Постанова № 14625816, 31.03.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.03.2011 р. справа №39/121

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Діброви Г.І.

суддів

Бойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі: Клименко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача :

Гуревич М.А. –за дов. б/н від 01.12.08 р.

від відповідача:

Кулініч О.О. –за дов. № 250-7Д від 06.01.11 р.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від

27.01.2011 р.

у справі

№ 39/121 (суддя Морщагіна Н.С.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект", м. Маріуполь Донецької області

до відповідача

Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області

про

стягнення 1446338 грн. 22 коп.

та за зустрічним позовом

Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект", м. Маріуполь Донецької області

Про

розірвання договору № ПСН-03180 від 16.04.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

У 2009 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплект", м. Маріуполь Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області про стягнення 1446338 грн. 22 коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.05.09 р. провадження по справі № 39/121 було зупинено до вирішення господарським судом Донецької області іншої справи № 11/144пд та ухвалою від 06.10.09 р. провадження по справі було поновлено.

26.10.09 р. провадження по справі було зупинено до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення по справі № 11/144пд. Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.01.10 р. провадження по справі було поновлено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.01.10 р. зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект", м. Маріуполь Донецької області про розірвання договору № ПСН-03180 від 16.04.2008 р. залишено без розгляду. Ухвалою від 28.01.10 р. провадження по справі було зупинено через надходження апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області на ухвалу суду першої інстанції від 26.01.10 р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.10 р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області було залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду –без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.10 р. постанову суду апеляційної інстанції було залишено без змін, у зв»язку з чим ухвалою господарського суду від 19.07.10 р. провадження по справі було поновлено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.08.10 р. прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект", м. Маріуполь Донецької області про розірвання договору № ПСН-03180 від 16.04.08 р.

21.08.10 р. ухвалою господарського суду Донецької області було повернуто без розгляду позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Азовмаш», м. Маріуполь до Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект", м. Маріуполь Донецької області про визнання недійсним договору № ПСН-03180 від 16.04.08 р. Через надходження апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Азовмаш», м. Маріуполь на ухвалу господарського суду від 21.08.10 р. провадження по справі було зупинено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.10 р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Азовмаш», м. Маріуполь на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.08.10 р. було залишено без розгляду, у зв»язку з чим ухвалою суду першої інстанції від 12.10.10 р. провадження по справі було поновлено.

Ухвалою суду першої інстанції від 14.10.10 р. провадження по справі було зупинено, у зв»язку з надходженням запиту суду апеляційної інстанції .

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.10 р. касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Азовмаш», м. Маріуполь на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.10 р., якою апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Азовмаш», м. Маріуполь було залишено без розгляду, залишено без змін. 02.12.10 р. провадження по справі № 39/121 було поновлено.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.11 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплект”, м. Маріуполь було задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м. Маріуполь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплект”, м. Маріуполь основний борг у розмірі 1404562 грн. 52 коп., 3% річних у розмірі 6233 грн. 95 коп., інфляційні витрати у розмірі 35541 грн. 75 коп. Провадження по справі за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплект”, м. Маріуполь про розірвання договору № ПСН-03180 від 16.04.2008 р. було припинено.

Відповідач за первісним позовом, Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

29.03.11 р. відповідач надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Судова колегія розглянула надане клопотання та відмовила у його задоволенні через недоцільність.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 39/121, та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скаргах доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. У процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог в повному обсязі через недоведеність, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.08 року між Відкритим акціонерним товариством “Маріупольський завод важкого машинобудування” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Комплект” (Постачальник) було укладено договір № ПСМ –03180, згідно умов якого Постачальник зобов’язався виготовити та поставити, а Покупець оплатити та прийняти Продукцію в асортименті, кількості, в строки та по цінам відповідно специфікації № 1.

У відповідності до п. 4.1. договору, поставка товару здійснюється автотранспортом на умовах FCA-склад Постачальника м. Маріуполь, відповідно “Інкотермс-2000”.

Згідно п. 4.2. договору, постачальник разом з товаром передає наступні документи: рахунок-фактуру; сертифікат якості; видаткову накладну; податкову накладну.

Пунктом 4.3. договору сторони передбачили, що строк поставки Продукції –в продовж 30-ти календарних днів з моменту надходження 50% попередньої оплати на банківський рахунок Постачальника, етапів будівництва.

Відповідно до п. 5.1. договору, ціна товару визначена на умовах FCA-склад Постачальника м. Маріуполь відповідно “Інкотермс-2000” та вказана у специфікації № 1 до договору.

Згідно розділу 6 “Умови розрахунків”, розрахунок за товар, що поставляється, Покупець здійснює банківським платежем на розрахунковий рахунок Постачальника шляхом 50% попередньої оплати та підставі рахунку, виставленого Постачальником та відповідно етапів будівництва (додаток № 1) та 50% оплати впродовж 5 банківських днів з моменту поставки товару на склад Покупця. Оплата здійснюється при наявності наступних документів: рахунок-фактура; сертифікат якості.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.10 року.

Позивач у своєму позові стверджує, що ним на виконання умов договору виготовлено у відповідності до другого етапу будівництва згідно з Додатком № 1 до Договору продукцію на загальну суму 1404562 грн. 52 коп., на сплату 50% вартості якої було виставлено рахунок № К-000742 від 06.10.08 р., який відповідач не сплатив.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача суми заборгованості з оплати продукції, виготовленої та поставленої для другого етапу будівництва житлового будинку № 2 по вул. Краснофлотській в м. Маріуполь у розмірі 1404562 грн. 52 коп., плату за користування чужими грошовими коштами, визначену ст. 625 Цивільного кодексу України, у розмірі 6233 грн. 95 коп., суму інфляційних у розмірі 35541 грн. 75 коп., а всього -1446338 грн. 22 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.08 року між Відкритим акціонерним товариством “Маріупольський завод важкого машинобудування” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Комплект” (Постачальник) було укладено договір № ПСМ –03180, відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався виготовити та поставити, а Покупець оплатити та прийняти Продукцію в асортименті, кількості, в строки та по цінам відповідно специфікації № 1.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що розрахунок за товар, що постачається, покупець здійснює банківським платежем на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 50% попередньої оплати на підставі рахунка, виставленого постачальником та згідно етапів будівництва (додаток №1) та 50% оплати протягом 5 банківських днів з моменту постачання товару на склад покупця.

У відповідності до п. 6.2 договору, оплата здійснюється при наявності рахунку-фактури та сертифікату якості.

Згідно п. 4.3 договору, строк поставки продукції - протягом 30 календарних днів з моменту надходження 50% попередньої оплати на банківський рахунок постачальника, етапів будівництва.

Позивачем в порушення умов п. 4.3, п.6.2 договору було здійснено постачання продукції на свій склад без отримання від відповідача 50% попередньої оплати та без додержання 30 календарних днів з моменту надходження такої оплати, не було надано відповідачу сертифікату якості, тобто позивач неналежним чином виконав умови договору. Так, наявна в матеріалах справи претензія № 579 від 18.11.08 р. містить в собі лише один додаток –рахунок, без додання сертифікату якості.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA-склад постачальника, м. Маріуполь згідно «Інкотермс-2000».

У відповідності до п. 4.2 договору, постачальник разом з товаром передає наступні документи: рахунок-фактуру; сертифікат якості; видаткову накладну та податкову накладну.

Позивач стверджує, що нібито поставив відповідачу товар, але в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази поставки товару як на склад постачальника так і на склад покупця, враховуючи що згідно п 6.1 договору, сторони передбачили, що 50% оплати здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту постачання товару на склад покупця. Крім того, позивач в порушення умов п. 4.2 договору не надав доказів передачі разом з товаром рахунку-фактури; сертифікату якості; видаткової накладної та податкової накладної.

Таким чином, висновок суду, що у відповідача настав обов»язок виконати вимоги позивача щодо оплати рахунку-фактури на 50% попередньої оплати та тим паче здійснити інші 50% оплати товару є помилковим та передчасним, оскільки відсутні докази направлення на адресу відповідача сертифікату якості, всупереч вимогам п. 6.2 договору, а факт наявності у нього на складі продукції, що була поставлена без одержання від відповідача 50 % попередньої оплати, на свій власний ризик при веденні ним підприємницької діяльності, при отриманні від відповідача листа про розірвання договору в зв»язку із зміною істотних обставин та відмовою від перерахування попередньої оплати, не свідчить про можливість в примусовому порядку вимагати від відповідача здійснення ним дій по перерахуванню попередньої оплати при умові закінчення строку дії договору на момент прийняття судом першої інстанції помилкового рішення в цій частині. При розгляді питання щодо виконання позивачем належним чином його договірних зобов»язань судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що сторони в добровільному порядку, без заперечень та зауважень обумовили саме такий порядок оплати отриманого товару. Ніяких змін в п.6.1 договору сторонами не вносилося протягом дії договору і необхідність наявності товару саме на складі Покупця, а не Постачальника, для настання обумовленого сторонами строку виконання відповідачем його грошового зобов»язання згідно вимог ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, є обов»язковою умовою для можливості виникнення у позивача права звернення до суду за примусовим виконанням відповідачем його договірного зобов»язання. Посилання суду на необхідність застосування норм ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України при вирішенні питання про стягнення 50% оплати (а не попередньої оплати) є таким, що не відповідає обставинам справи, оскільки сторони обумовили конкретний строк виконання відповідачем його грошового зобов»язання –5 банківських днів з моменту постачання товару на склад покупця. Тому позивачем не доведено належним чином момент настання у відповідача строку виконання ним його договірного зобов»язання.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 1404562 грн. 52 коп., 3% річних у розмірі 6233 грн. 95 коп. та інфляційних у розмірі 35541 грн. 75 коп., адже позивач за первісним позовом не довів належними та допустимими доказами по справі наявність свого порушеного права.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісних позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки господарським судом неповно з»ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Стосовно зустрічних позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект", м. Маріуполь Донецької області про розірвання договору № ПСН-03180 від 16.04.2008 р., судова колегія вважає, що рішення суду в цій частині відповідає вимогам чинного законодавства України з огляду на наступне:

Згідно п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.10 р.

Строк договору є однією із складових його змісту. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Сторонами не було надано до суду першої інстанції доказів, які б підтвердили продовження строку дії договору № ПСН-03180 від 10.04.08 р.

Таким чином, господарський суд правомірно встановив, що договір № ПСН-03180 від 10.04.08 р. на момент прийняття рішення по справі № 39/121 припинив свою дію, у зв’язку із закінченням строку, на який його було укладено.

У відповідності до п. 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки договір № ПСН-03180 від 10.04.08 р. припинив свою дію, предмет спору відсутній. Отже, судом першої інстанції правомірно припинено провадження у справі за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплект”, м. Маріуполь, про розірвання договору № ПСН-03180 від 16.04.08 р., через відсутність предмету спору.

Позивач в судовому засідання надав клопотання про відшкодування судових витрат, пов»язаних з адвокатськими послугами, у розмірі 2000 грн. 00 коп. Судова колегія розглянула надане клопотання та відмовила у його задоволенні, оскільки судом апеляційної інстанції рішення господарського суду в частині задоволення первісних позовних вимог скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі без відшкодування йому судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи та судом порушені норми матеріального і процесуального права України, що призвело до часткового прийняття неправильного рішення, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2011 року у справі № 39/121 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1446338 грн. 22 коп. та залишенню без змін рішення в частині припинення провадження по справі за зустрічним позовом.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2011 року у справі № 39/121 –задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2011 року у справі № 39/121 –частково скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект", м. Маріуполь Донецької області до Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь Донецької області про стягнення 1446338 грн. 22 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект", 87502, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрогська, 1, ЗКПО 13532916 на користь Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Машинобувельників, 1, ЗКПО 20355550 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 7231 грн. 69 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2011 року у справі № 39/121 –залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І.Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3–відповідачу;

4 - ДАГС;

5 –ГС Дон. обл.;

Ложка Н.Л.