Рішення № 14624573, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/2910.03.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Кондратюк В.В. - представник

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар»(далі - ТОВ «Пульсар», позивач) звернулося із позовом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком»(далі –ТОВ «Новіком», відповідач) у розмірі 422189,40 грн. –основного боргу, інфляційні втрати –18154,14 грн., 3% річних –10028,44 грн., пеня –29253,51 грн., всього: 479625,49 грн.

Ухвалою від 19.01.2011р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.02.2011р.

Ухвалою від 17.02.2011р. розгляд справи відкладено на 10.03.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання договору № 2 від 02.02.2009р. щодо розрахунку за виконані роботи відповідач не виконав. Враховуючи зазначене позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості, що не сплачена відповідачем у розмірі 422189,40 грн. В порядку норм ЦК України позивач заявив до стягнення пеню, індекс інфляції та 3 % річних.

Відповідач вимог суду не виконав, відзиву на позов не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення потового відправлення.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2009р. між ТОВ «Новіком»(замовник за договором) та ТОВ «Пульсар»(виконавець за договором) був укладений договір суборенди № 2, за яким замовник доручає, а виконавець надає послуги технікою, яка вказана у додатку № 1 та проводить роботи по підсипці дамб хвостосховища № 1 в місцях осідання від гірничих робіт шахти «Межирічанська», «Великомостівська», згідно заявок, для виконання земляних робіт, а замовник зобов’язується сплатити надані йому послуги.

Спір виник внаслідок невиконання відповідачем зобов’язання щодо оплати послуг та робіт за договором № 2 від 02.02.2009р.

На підтвердження належного виконання умов договору № 2 від 02.02.2009р. щодо надання послуг згідно додатку №1 до матеріалів справи додані акти про надання послуг, що підписані та скріплені печатками сторін, подорожні листи та товарно-транспортні накладні. Згідно актів, перелік яких зазначений у позовній заяві, позивач виконав послуги та роботи на суму 422189,40 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник, відповідно до ч. 1 ст.838 ЦК України.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Замовник здійснює оплату за надані послуги згідно рахунку виконавця в термін 10 банківських днів після підписання акту про надання послуг. Фактичне надання послуг підтверджується змінними рапортами (подорожніми листами, товарно-транспортними накладними), завіреними підписом уповноваженого представника замовника та актом про надання послуг. Ціна послуг виконавця нараховується відповідно розцінок, зазначених в додатку № 1 за умовами даного договору (п.п. 2.1, 2.2).

Отже, з огляду на вищевикладене, судом встановлено факт належного виконання позивачем умов договору на суму 422189,40 грн., що підтверджується актами про надання послуг, подорожніми листами та товарно-транспортними накладними, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплата за виконані послуги проводиться в термін 10 банківських днів після підписання акту про надання послуг. Враховуючи, що останній акт про надання послуг підписаний 26.02.2010р., то відповідач зобов’язаний був оплатити вартість виконаних робіт та наданих послуг до 12.03.2010р.

Кінцеву дату щодо оплати наданих послуг позивач розрахував до 08.03.2010р., що не відповідає п. 2.1 договору, в якому йдеться про банківські дні, а не календарні.

В матеріалах справи містяться рахунки-фактури, що виставлялися відповідачу відповідно до п. 2.1 договору, та не оплачені ним.

З урахуванням положення п. 2.1 договору, строк виконання зобов’язань по оплаті, з урахуванням підписання актів про надання послуг, станом на час вирішення спору є таким, що настав.

27 травня 2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1 про сплату заборгованості у розмірі 541364,40 грн. на протязі 10 днів. В якості доказів надсилання вказаної вимоги позивач надав копію повідомлення про вручення поштового відправлення. Претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи відсутність доказів оплати виконаних робіт та наданих послуг згідно актів про надання послуг, що наявні в матеріалах справи, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 422189,40 грн. визнаються судом обґрунтованими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При простроченні оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі одинарної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, згідно п. 4.6 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за актами без урахування строку настання платежу (згідно п. 2.1 строк оплати до 12.03.2010р.), за період з 08.03.2010р. по 21.12.2010р. Однак позивач при нарахуванні пені не врахував обмеження, що передбачено ст. 232 ГК України та нарахував за 289 днів, тоді як розмір пені необхідно нарахувати за 183 дні, а тому за розрахунком суду (в межах строку встановленого законом (за період не більше 6 місяців) пеня, що підлягає стягненню з відповідача становить 19813,98грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

422189,4013.03.2010р.-

07.06.2010р.8710.2500 %10314,72 грн.

422189,4008.06.2010р.-07.07.2010р.309.5000 %3296,54 грн.

422189,4008.07.2010р.-

09.08.2010р.338.5000%3244,50 грн.

422189,4010.08.2010р.-11.09.2010р.337.7500%2958,22 грн.

всього19813,98 грн. Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про стягнення нарахованої суми інфляційних збитків та 3% річних за період з 08.03.2010р. по 21.12.2010р. суд визнає необґрунтованими, оскільки останні розраховані без врахування п. 2.1 договору, а тому суд здійснив наступний перерахунок.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

422189.40 грн.13.03.2010 - 21.12.20102843 %9854.94 грн.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за надані послуги та виконані роботи, за розрахунком суду 3% річних за вказаний період підлягають стягненню у розмірі 9854,94 грн. За розрахунком суду розмір інфляційних втрат за період 3 13.03.2010р. по 21.12.2010р. є більшим ніж заявлено до стягнення, тому враховуючи норму статті 83 ГПК України, суд не може виходити за межі позовних вимог, тому інфляційні втрати за період з 13.03.2010р. по 21.12.2010р. підлягає стягненню у розмірі 18154,14 грн.

Факт прострочення виконання зобов’язань щодо оплати виконаних робіт та наданих послуг згідно актів про надання послуг, відповідачем не спростовано, доказів оплати робіт та послуг у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором № 2 від 02.02.2009р. суду не представлено, у зв’язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 422189,40 грн. основного боргу, 9854,94 грн. - 3% річних, інфляційні втрати –18154,14 грн., пеня –19813,98 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 4700,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 231,27 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85, 121 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 35947625, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар»(80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Василя Стуса, 3, код 13803083, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 422189,40 грн. (чотириста двадцять дві тисячі сто вісімдесят дев’ять гривень 40 копійок) –основного боргу, 19813,98 грн. (дев’ятнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 98 копійок) - пені, 9854,94 грн. (дев’ять тисяч вісімсот п’ятдесят чотири гривні 94 копійки) - 3% річних, 18154,14 грн. (вісімнадцять тисяч сто п’ятдесят чотири гривні 14 копійок) –інфляційні втрати, 4700,12 грн. (чотири тисячі сімсот гривень 12 копійок) –державного мита та 231,27 грн. (двісті тридцять одна гривня 27 копійок)- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 18.03.2011р.