Рішення № 14624527, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/3916.03.11 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестра-Пак»

про стягнення заборгованості та пені в сумі 23 718,14 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Силенко О.Ю. –предст.,

Від Відповідача не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Плюс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестра-Пак»про стягнення заборгованості та пені в сумі 23 718,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 21-09 від 03.07.2009, укладеним між ним та Позивачем, в частині оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестра-Пак»поставлених Позивачем пакувальним матеріалом з друком за вказаним Договором. На підставі укладеного між Сторонами Договору № 21-09 від 03.07.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артпласт Плюс»просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Вестра-Пак»23718,14 грн. за неналежне виконання взятих на себе зобов’язань щодо оплати.

          Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників у судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.07.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Плюс»(далі –Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестра-Пак»(далі –Відповідач, Замовник) укладено Договір № 21-09 від 03.07.2009 (далі –Договір) відповідно до якого Виконавець бере на себе зобов’язання поставити Замовнику, а Замовник бере на себе зобов’язання своєчасно оплатити та прийняти пакувальний матеріал з друком (далі –Товар) на умовах даного Договору. Структура матеріалу, кількість товару, строки поставки та вартість Товару обумовлюються Сторонами у Специфікаціях, які складаються окремо на кожну партію Товару.

За своєю правовою природою укладений між Сторонами Договір № 21-09 від 03.07.2009 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

03.07.2009 між Сторонами укладено Специфікацію № 1 до Договору № 21-09 від 03.07.2009 відповідно до якої Виконавець передає у власність Замовнику, а Замовник оплачує та приймає пакувальний матеріал 20ОРРпр./50РЕ проз. з друком для фасування солі в кількості 500 (п’ятсот) кілограм.

Специфікацією № 1 передбачено терміни виконання замовлення, а саме відповідно до п. 2.1.1 Замовник взяв на себе зобов'язання протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання Специфікації здійснити передоплату у розмірі 50 % від суми даної Специфікації.

09.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестра-Пак»укладено Специфікацію № 2 до Договору № 21-09.

На виконання умов даної Специфікації 23.11.2009 Товариством з обмеженою відповідальністю «Артпласт Плюс»здійснено відвантаження Товару на загальну суму 54540,49 грн., в підтвердження чого Позивачем додано копію видаткової накладної № ПП-0379 від 23.11.2009.

Згідно з п. 2.1.2 Специфікації № 2 залишкову частину суми, вказаної у Специфікації з врахуванням толерантності, ТОВ «Вестра-Пак»повинно оплатити шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 5 (п’яти) банківських днів з дня поставки товару на склад м. Вишгород.

Відповідно до п. 2.2.1 Специфікації № 2 Виконавець зобов’язався поставити Товар на склад у м. Вишгород протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання від Замовника передплати у розмірі 50 % відповідно до п. 2.1.2 даної Специфікації та затвердження Замовником переданого оригінал-макету.

Позивач визнав факт сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестра-Пак»наступних сум:

-          17.11.2009 –14000,00 грн.;

-          25.11.2009 –10000,00 грн.;

-          02.02.2010 –5000,00 грн.;

-          15.02.2010 –1500,00 грн.;

-          05.03.2010 –2500,00 грн., що в загальному складає 33000,00 грн.

Отже, виходячи із різниці загальної суми, яка підлягає сплаті відповідно до видаткової накладної № ПП-0379 від 23.11.2009, та фактично сплачених Відповідачем коштів, за ТОВ «Вестра-Пак»залишилася заборгованість у розмірі 21540,49 грн.

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків клієнта з 07.02.2009 по 16.03.2011 заборгованість Відповідача становить 21540,49 грн. Акт був складений ТОВ «Вестра-Пак», що підтверджує визнання Відповідачем даної заборгованості.

В судовому засіданні, призначеному на 16.03.2011, повноважним представником Позивача надано письмове підтвердження того, що станом на 16.03.2011 на розрахунковий рахунок № 2600033068401 в ПАТ «Енергобанк»грошові кошти від ТОВ «Веста Пак»не надходили.

Оплата отриманого Відповідачем Товару за Договором здійснена частково. Станом на час розгляду справи основна заборгованість Відповідача за поставлений Позивачем Товар складає 21540,49 грн.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження повної оплати поставленого Позивачем товару.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ході досудового врегулювання спору Позивач на адресу Відповідача направляв Претензію від 08.12.2010 № 69, в якій Позивач просить сплатити заборгованість за поставлений Товар в сумі 21540,49 грн. та пеню за прострочення оплати, проте Відповідач належним чином відповіді на дану Претензію не надав.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з наданими суду доказами Відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо оплати поставленого Позивачем Товару.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати поставленого Позивачем Товару згідно з Договором.

Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та Відповідачем не спростований, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 21540,49 грн. законними, обґрунтованими належним чином, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до 8.4 Договору за порушення строків оплати Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з дня, наступного за днем настання строку оплати.

Сума пені, що заявлена до стягнення з Відповідача, розрахована Позивачем відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та положень ч. 6 ст. 232 ГК України виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період з урахуванням виникнення зобов’язання щодо оплати по сумах, які складають суму боргу та за період прострочення, і підлягає стягненню з ТОВ «Вестра-Пак» в сумі 2177,65 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір у справі виник з вини Відповідача, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на ТОВ «Вестра-Пак».

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестра-Пак»(04108, м. Київ, пр. Свободи, 2-А, кв. 13, код 33746689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Плюс»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 26, оф. 62, код 36426570) 21540 (дві тисячі п’ятсот сорок) грн. 49 коп. заборгованості, 2177 (дві тисячі сто сімдесят сім) грн. 65 коп. пені, 237 (двісті тридцять сім) грн. 18 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                       О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 24.03.2011