Рішення № 14623792, 15.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/3915.03.11 за позовомпублічного акціонерного товариства “Продовольча компанія “Ясен”, м. Чернігів

дотовариства з обмеженою відповідальністю “Віс-Компанія”, м. Київ

про стягнення 51 985,49 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

Представники: від позивача:Тарасенко О.І., довіреність №110 від 20.01.2011 від відповідача:не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Продовольча компанія “Ясен” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Віс-Компанія” про стягнення 51 985,49 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати отриманого у позивача товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 45 067,38 грн. За порушення грошового зобов’язання позивач з посиланням договір просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 393,44 грн., штраф в розмірі 6 524,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 порушено провадження по справі №28/39 та призначено судове засідання на 17.02.2011.

Представником позивача в судовому засіданні 17.02.2011 надано довідку, згідно якої сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 45 062,25 грн. При цьому заяви про зменшення позовних вимог не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2011 розгляд справи було відкладено на 15.03.2011 у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Відповідач явку своїх представників в судові засідання, зокрема призначене на 15.03.2011 року, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Заяв клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими відповідача повідомлялось про розгляд справи, надсилались на адресу, вказану в ЄДРПОУ, однак відповідач своїм правом на участь представників в судових засіданнях не скористався.

Враховуючи, приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі відповідача.

В судовому засіданні 15.03.2011 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

28.09.2010 між публічним акціонерним товариством “Продовольча компанія “Ясен” (надалі –позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Віс-Компанія” (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір поставки №28/09/10-1/1456-10 (надалі –договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором та у відповідності з замовленням покупця поставляти останньому в зазначену ним торгову точку та/або на склад покупця товар, а покупець зобов’язується приймати замовлену в обсягах і на умовах, передбачених даним договором та оплатити його вартість за цінами, узгодженими сторонами на підставі замовлення покупця, з метою наступного перепродажу товару та реалізації від свого імені кінцевим споживачам. Сторони домовились, що реалізація продукції постачальника буде проводитись на території м. Чернігів. Точний обсяг і асортимент товарів, що придбаються покупцем, визначаються в товарно-транспортних накладних покупця на придбання окремих партій товарів, підписаних сторонами.

Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на поточний безготівковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу двадцять один календарний день (п. 3.3 договору).

В рамках договору відповідачу було поставлено товар на загальну суму 98 817,47 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме:

Товарно-транспортні накладніСума, грн.

дата№ 29.09.201065626741,79 30.09.201069531198,24

04.10.20102965216,52

07.10.201012521540,09

11.10.201018333691,57

14.10.201028822712,61

18.10.201033925102,90

21.10.201044493257,44

25.10.201049941567,93

28.10.201060663216,11

01.11.201065133900,23

04.11.201074492509,79

08.11.201080325461,54

11.11.20109173980,58

15.11.201097254132,30

18.11.20106752653,74

22.11.201012775467,44

25.11.201023401921,00

29.11.2010100971738,24

02.12.20103441841,69

09.12.20101915940,18

13.12.201024739578,20

16.12.201034942300,02

20.12.201040662999,95

27.12.201057269153,16

30.12.201067614818,02

06.01.201110623948,59

10.01.20111346227,60 Відповідачем був повернений товар позивачу на загальну суму 6 270,53 грн., згідно накладних №727 від 05.10.2010 на суму 6,42 грн, №1057 від 02.11.2010 на суму 29,68 грн., №800 від 02.11.2010 на суму 5,81 грн., №1107 від 11.11.2010 на суму 42,44 грн., №1115 від 12.11.2010 на суму 51,49 грн., №902 від 03.12.2010 на суму 1,16 грн., №33 від 19.01.2011 на суму 39,79 грн., №33 від 19.01.2011 на суму 1 192,34 грн., №35 від 19.01.2011 на суму 168,83 грн., №55 від 19.01.2011 на суму 3 284,80 грн., №55 від 19.01.2011 на суму 483,25 грн., №70 від 19.01.2011 на суму 87,52 грн., №70 від 19.01.2011 на суму 804,80 грн., №70 від 19.01.2011 на суму 72,20 грн.

Згідно даних позивача відповідач оплатив поставлений позивачем товар не в повному обсязі на загальну суму 47 484,69 грн., а саме: 25.10.2010 –7 940,00 грн., 09.11.2010 –5 102,90 грн., 11.11.2010 –5 210,13 грн., 15.11.2010 –4 000,00 грн., 09.12.2010 –5 231,66 грн., 13.12.2010 –10 000,00 грн., 27.12.2010 –5 000,00 грн., 28.12.2010 –5 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Тому, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 45 062,25 грн. (98 817,47 грн.- 6 270,53 грн.- 47 484,69 грн.).

Між позивачем та відповідачем було підписано та скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого станом на 08.02.2011 заборгованість відповідача перед позивачем складає 45 062,25 грн. (міститься в матеріалах справи).

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості в повному обсязі станом на день прийняття рішення.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,якщо договоромабо актами цивільного законодавстване встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт продажу позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноваженої особи відповідача на накладних, в зв’язку з чим суд вважає доведеним факт продажу товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених договором.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на поточний безготівковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу двадцять один календарний день (п. 3.3 договору).

Враховуючи відсутність доказів оплати поставленого товару в повному обсязі станом на день вирішення даного спору, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 45 062,25 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що в поданій суду позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 45067,38 грн. Представником позивача в судовому засіданні 17.02.2011 надано довідку, згідно якої сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 45 062,25 грн., однак заяви про зменшення позовних вимог позивач не подавав. В зв’язку з чим в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 5,13 грн. слід відмовити.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 393,44 грн., штрафу в розмірі 6 524,67 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Згідно п.10.3.1 договору, у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день затримки до повного погашення заборгованості.

Відповідно до п. 10.3.2 договору, у випадку прострочення покупцем (відповідачем) оплати товару більше ніж на десять календарних днів відповідач сплачує постачальнику (позивачу) штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

З огляду на зазначене, вимоги позивача за його розрахунком про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 6 524,67 грн. та пені в розмірі 393,44 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому суд враховує, що штраф та пеня, згідно ст. 549 Цивільного кодексу України є різновидом неустойки, а згідно приписів статті 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, однак, вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку штраф та пеня застосовуються за різні порушення грошових зобов’язань, пеня за несвоєчасну оплату товару, а штраф за порушення строків оплати понад 10 днів.

Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо оплати поставленого товару, в порядку та на умовах, встановлених договором.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Віс-Компанія” (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд.2; код 37001633) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь публічного акціонерного товариства “Продовольча компанія “Ясен” (14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, буд.41А; код 00381048) 51 980,36 грн. (п’ятдесят одну тисячу дев’ятсот вісімдесят гривень тридцять шість копійок), з яких 45 062,25 грн. (сорок п’ять тисяч шістдесят дві гривні двадцять п’ять копійок) основного боргу, 6 524,67 грн. (шість тисяч п’ятсот двадцять чотири гривні шістдесят сім копійок) штрафу, 393,44 грн. (триста дев’яносто три гривні сорок чотири копійки) пені, а також 519,80 грн. (п’ятсот дев’ятнадцять гривень вісімдесят копійок) державного мита та 235,98 грн. (двісті тридцять п’ять гривень дев’яносто вісім копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.С. Копитова