Постанова № 14626500, 15.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року справа №2а-9892/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Антрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-9892/10/1270 за позовом Державного підприємства «Антрацит» до підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови №б/н від 06.12.2010,-

ВСТАНОВИЛА:

16 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування постанови №б/н від 06.12.2010 про арешт грошових коштів державного підприємства «Антрацит», що містяться на р/р 35230025000876, 35231024000876, 35232023000876, 35233022000876,3524002600087, 35246020000876, 35249027000876, 37121110011252, 37121234001201, МФО 804013 ГДКУ у Луганській області у сумі 3499085,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ухвали Краснолуцького міського суду від 01.10.2009 державному виконавцю при примусовому виконанні виконавчих написів нотаріуса № 1-1612 від 17.10.2000, № 1317 від 12.08.2002, № 1318 від 12.08.2002, № 1319 від 12.08.2002 про стягнення з ДП «Антрацит» на користь ОСОБА_3 дозволено звертати стягнення на грошові кошти ДП «Антрацит», код 32226065, що знаходяться на рахунках в даному випадку р/р 35230025000876, 35231024000876, 35232023000876, 35233022000876,3524002600087, 35246020000876, 35249027000876, 37121110011252, 37121234001201 МФО 804013 ГДКУ у Луганській області на суму 3332124,20 грн. Але державним виконавцем накладено арешт на кошти в сумі більшій ніж вказано в ухвалі Краснолучського суду - 3499085,41 грн. Кошти, які містяться на даних рахунках є коштами, які виділяються з Державного бюджету України для цільового використання. Також зазначив, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене звернення стягнення на кошти, які знаходяться в установах банків та інших кредитних установах, а управління державного казначейства згідно ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги в Україні» до таких установ не належить. Вважає, що така постанова державного виконавця є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року позовні вимоги позивача задоволені частково, а саме скасовано постанову головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про арешт коштів боржника б/н від 06.12.2010 в частині накладення арешту на грошові кошти державного підприємства «Антрацит», що містяться на р/р 35230025000876, 35231024000876, 35232023000876, 35233022000876,3524002600087, 35246020000876, 35249027000876, 37121110011252, 37121234001201 МФО 804013 ГДКУ у Луганській області, на суму витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 355 грн. та на суму виконавчого збору в розмірі 166606,21 грн.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, позивач вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Колегія суддів визначає, що суд першої інстанції здійснив відкриття провадження у справі та розгляд справи по суті відносно установи, яка не може бути стороною в адміністративному процесі, виходячи з нижче приведеного.

За статтею 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року202/98-ВР (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців. Районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби є юридичними особами, мають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в органах Державного казначейства України, гербову печатку.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про державну виконавчу службу" обласні, управління юстиції організовують виконання законів і здійснюють керівництво відділами державної виконавчої служби, є юридичними особами.

Згідно статті 10 Закону України "Про державну виконавчу службу" контроль за діяльністю державних виконавців здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції - через відповідні відділи державної виконавчої служби.

Частинами 1, 2 статті 85 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV передбачено, що у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.

За частиною 3 статті 48 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки (адміністративна процесуальна дієздатність) належить органам державної влади, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області входить до складу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, не є юридичною особою та як вбачається з наведених норм Закону України "Про державну виконавчу службу" та Закону України "Про виконавче провадження" не може бути стороною в адміністративній справі, оскільки, по-перше, не має адміністративної процесуальної дієздатності визначеної частиною 3 статті 48 КАС України, по-друге, підрозділ примусового виконання статтею 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" не визначений у переліку органів державної виконавчої служби. Відповідачами у даній справі можуть бути або юридичні особи, якими є Головне управління юстиції у Луганській області й відділ державної виконавчої служби, або державний виконавець, який прийняв спірну постанову. Заміна неналежного відповідача на належного на стадії апеляційного провадження не здійснюється, з огляду на вирішення судом першої інстанції спору саме відносно підрозділу. Таким чином, подання позову до неналежного відповідача не може мати наслідком задоволення його вимог, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги позивача.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 203, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Антрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-9892/10/1270 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-9892/10/1270 скасувати.

Позов Державного підприємства «Антрацит» до підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови №б/н від 06.12.2010 року залишити без задоволення

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді В.Г.Яманко

І.А.Васильєва