Рішення № 14623793, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/1901.03.11 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “ВітаЦентр”, м. Запоріжжя

дозакритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс”, м. Київ

про стягнення 15 832,58 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

Представники: від позивача:не з’явився від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВітаЦентр” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” про стягнення 15 832,58 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на своє право вимагати від відповідача виконання зобов’язань за договором №78/1-09П про надання платних медичних послуг застрахованим особам від 11.09.2009. Позивач зазначає, що виконав умови договору належним чином, а відповідач своїх зобов’язань щодо своєчасної оплати наданих послуг не здійснив, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 15016 грн. Крім того, за порушення виконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 368,36 грн., відсотки річних в розмірі 70,84 грн, втрати від інфляції на суму 377,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 порушено провадження по справі №28/19 та призначено судове засідання на 25.01.2011.

Розгляд справи відкладався.

Позивач в судове засідання 01.03.2011 не з’явився, натомість через канцелярію суду подав витребовувані документи та заявив клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.

Відповідач явку своїх представників в судові засідання, зокрема призначене на 01.03.2011 року, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Заяв клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими відповідача повідомлялось про розгляд справи надсилались, зокрема за адресою вказаною у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, однак відповідач своїм правом на участь представників в судових засіданнях не скористався (оригінали поштових повідомлень на підтвердження отримання відповідачем ухвал суду в матеріалах справи).

Враховуючи, приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, що надавались під час судового розгляду справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

11.09.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ВітаЦентр” (надалі –позивач, лікувальний заклад) та закритим акціонерним товариством “Європейський страховий альянс” (надалі –відповідач, замовник) був укладений договір №78/1-09П про надання платних медичних послуг застрахованим особам (надалі –договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач приймає на себе зобов’язання надавати амбулаторно-поліклінічні та стаціонарні медичні послуги особам, які застраховані відповідачем за договорами добровільного медичного страхування, а відповідач зобов’язаний приймати та оплачувати послуги, що були надані позивачем застрахованим особам, згідно з умовами цього договору.

Перелік та вартість медичних послуг визначається діючим прайс-листом лікувального закладу (додаток №1), який є невід’ємною частиною цього договору (п.3.1 договору).

Замовник здійснює розрахунки із лікувальним закладом шляхом перерахування на поточний рахунок лікувального закладу грошових коштів в сумі, вказаній у рахунку, який надається лікувальним закладом та нараховувалась за фактом наданих послуг замовнику (п.3.4 договору).

Лікувальний заклад виставляє замовнику рахунок 5 числа кожного місяця наступного за звітним та 15 числа поточного місяця; лікувальний заклад виставляє замовнику акт виконаних робіт (наданих послуг) 5 числа кожного місяця наступного за звітним та 15 числа поточного місяця (п.3.5, 3.6 договору).

Згідно п.3.7 договору (п.п.3.7.1, 3.7.2 договору) відповідач оплачує надані медичні послуги у звітному місяці два рази, за наступною схемою:

перший раз –на протязі 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання рахунку, що був виставлений позивачем відповідно до порядку, зазначеного у п.3.5 цього договору;

другий раз - на протязі 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання рахунку та акту виконаних робіт (наданих послуг), що були виставлені відповідно до п.3.5 та відповідно до п.3.6 цього договору.

На підтвердження виконання умов договору між позивачем та відповідачем були підписані та скріплені їх печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 15 016,00 грн., а саме: №1455 від 15.07.2010 на суму 5 161,00 грн., №1543 від 31.07.2010 на суму 5 655,00 грн., №1627 від 15.08.2010 на суму 1 381,00 грн., №1733 від 31.08.2010 на суму 2 819,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи). Також в матеріалах справи містяться виставлені позивачем рахунки на оплату, а саме: №395 від 16.07.2010 на суму 5 161,00 грн., №417 від 05.08.2010 на суму 5 655,00 грн., №450 від 16.08.2010 на суму 1 381,00 грн., №475 від 03.09.2010 на суму 2 819,00 грн.

Позивачем надані докази направлення та вручення відповідачу зазначених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунків на оплату (копії поштових повідомлень містяться в матеріалах справи).

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем наданих позивачем послуг.

Таким чином, згідно даних позивача заборгованість відповідача по оплаті послуг на підставі спірного договору становить 15 016,00 грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

При укладенні господарських договорів сторони визначають зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч.4 ст.179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Стаття 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Факт надання позивачем послуг згідно договору підтверджується наявними в справі матеріалами.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, відповідач зобов’язався оплачувати надані медичні послуги у звітному місяці два рази, за наступною схемою: перший раз –на протязі 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання рахунку, що був виставлений позивачем відповідно до порядку, зазначеного у п.3.5 цього договору; другий раз - на протязі 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання рахунку та акту виконаних робіт (наданих послуг), що були виставлені відповідно до п.3.5 та відповідно до п.3.6 цього договору.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем за отримані послуги у встановленому договором порядку та розмірі.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в розмірі 15 016,00 грн.

До того ж, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення встановлених договором строків оплати у розмірі 368,36 грн., інфляційних витрат у розмірі 377,38 грн., трьох відсотків річних 70,84 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законом відповідальності.

Відповідно до п. 3.8 договору, за необґрунтовану затримку оплати за надані позивачем медичні послуги за умови своєчасного надання документів (рахунку за надані медичні послуги, акта надання медичних послуг), позивач має право вимагати від відповідача сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати; оплата пені не звільняє відповідача від здійснення оплати за надані медичні послуги.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов’язань по договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 368,36 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 377,38 грн. –інфляційних витрат, 70,84 грн. –трьох відсотків річних обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд.33-37; код 19411125) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВітаЦентр” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3; код 35183119) 15 016,00 грн. (п’ятнадцять тисяч шістнадцять гривень нуль копійок) основного боргу, 368,36 грн. (триста шістдесят вісім гривень тридцять шість копійок) пені, 70,84 грн. (сімдесят гривень вісімдесят чотири копійки) відсотків річних, 377,38 грн. (триста сімдесят сім гривень тридцять вісім копійок) інфляційних витрат, 158,33 грн. (сто п’ятдесят вісім гривень тридцять три копійки) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень нуль копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.С. Копитова