Рішення № 14624585, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/4314.03.11

За позовом Прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі виконавчого комітету Білоцерківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛТД»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від прокуратури: Теслюк Б.А.

від позивача: Геращенко А.П.

від відповідача: не з’явились

В судовому засіданні 14.03.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор м. Біла Церква в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (далі –позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛТД»(далі –відповідач) 498736,00 грн. та 95060,45 грн. –пені, всього –593796,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору № 201 від 20.08.2007р. про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, відповідач не виконав свої зобов’язання щодо пайового внеску у розмірі передбаченому п. 4.2 договору.

Ухвалою від 31.01.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.02.2011р.

У зв’язку з неявкою представників відповідача 24.02.2011р. суд оголосив ухвалу про відкладення розгляду справи на 14.03.2011р.

Відповідач вимог суду не виконав, письмовий відзив на позов суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладені функції захисту інтересів держави, які реалізуються шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Згідно глави XI Декларації «Про державний суверенітет та незалежність України», Україна, як незалежна і суверенна держава для захисту свого суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості будує свої Збройні Сили.

Резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 по справі № 1-1/99, З-рп/99 визначено, що прокурори вправі звертатися до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» обов’язок захисту інтересів держави шляхом представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

          20 серпня 2007р. між Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради (сторона 1 за договором) та ТОВ «Інтергруп-ЛТД»(забудовник за договором, сторона 2) був укладений договір № 201, за яким сторона 2 приймає пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, що являє собою одноразовий внесок, який інвестор вносить до бюджету міста при будівництві адміністративної будівлі з магазином по вул. О.Гончара, 1/42 (прибудови до «Будинку приїжджих»на площі П.Запорожця) в м. Біла Церква Київської області.

          Спір виник внаслідок не виконання відповідачем належним чином зобов’язання за договором №201 від 20.08.2007р. щодо пайового внеску у розмірі 498736 грн.

          Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З метою забезпечення розвитку соціально-економічної інфраструктури міста у відповідності до частини п’ятої статті 27 Закону України «Про планування і забудову територій»та Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2007р. № 40 вартість одноразового пайового внеску становить –498736,00 грн., згідно розрахунку –додаток до даного договору (п. 4.1).

Інвестиційним зобов’язанням п. 4.1 забудовник вносить пайовий внесок наступним чином:

-          201819 грн. у вигляді виконання робіт з благоустрою території навколо будівлі та оформляє їх результати належним чином і передає, по закінченню будівництва, безкоштовно у власність громади міста;

-          296917 грн. –у вигляді грошового внеску.

Відповідно до п. 4.2 договору забудовник перераховує 50% грошової частини пайового внеску (296917*0,5 = 148459 грн.) до початку будівництва, решту суми –148458 грн. на протязі будівництва об’єкту, але не пізніше чим за три місяці до введення об’єкту в експлуатацію.

Сертифікат відповідності від 17.06.2010р. № 00000617 Інспекція ДАБК у Київській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об’єкта (окремого пускового комплексу) будівництво адміністративного будинку з магазином (нове будівництво) м. Біла Церква, вул. О.Гончара, 1А/42А, Київської області, загальна площа 2732,3 кв. м. в тому числі торгова площа 328,6 кв. м., житлова площа 39,9 кв.м.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Позивач 27.10.2010р. надіслав відповідачу вимогу про виконання зобов’язання за договором № 201 щодо сплати пайового внеску. В якості доказу на підтвердження направлення вказаної вимоги в матеріалах справи наявний поштовий чек № 3108 від 27.10.2010р.

          Відповідач залишив претензію без задоволення та відповіді.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 20.08.2007р., доведена матеріалами справи. Тому вимоги щодо стягнення коштів за договором № 201 від 20.08.2007р. у розмірі 498736,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Вимоги про стягнення пені позивач обґрунтовував посиланням на ст.. 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Оригінал договору від 20.08.2007р. судом оглянуто в судовому засіданні та підтверджено відсутність умови сплати пені за невиконання зобов’язання щодо пайового внеску передбаченим п. п. 4.1, 4.2 договору. Отже, відповідальність у вигляді сплати пені за порушення п. 4.1 та п. 4.2 сторони не погоджували, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені суд визнає необґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають.

Заявлені вимоги щодо стягнення коштів у розмірі 498736,00грн. відповідачем не спростовані, тому позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Витрати по сплаті державного мита в розмірі 4987,36 грн. та 198,22 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, підлягають стягненню з відповідача на користь бюджету.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛТД»(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1, код 33494433, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 15, код 04055009, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 498736,00 грн. (чотириста дев’яносто вісім тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 копійок) –кошти за договором № 201 від 20.08.2007р. про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛТД»(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1, код 33494433, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в дохід Державного бюджету України 4987,36 грн. (чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят сім гривень 36 копійок) державного мита та 198,22 грн. (сто дев’яносто вісім гривень 22 копійки) –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 18.03.2011р.