Рішення № 14623918, 21.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/5321.03.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

До Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»

Про стягнення 8890,13 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Амєліна О.О. по довіреності № 533 від 31.12.2010р.

Від відповідачаШаповал О.Ю. по довіреності № 152-Ю від 02.03.2011р.

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» 8837,59 грн. збитків в порядку регресу, 52,54 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2011р. порушено провадження у справі № 36/53, розгляд справи призначено на 16.02.2011р.

У зв?язку з неявкою представника відповідача ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.03.2011р.

До початку розгляду справи 16.03.2011р. через канцелярію суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди 25.01.2009р. договір страхування № ВС/3138557 від 23.01.2009р. не був дійсним, оскільки страховий платіж за зазначеним договором було сплачено лише 26.01.2009р.

В судовому засіданні 16.03.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 21.03.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2011р. надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 8327,59 грн. збитків в порядку регресу, 49,50 грн. пені. Заява мотивована тим, що відповідно до Полісу № ВС/3138557 розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, складає 510,00 грн.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», (далі страховик, позивач) і ОСОБА_2 16.06.2008р. було укладено договір (поліс) страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № НТ 27939, за умовами якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «Тойота», державний номер НОМЕР_2 , франшиза 0,5 % від страхової суми, на строк з 24.03.2008 по 24.03.2015.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ м. Києва, 25.01.2009р. в м. Києву, на вул. Мечникова, 10 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «БМВ», державний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_1, та автомобіля марки «Тойота», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в Закритому акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»автомобіль марки «Тойота», державний номер НОМЕР_2.

Згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 19.02.2009р. у справі № 3-295-1/09 особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП «Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна», є водій ОСОБА_1, яка порушила п. 16.11 Правил дорожнього руху.

Згідно з калькуляцією на ремонт автомобіля № С-00002878 від 10.02.2009р., складеною ТОВ «Автосаміт ЛТД», матеріальна шкода, яка була заподіяна ОСОБА_2 в результаті ДТП, що мала місце 25.01.2009р., склала 14298,04 грн. Згідно Звіту № 133 від 03.03.2009р. ФОП ОСОБА_2 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Тойота», державний номер НОМЕР_2, склав 8837,59 грн.

ОСОБА_2 27.02.2009р. було подано позивачу заяву на виплату страхового відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що згідно умов договору страхування позивач платіжним дорученням № 2506 від 14.04.2009р. сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 11800,78 грн.

Судом встановлено, що цивільна відповідальність ОСОБА_1 на момент настання страхової події була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «ХДІ Страхування»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/3138557).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності з положеннями ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Цивільна відповідальність ОСОБА_1, яка керувала належним їй автомобілем марки «БМВ», державний номер НОМЕР_1, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві ХДІ Страхування»за полісом № ВС/3138557, за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою № 2055 від 01.12.2010р. Відповідач виплати страхового відшкодування не здійснив.

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Проте, відповідач вказані вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виконані не були, страхове відшкодування позивачу не виплачено.

Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 49,50 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення завданої шкоди в сумі 8327,59 грн. та пені в сумі 49,50 грн.

Заперечення відповідача щодо того, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди 25.01.2009р. договір страхування № ВС/3138557 від 23.01.2009р. не був дійсним, оскільки страховий платіж за зазначеним договором було сплачено лише 26.01.2009р., судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Гсподарський суд, згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надана відповідачем незасвідчена копія звіту (карта договору) не може бути сприйнята судом в якості належного доказу сплати Зубачовою Ганною Володимирівною страхового платежу за страховим полісом № 3138557 саме 26.01.2009р., оскільки первинними документами не доведена.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, код ЄДРПОУ 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 8 327 (вісім тисяч триста двадцять сім) грн. 59 коп. збитків в порядку регресу, 49 (сорок дев?ять) грн. 50 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 22.03.2011р.