Рішення № 14623917, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/2601.03.11

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго

Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 3 852,52 грн.

Суддя Копитова О. С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Балдук А.О., представник за довіреністю № 679-Ю від 22.12.2010

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "ВУСО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про стягнення 3 852,52 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 010567-02-04-01 від 12.03.2008 (далі Договір) внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля«Hyndai Tucson», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль марки «Renault», державний номер НОМЕР_2 яким скоєно ДТП та водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПАТ "АСК "Інго Україна", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/0741167, позивач просить стягнути з ПАТ "АСК "Інго Україна" суму страхового відшкодування в розмірі 3852,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 порушено провадження по справі № 28/26 та призначено розгляд справи на 01.02.2011.

На призначене судове засідання 01.02.2011 представник відповідача не зявився, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв та клопотань щодо відкладення судового засідання не направив.

Ухвалою суду від 01.02.2011 розгляд справи відкладено на 01.03.2011.

Іншою ухвалою суду від 01.02.2011 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі відповідач та третя особа в судове засідання, призначене на 01.03.2011, не зявились, причини неявки в суду невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача та третьої особи в судове засідання до суду не надходило.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 1821,83 грн. Обґрунтовуючи заяву про зменшення позовних вимог позивач посилається на франшизу визначену Полісом № ВС/0741167 в розмірі 510,00 грн. та сплатою відповідачем боргу в сумі 1520,69 грн.

В судовому засіданні 01.03.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до розширеної довідки відділу ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2008 у адміністративній справі № 3-24452/08, 02.12.2008 була скоєна дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля «Hyndai Tucson», державний номер НОМЕР_1, яким керувала громадянка ОСОБА_2, із автомобілем марки «Renault», державний номер НОМЕР_2 яким керував громадянин ОСОБА_1.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Hyndai Tucson», державний номер НОМЕР_1.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у адміністративній справі № 3-24452/08.

Відповідно до Звіту № 317 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Hyndai Tucson», державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, збиток складає 5933,20 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору № 010567-02-04-01 добровільного страхування наземного транспортного засобу, укладеного 12.03.2008 між ОСОБА_2 (власник автомобіля «Hyndai Tucson») та ЗАТ "СК "ВУСО" (після правонаступництва ПАТ «СК «ВУСО»).

На підставі вказаного Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 010567-02-04-01, Страхового акту № 4685-02 від 20.07.2009 та розрахунку страхового відшкодування до нього, ПАТ «СК «ВУСО» виплатила страхове відшкодування на користь страхувальника у розмірі 3852,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11001 від 20.07.2009.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 3852,52 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом автомобілем марки «Renault», державний номер НОМЕР_2 яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Hyndai Tucson», державний номер НОМЕР_1, керував ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки «Renault Premium», державний номер НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Renault», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 - була застрахована у ПАТ "АСК "Інго Україна" на підставі Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до Полісу № ВС/0741167 ПАТ "АСК "Інго Україна" взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «Renault», державний номер НОМЕР_2 - і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 (Страхувальника). Вказаним договором (Полісом № ВС/0741167) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

05.02.2010 позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу на суму 3852,52 грн. (лист від 05.02.2010 вих. № 517).

Згідно матеріалів справи відповідач на регресну вимогу не відповів.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Розмір матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Hyndai Tucson», державний номер НОМЕР_1, підтверджений Звітом № 317 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку та складає 5933,20 грн.

На підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 02.12.2008 та Страхового акту № 4685-02 від 20.07.2009, позивачем було перераховано страхувальнику 3852,52 грн.

Статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву про виплату страхового відшкодування. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, зважаючи на вимоги даної норми, статей 253-255 ЦК України ПАТ "АСК "Інго Україна" повинна була здійснити виплату страхового відшкодування у строк до 06.03.2010.

Відповідач виплату страхового відшкодування в повному обсязі у встановлений строк не здійснив.

Згідно матеріалів справи, 31.01.2011, тобто після порушення провадження по справі, відповідачем було перераховано позивачеві 1520,69 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 746 від 31.01.2011.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 1520,69 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Крім того, позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача 510,00 грн. франшизи, визначеної Полісом № ВС/0741167.

Згідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення суми франшизи у розмірі 510,00 грн. підлягає припиненню згідно п.4. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Hyndai Tucson»було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розмір задоволених вимог. Судові витрати позивача сплачені за частину вимог спір по яких врегульовано після порушення провадження по справі покладаються на відповідача в звязку з припиненням провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі в частині стягнення 2 030,69 грн. припинити.

Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнгоУкраїна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 16285602, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх; код ЄДРПОУ 31650052) 1 821 (одна тисяча вісімсот двадцять одна) грн. 83 коп. страхового відшкодування, а також 48 (сорок вісім) грн. 24 коп. - витрати по сплаті державного мита та 110 (сто десять) грн. 65 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяО.С. Копитова