Ухвала суду № 14626340, 11.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року справа №2а-20092/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шишова О.О.

суддів Сіваченка І.В. , Дяченко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сектор-Е» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по справі № 2а-20092/10/0570 за позовом Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сектор Е», м.Словянськ

про стягнення на користь Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1 866992,00 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

Словянською обєднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сектор Е» про стягнення на користь Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1 866992,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Суд першої інстанції посилався на те, що підприємство має заборгованість по податковим зобовязанням на підставі винесених податкових повідомлень-рішень. Та на підставі рішення суду яке набрало чинності у задоволенні вимог ТОВ «Сектор-Е» про визнання цих повідомлень-рішень було відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права. В апеляційній скарзі зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення оскаржуються в касаційному порядку тому рішення суду першої інстанції є неправомірними. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та позов Словянської обєднаної податкової інспекції залишити без розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги. Просили залишити постанову суду першої інстанції без розгляду.

Представник відповідача належним чином повідомлений у встановленому порядку про дату, час і місце судового розгляду. Колегія вважає що причини відсутності представника відповідача є неповажними. При таких обставинах колегія вважає можливим вирішити справу у відсутність незявившейся сторони.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сектор Е» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Словянської міської ради Донецької області 22.10.1999р., включено до ЄДРПОУ за номером 30571661 (арк. справи 34), перебуває на податковому обліку у Словянській обєднаній державній податковій інспекції.

З матеріалів справи вбачається, що Словянською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена виїзна позапланова перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, за результатами якої було складено акт № 6449/23-3-30571661 від 09.10.2007р.

На підставі зазначеного акту Словянською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 18.10.2007р. № 0003232341/0, яким позивачу нараховано суму податку на додану вартість 1 761298,00 грн., у т.ч. основний платіж 1174273,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 587025,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження до Державної податкової адміністрації у Донецькій області, зазначене податкове повідомлення-рішення було скасовано у частині нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 5864,50 грн. та складені податкові повідомлення-рішення від 18.02.2008р. № 0003232341/2 та № 000422341/2.

За результатами подальшого оскарження в адміністративному порядку, скарги відповідача були залишені без задоволення, були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2008р. № 0003232341/3, яким відповідачу нараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1170289,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкцій в сумі 585144,50 грн. (всього - 1755433,50 грн.) та від 14.05.2008р. № 000422341/3, яким відповідачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 4491 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 2245,50 грн. (всього 6736,50 грн.) (арк. справи 95).

Податкові повідомлення-рішення від 14.05.2008р. № 0003232371/3 та від 14.05.2008р. № 0000422341/3 були оскаржені відповідачем у судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2008р. по справі 2а-10080/08 позовні вимоги були задоволені, податкові повідомлення-рішення від 14.05.2008р. № 0003232371/3 та від 14.05.2008р. № 0000422341/3 скасовані. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.05.2009р. постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено (арк. справи 35 44).

Словянською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена виїзна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої було складено акт № 4390/23-3-30571661 від 21.06.2007р.

На підставі зазначеного акту Словянською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 04.07.2007р. № 0002022343/0/2709, яким відповідачу були нараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 67565,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження до Державної податкової адміністрації у Донецькій області, зазначене податкове повідомлення-рішення було скасовано у частині нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1064,00 грн., та складене податкове повідомлення-рішення від 22.10.2007р. № 0002022341/2/3737 на суму 66501,00 грн.

При подальшому оскарженні в адміністративному порядку, скарга відповідача була залишена без задоволення, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2008р. № 0002022341/3/732, яким відповідачу нараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 66501,00 грн. (акр справи 96).

Податкове повідомлення-рішення від 20.03.2008р. № 0002022431/3/732 також було оскаржено відповідачем у судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2008р. по справі 2а-3584/08 позовні вимоги були задоволені, податкове повідомлення-рішення від 20.03.2008р. № 0002022431/3/732 визнано недійсним. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009р. постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено (арк. справи 45 56).

Відповідач оскаржив в касаційному порядку постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.05.2009р. по справі 2а-10080/08 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009р. по справі 2а-3584/08. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 28.07.2009р. та від 24.07.2009р. відкриті касаційні провадження за касаційними скаргами ТОВ «Сектор Е» (арк. справи 57, 58).

Колегія суддів вважає правильним що суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача на неможливість розгляду даної справи до перегляду судових рішень по справам № 2а-10080/08 та № 2а-3584/08 в касаційному порядку.

Згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Враховуючи порядок набрання законної сили судовим рішенням, визначений ст. 254 КАС України та виходячи зі змісту підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові зобовязання, визначені наведеними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими.

Внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобовязань за вказаними податковими повідомленнями рішеннями утворилася заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 1828671,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість: № 18198 від 20.05.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1,00 грн., уточнюючу декларацію № 18601 від 28.05.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1867000,000 грн. та № 40075 від 30.07.2009р., якою зменшено податкове зобовязання з податку на додану вартість на 1828671,00 грн. (арк. справи 8 - 16).

Сума заборгованості за вказаними податковими деклараціями становить 38321,00 грн.

Таким чином, внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобовязань за вказаними податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями утворилася заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1866992,00 грн., яка підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки платника податків (арк. справи 97, 98).

Відповідачу податковим органом були направлені перша від 11.01.2010р. № 1/12 податкова вимога, яка отримана відповідачем особисто, та друга від 11.02.2010р. № 2/81 податкова вимога, яка також отримана відповідачем, про що свідчать підпис на корінці поштового повідомлення про вручення (арк. справи 17, 18). Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Серед інших функцій, передбачених статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від4 грудня 1990 року № 509-XII, відповідно до пункту 11 статті 10 цього Закону, державні податкові інспекції в містах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За правилами пункту 4 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», яка діяла на момент виникнення боргу, обовязок фізичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., встановлено що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідачем не оспорюється факт несплати по податковим зобов'язанням.

При таких обставинах колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який задовольнив вимоги податкового органу.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.

Повний текст рішення складений 15 березня 2011 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сектор-Е» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по справі № 2а-20092/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по справі № 2а-20092/10/0570 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

ГоловуючийО.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко