Рішення № 14623859, 15.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/6615.03.11 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом акціонерного товариства фірма «Укргазбуд»

до           відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»

про           стягнення 38492,99 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Дорошенко Р.В. –представник за довіреністю б/н від 18.06.2010 року;

від відповідача: Бєляєва В.В. –представник за довіреністю № 01-29-36 від 18.01.2011 року;

Логінов В.Г. –представник за довіреністю № 01-29-882 від 09.09.2010 року.

встановив :

          Акціонерне товариство фірма «Укргазбуд»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»про стягнення 38492,99 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.06.2008 року управління механізації будівництва № 17 акціонерного товариства фірма «Укргазбуд»(позивач) та відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»(відповідач) уклали договір № 25/04-13-173/08, відповідно до п.1.1. якого підрядник (позивач) зобов’язується виконати роботи по заміні гусеничного полотна, ремонт бортової частини та ремонт двигуна Д-160 з відповідним збиранням та розбиранням трактора Т-130 (надалі - роботи), а замовник (відповідач) зобов’язується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору сторони прийшли до згоди, що сума договору складає 73814,68 гривень, в т.ч. ПДВ –12302,45 грн.

Відповідно до п. 2.3. договору замовник сплачує аванс у розмірі 50% вартості робіт шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом п’яти банківських днів з моменту підписання даного договору та надання підрядником замовнику рахунка.

Відповідно до п. 2.4. договору остаточний розрахунок по договору за виконані роботи замовник проводить на протязі п’яти банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

16.10.2008 року сторонами був підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг на суму 73814,68 гривень.

Відповідач частково оплатив виконані роботи на суму 50314,68 грн., що підтверджується банківськими виписками, доданими до позовної заяви.

20.02.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 з проханням оплатити заборгованість, що підтверджується копіями фіскального чеку ДП УДППЗ «Укрпошти»від 24.02.2009 року та опису вкладення у цінний лист. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Таким чином, на день подання позовної заяви основна заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 23499,99 грн.

Позивач надав акт звірки взаєморозрахунків від 01.01.2009 року, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 23499,99 грн.

Позивач, відповідно до п. 6.2. договору, нарахував відповідачеві пеню за період з 22.10.2008 року по 02.01.2010 року в сумі 10293,00 грн.

Також, ч.2 статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції у сумі 3854,00 грн. та три проценти річних у сумі 846,00 грн.

В зв’язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.02.2011 року порушено провадження у справі № 33/66, розгляд справи призначено на 28.02.2011 року.

Представник позивача в судове засідання 28.02.2011 року не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/66 від 18.02.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представники відповідача з’явилися, частково виконали вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/66 від 18.02.2011 року, подали відзив на позов, відповідно до якого просили суд частково відмовити у задоволенні позову та застосувати позовну давність до штрафних санкцій.

Відповідно ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника позивача, суд відклав розгляд справи на 15.03.2011 року.

Представники сторін в судове засідання 15.03.2011 року з’явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/66 від 18.02.2011 року виконали.

Представник позивача, надав пояснення по справі та просив стягнути основну заборгованість в сумі 23499,99 грн., пеню в сумі 10293,00 грн., індекс інфляції у сумі 3854,00 грн., три проценти річних у сумі 846,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 385,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн..

Представники відповідача надали пояснення по справі, частково заперечували проти позовних вимог, просили суд частково відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

19.06.2008 року управління механізації будівництв № 17 акціонерного товариства фірма «Укргазбуд»(позивач) та відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»(відповідач) уклали договір № 25/04-13-173/08, відповідно до п.1.1. якого підрядник (позивач) зобов’язується виконати роботи по заміні гусеничного полотна, ремонт бортової частини та ремонт двигуна Д-160 з відповідним збиранням та розбиранням трактора Т-130 (надалі - роботи), а замовник (відповідач) зобов’язується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах даного договору.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.1. договору сторони прийшли до згоди, що сума договору складає 73814,68 гривень, в т.ч. ПДВ –12302,45 грн.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.3. договору замовник сплачує аванс у розмірі 50% вартості робіт шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом п’яти банківських днів з моменту підписання даного договору та надання підрядником замовнику рахунка.

Відповідно до п. 2.4. договору остаточний розрахунок по договору за виконані роботи замовник проводить на протязі п’яти банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно п. 5.2. договору датою виконання робіт вважається дата, зазначена в акті здачі-приймання виконаних робіт

16.10.2008 року сторонами був підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг на суму 73814,68 гривень.

Відповідач частково оплатив виконані роботи на суму 50314,68 грн., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно зі частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

20.02.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 з проханням оплатити заборгованість, що підтверджується копіями фіскального чеку ДП УДППЗ «Укрпошти»від 24.02.2009 року та опису вкладення у лист. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

В процесі розгляду справи представник позивача надав довідку від 28.02.2011 року, відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору № 25/04-13-173/08 від 19.06.208 року становить 23499,99 грн. та акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.02.2011 р. між ВАТ «Київський річковий порт»і Укргазбуд АТФ УМС-17, підписаний уповноваженими представниками сторін та завірений печатками сторін.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 23499,99 грн.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 23499,99 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 22.10.2008 року по 02.01.2010 року в сумі 10293,00 грн.

Представники відповідача у відзиві на позовну заяву за вих. № 01-29-178 від 25.02.2011 року просили суд частково відмовити у задоволенні позову та застосувати позовну давність до штрафних санкцій.

Згідно п.3 ч.1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.2. договору за порушення термінів виконання робіт або термінів оплати, які передбачені цим договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ яка діяла на той період. Сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов’язань по договору.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п.1 ч.2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 2.4. договору остаточний розрахунок по договору за виконані роботи замовник проводить на протязі п’яти банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт. Сторони підписали 16.10.2008 року акт прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг, таким чином, строк оплати сплив 23.10.2008 року і прострочення по оплаті виконаних робіт почалось з 24.10.2008 року.

Тому, з огляду на зазначені положення строк позовної давності, в межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про стягненні пені закінчився 24.10.2009 року.

Частина 3 статті 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У зв’язку з застосування судом строку позовної давності вимога позивача про стягнення пені в розмірі 10293,00 грн. не підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 3854,00 грн. та три проценти річних з 22.10.2008 року по 02.01.2010 року у сумі 846,00 грн.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що прострочення по оплаті виконаних робіт почалось з 24.10.2008 року.

Розрахунок 3 % річних з 24.10.2008 року по 02.01.2010 року:

23 499,99*3%/365*436= 842,14 грн.

Вимога позивача щодо стягнення трьох процентів річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 842,14 грн.

В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 3,86 грн. відмовити.

Вимога позивача щодо стягнення індексу інфляції у сумі 3854,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 102,97 грн., на відповідача –281,96 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 63,13грн., на відповідача –172,87 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»(04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70; п/р 26009262400008 в ПАТ «ВіЕйБіБанк», МФО 380537, код ЄДРПОУ 03150071) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь акціонерного товариства фірма «Укргазбуд»(03110, м. Київ, вул. О. Пироговського, 19, корп. 2; р/р 2600510191201 в АКБ «ЮНЕКС»у м. Києві, МФО 322539, код ЄДРПОУ 14277604) суму основного боргу в розмірі 23499 (двадцять три тисячі чотириста дев’яносто дев’ять) грн. 99 коп., індекс інфляції у сумі 3854 (три тисячі вісімсот п’ятдесят чотири) грн. 00 коп., три проценти річних у сумі 842 (вісімсот сорок дві) грн. 14 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 281 (двісті вісімдесят одну) грн. 96 коп. та 172 (сто сімдесят дві) грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 10293,00 грн. та трьох процентів річних в розмірі 3,86 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 21.03.2011 року.