Рішення № 14623857, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/2316.03.11 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Приватного підприємства «Авісіна»

про стягнення 80950,92 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача: Дорошенко В.Ю. –предст. за довір.

від відповідача: Жарикова О.В. –предст. за довір.

В судовому засіданні 16.03.2011р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення прийнято 16.03.2011р., на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 14.03.2011р. по 16.03.2011р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Приватного підприємства «Авісіна»про стягнення заборгованості по орендній платі за Договором оренди нерухомого майна №4133 від 08.12.2008р. в розмірі 80950,92 грн. (з яких 76484,24 грн. –сума основного боргу, 638,54 грн. –інфляційні збитки, 1488,61 грн. –пеня, 2294,53 грн. –штраф).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2011р. було порушено провадження у справі № 35/23, розгляд справи призначено на 31.01.2011р.

Відповідач в судове засідання 31.01.2011р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження по справі № 35/23 від 04.01.2011р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/23 від 31.01.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 14.02.2011р.

11.02.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати відзив на позов та подати витребувані судом документи.

14.02.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 98052,62 грн. основного боргу, 856,09 грн. збитків від інфляції, 2760,46 грн. пені та 2941,58 грн. штрафу. Нова ціна позову згідно із розрахунком позивача становить 104610,75 грн. У судовому засіданні 14.02.2011 заява позивача про збільшення розміру позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 14.02.2011р., відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 23.02.2011р.

22.02.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що договором належним чином не визначено строк виконання зобов’язань; балансоутримувач ініціював дострокове розірвання договору оренди і відповідач на його вимогу звільнив орендоване приміщення та з квітня 2010 року не знаходиться у приміщенні.

У зв’язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, судове засідання призначене на 23.02.2011р. було перенесено на 02.03.2011, про що повідомлено сторони.

01.03.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011заява Приватного підприємства «Авісіна»про призначення колегіального розгляду справи залишена без задоволення.

В судовому засіданні 02.03.2011р. представником відповідача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі №35/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р., на підставі ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору у справі №35/23. Цією ж ухвалою на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України,розгляд справи було відкладено на 14.03.2011р.

В судовому засіданні 14.03.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 16.03.2011р.

В судовому засіданні 16.03.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останніх.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (надалі позивач) та Приватним підприємством «Авісіна»(надалі відповідач) було укладено Договір оренди №4133 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.) орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежилі приміщення площею 497,70 кв.м. розміщене за адресою: Московський проспект, 19 на 1-му поверсі та на 6 поверхах семиповерхової будівлі, що перебуває на балансі державного підприємства «Спеціалізована медико –санітарна частина №18 МОЗ України»(балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30 червня 2008р. і становить 3191099,00 грн. без ПДВ.

Факт передачі відповідачу вказаного приміщення підтверджується актом приймання –передачі від 08.12.2008р. в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, Московський проспект, 19.

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 08.12.2008р. до 08.11.2011р. включно (п. 10.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди –вересень 2008р. 53447,67 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2008 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за жовтень, листопад, грудень місяці 2008 року.

Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 5.3. Договору орендар зобов’язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати оренду плату.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за Договором зобов’язання в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів за користування державним майном, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 98052,62 грн. за період з серпня 2010 року по грудень 2010р.

Відповідно до п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі , підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (п.3.8. Договору).

На підставі наведеного позивачем було нараховано пеню в розмірі 2760,46 грн., збитки від інфляції в сумі 856,09 грн. та штраф в розмірі 2941,58 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по орендним платежам з урахуванням штрафних санкцій становить 104610,75грн.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останніх (відзив на позов від 22.02.2011р., доповнення до відзиву від 14.03.2011р.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є державним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).

Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В своїх вимогах позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість розмірі 98052,62 грн. за період з серпня 2010 року по грудень 2010р.

Суд не може погодитись з заявленою сумою та вважає, що задоволенню підлягає сума заборгованості орендної плати за період з серпня 2010 року по жовтень 2010 року в розмірі 54915,86грн., з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач звертався до позивача з письмовою пропозицію про дострокове розірвання Договору оренди (лист №002/10 від 18.06.2010р.) з приєднанням до вказаного листа Акту приймання –передачі (повернення) нерухомого майна від 18.06.2010р.

Проте, позивач належним чином не відреагував на вказану пропозицію відповідача.

В свою чергу, позивач звернувся до відповідача з письмовою пропозицією (лист №30-04/15526 від 12.10.10р.) про дострокове розірвання договору оренди №4133 від 08.12.2008р., додавши до вказаної пропозиції примірники актів приймання – передачі (повернення). У вказаній пропозиції позивач зазначив, що майно вважається поверненим орендодавцю чи балансоутрмувачу з моменту підписання акта приймання –передачі.

Відповідно до п. 3.11 Договору, у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання –передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов’язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно наявної в матеріалах справи копії акту приймання –передачі (повернення) нерухомого майна, відповідач підписав вказаний акт та направив останній позивачу, чим підтвердив прийняття пропозиції позивача про дострокове розірвання Договору оренди. Таким чином, у жовтні 2010 року між позивачем та відповідачем було достроково розірвано Договір оренди. Даний факт не заперечувався з боку позивача.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Слід вказати, що позивачем не було надано суду доказів на підтвердження наявності правових підстав нарахування боргу по орендній платі за листопад та грудень 2010 року, а саме доказів які свідчать про те, що відповідач користувався орендованим приміщенням у вказаний період.

З урахуванням викладених вище обставин, суд вважає, що частковому задоволенню підлягають нараховані позивачем штрафні санкції а саме: інфляційні збитки підлягають задоволенню в розмірі 683,54грн., пеня в сумі 593,39грн., штраф в розмірі 1647,47грн.

Таким чином, відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за користування орендованим приміщенням.

На дату звернення з позов до суду та розгляду справи в судовому засіданні відповідач суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди №4133 від 08.12.2008р. підлягають частковому задоволенню, а саме в частині заборгованості по орендній платі в розмірі 54915,86грн., 683,54грн. –інфляційних збитків, пені в сумі 593,39грн., штрафу в розмірі 1647,47грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Авісіна»(03187, м. Київ, вул. Глушкова, 29; р/р 26007032683000, МФО 351005 в АКІБ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ) на користь Державного бюджету України (одержувач –ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача – ГУДК в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва: плата за оренду іншого державного майна), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 54915,86грн. (п’ятдесят чотири тисячі дев’ятсот п'ятнадцять гривень 86коп.) –заборгованості по орендній платі за Договором №4133 від 08.12.2008р., 683,54грн. (шістсот вісімдесят три гривні 54 коп.) –інфляційних збитків, 593,39грн. (п’ятсот дев’яносто три гривні 39 коп.) - пені, 1647,47грн. (одна тисяча шістсот сорок сім гривень 47 коп.) –штрафу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Авісіна»(03187, м. Київ, вул. Глушкова, 29; р/р 26007032683000, МФО 351005 в АКІБ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ) в доход Державного бюджету України 578,40грн. (п’ятсот сімдесят вісім гривень 40 коп.) –державного мита, 129,80 грн. (сто двадцять дев’ять гривень 80 коп.) –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 22.03.2011р.