в судовому порядку оскаржено не було, тобто вказане рішення позивача є діючим.

Відповідачем на цей час не було сплачено суму штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій рішення форми "С" від 23.07.2010 року № 0000902305 суму у розмірі 9848 грн. 87 коп.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що органами стягнення є податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших надходжень, при цьому у пункті 19 цієї ж статті зазначено, що доходи бюджету це усі податкові, неподаткові на інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

Згідно пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій. Штрафи застосовані органами податкової служби за статтею 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством, у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції постанова про задоволення позовних вимог Стаханівської ОДПІ була прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, що обумовлює залишення судового рішення без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-8957/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-8957/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст складено 21 березня 2011 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва