Рішення № 14624699, 18.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/5918.03.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Блажівська О.Є., розглянувши матеріали

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Міжрегіональної академії управління персоналом

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, в сумі 145841,84 грн. Представники сторін: від позивача Півень Д.О. від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго“ звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міжрегіональної академії управління персоналом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, в сумі 145841,84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 р. порушено провадження у справі № 58/59, розгляд справи призначено на 26.01.2011 р.

В судове засідання 26.01.2011р. представник позивача з’явився. На виконання вимог ухвали суду представник позивача надав документи по справі.

Судом повідомлено позивача про перехід справи до розгляду по суті.

В усних поясненнях представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі (оголошення позовних вимог).

Відповідач в судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи неявку відповідача та неподання витребуваних судом документів, розгляд справи відкладався.

В судове засідання 11.02.2011р. представник позивача з’явився. На виконання вимог ухвали суду представник позивача надав документи по справі.

Представник позивача заявив клопотання про заміну найменування відповідача, а саме, Міжрегіональну академію управління персоналом замінити на Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом».

Клопотання судом задоволено.

Враховуючи неявку відповідача та необхідність витребування документів по справі. Суд ухвалив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2011 р. розгляд справи відкладено на 25.02.2011 р.

У судове засідання 25.02.2011 р представник позивача з'явився.

Відповідач у судове засідання 25.02.2011 р не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 11.02.2011 р. не виконав.

В зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, суд ухвалив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи призначено на 18.03.2011 року.

У судове засідання 18.03.2011 року представник позивача з’явився.

Представник позивача в усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 18.03.2011 року не з’явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2004 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(далі –позивач, енергопостачальна організація) та Міжрегіональною академією управління персоналом (далі –відповідач, абонент) був укладений Договір №540643 від 01.01.2005 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 предметом Договору є постачання, користування та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що свої зобов’язання за Договором відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого за період з 01.02.2010 року по 01.12.2010 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка становить 127775,89 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надає табуляграми за спірний період, довідкою про надходження коштів за спожиту від Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»теплову енергію за Договором №540643 та відомостями обліку споживання теплової енергії за спірний період.

За таких обставин Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Міжрегіональної академії управління персоналом про стягнення 127775,89 грн. основного боргу, 5962,64 грн. інфляційних нарахувань, 2651,10 грн. трьох відсотків річних, 9452,21 грн. пені.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Додатку №4 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію», Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати сплживаємої теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 127775,89 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Міжрегіональної академії управління персоналом суми основного боргу за Договором №540643 на постачання теплової енергії у гарячій воді у розмірі 127775,89 грн., підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд стягнути з відповідача 5962,64 грн. збитків, пов’язаних з інфляцією, 2651,10 грн. трьох відсотків річних, та пеню у розмірі 9452,21 грн..

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що позивач заявив вимоги по стягненню пені, збитків пов’язаних з інфляцією та трьох відсотків річних у більшому розмірі, ніж підлягає стягненню. Відповідно. До проведеного судом перерахунку, збитки пов’язані з інфляцією становлять 5858,93 грн., три відсотки річних становлять 2651,1 грн., пеня становить 9001,09 грн., які суд вважає обґрунтованими та які підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного підрозділу “Енергозбут Київенерго” підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва–

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнутиз Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»(03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2; код ЄДРПОУ 00127522) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго“ (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31; код ЄДРПОУ 26187763) суму основного боргу у розмірі 127775 (сто двадцять сім тисяч сімсот сімдесят пять) грн. 89 коп., збитки пов’язані з інфляцією у розмірі 5858 (п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят вісім) грн. 93 коп., 3% річних у розмірі 2651 (дві тисячі шістсот п’ятдесят одна) грн. 10 коп., пеню у розмірі 9001 (девять тисяч одна) грн., 09 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1452 (одна тисяча чотириста п’ятдесят дві) грн. 87 коп. та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 23.03.2011 р.