Рішення № 14624054, 15.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/4615.03.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Донецької філії

доВідкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" в особі Донецького представництва

простягнення 3193,59грн. в порядку регресу

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Великородний А.О.

від відповідача - Лигін В.В.

У судовому засіданні 15.03.2011 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Донецької філії (далі-Позивач) з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"(далі-Відповідач) 3193,59грн. заборгованості , яка виникла напідставі Полісу №19G-0126279.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобовязання щодо виплати страхового відшкодування.

Позовну заяву 3101.2011 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/46.

Позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору .

Відповідач в свою чергу надав суду свої заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, oj Позивач здійснив ремонт пошкодженого автомобіля на СТО, яке не є платником ПДВ, а отже має місце порушення вимог законодавства щодо відповідності сум виплати страхового відшкодування і розміру прямого збитку..

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2008 року у м.Макіївка сталася дорожньо-транспортна подія за участю автомобіля "ВАЗ 21112", державний номер НОМЕР_1, який належить громадянці ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля "Чері", державний номер НОМЕР_2, що належить громадянину ОСОБА_3, під кеуванням громадянина ОСОБА_4.

Згідно довідки про обставини ДТП (№1534 від 10.03.2009р.), виданої ДАІ м.Макіївки УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, особою винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є водій ОСОБА_2

Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки від 10.07.2008 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України "Порушення водіями правил дорожнього руху, що потягло пошкодження транспортних засобів, вантажів, доріг, дорожніх споруд або іншого майна" та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20,00грн.на користь держави.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Чери»отримав механічні пошкодження, а його власнику ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди на суму 4913,08 грн., що підтверджується актом автотоварознавчого дослідження №180608/030 від 27.06.2008року та протоколом огляду транспортного засобу від 17.06.2008р.

25.01.2008 року між Позивачем, Українською страховою кампанією "Дженералі Гарант" та власником автомобіля «Чери» ОСОБА_3 - було укладено договір добровільного страхування транспортного засібу - поліс №190- 0126279.

Відповідно до умов зазначеного договору, Страховик зобов'язується здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, яким є факт збитків, а саме пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної події.

Подія була визнана Позивачем, як страхова. Тому, на підставі заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування від 18.06.2008 р., страхового акту №28120 від 18.07.2008р. та листа вигодонабувача (№3616 від 09.07.2008р), Страхувальнику було виплачено відшкодування у сумі 3703,59грн.(РКО№684 від 18.07.2008). За умовами Договору страхування, при розрахунку страхового відшкодування з розміру матеріального збитку вираховується ПДВ, а також безумовна франшиза, тобто частина збитків, яка не відшкодовується Страховиком і складає 0,5% від страхової суми, тобто 252,42грн при цьому було враховано знос автомобілю 2,5% щомісячно. Окрім того, було оплачено проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 280,00грн.

Загальне страхове відшкодування було виплачене у межах страхової суми та складає 3983,59 грн.

На підставі ст. 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завданий збиток. Зазначене право також передбачене ст.993 Цивільного кодексу України та ст. 228 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка є власником цього джерела, тобто ОСОБА_1

Однак, нею було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-право вої відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВВ/2463230 від 17.07.2007 року із відповідачем. За умовами цього договорушкода, завдана третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, відшкодовується Страховиком, відповідно до лімітів відповідальності за договром.

Відповідно до умов ст. 1172 Цивільного кодексу України «юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків».

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування»франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510, 00 грн.

Згідно з ст. 6 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 3193,59грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами не надано доказів, що підтверджують відсутність їх вини у порушенні зобовязання.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 3193,59грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 528,614,993 Цивільного кодексу України, ст.ст.6,22,29,35,37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Донецької філії задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660,м.Київ, вул.М.Раскової,11, код ЄДРПОУ 31241449), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Донецької філії (83086, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 55-в, код ЄДРПОУ 24812547, р/р 2650601518338 в ВАТ "УкрЕксімБанк" м.Донецьк, МФО 334817 ) 3193(три тисячі сто дев"яносто три)грн.59 коп.- суму страхового відшкодування,102 (сто дві) грн. 00коп.- витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 22.03.2011