Рішення № 14623685, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/56814.03.11 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна» до                     Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного

транспорту України «Укрзалізничпостач»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1)          Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Дніпротехтранс»

2)          Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпротехтранс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербудтрейд»

про                     визнання недійсною заяви про залік однорідних вимог від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2448 Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

від позивача: Дементьєв І.Т.

від відповідача: Лесько Н.О., Ткаченко Ю.В.

від третіх осіб на стороні відповідача: 1) Красько О.В.

2) не з’явився

від третьої особи на стороні позивача: Бородіна М.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” про визнання недійсною заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2406.

Ухвалою суду від 24.11.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/568 та призначено її розгляд на 06.12.2010 року, залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Дніпротехтранс” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпротехтранс”, зобов’язано учасників судового процесу надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2010 р. надав письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із несвоєчасним отриманням ухвали про порушення провадження у даній справі та неможливістю надати витребувані документи.

Суд визнав безпідставним твердження позивача про несвоєчасне отримання ним ухвали про порушення провадження від 24.11.2010 р., враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Ністас-Україна” зазначена ухвала була отримана 29.11.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.11.2010 р., у зв’язку з чим у позивача було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Дніпротехтранс” підтримав клопотання позивача, пояснюючи це тим, що копію позовної заяви не отримав та не зміг належним чином підготуватися до судового засідання.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпротехтранс” у судове засідання не з’явились, вимог ухвали суду від 24.11.2010 р. не виконали, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, з метою надання учасникам судового процесу можливості належним чином підготуватися до судового засідання, суд його задовольнив.

З метою витребування у позивача повторно оригіналів доданих до позовної заяви документів, власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору, довідки з органів статистики про включення відповідача в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України станом на день розгляду справи та доказів надіслання третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача позовної заяви з додатками, а також у зв’язку з нез’явленням у призначене судове засідання представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпротехтранс” та невиконанням учасниками судового процесу вимог ухвали суду від 24.11.2010 р., ухвалою суду від 06.12.2010 р. розгляд даної справи було відкладено до 15.12.2010 р.

У судовому засіданні 15.12.2010 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості належним чином підготуватися до судового засідання, а також повідомив, що на даний час оригінали доданих до позовної заяви документів надати не може у зв’язку з тим, що дані документи знаходяться в КНДІСЕ на експертизі.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Дніпротехтранс” проти задоволення клопотання позивача заперечень не навели.

Представники відповідача надали суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог, та копію листа-звернення до прокуратури.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпротехтранс” у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду від 24.11.2010 р. та від 06.12.2010 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

З метою витребування необхідних документів у справі, у зв’язку з нез’явленням у призначене судове засідання представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпротехтранс” та невиконанням ним та позивачем вимог ухвали суду від 24.11.2010 р. та від 06.12.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 15.12.2010 р. розгляд даної справи було відкладено до 22.12.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні 22.12.2010 р. на виконання вимог ухвал суду від 24.11.2010 р., від 06.12.2010 р. та від 15.12.2010 р. надав витребувані судом документи, а також заяву про уточнення позовних вимог, яка була судом прийнята, у відповідності до якої просить визнати недійсною заяву про залік зустрічних однорідних вимог від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2406, а також застосувати односторонню реституцію до відповідача та повернути сторони у попередній стан, що існував до укладення договору ДВ 01/08 від 04.08.2008 р., а саме, визнати основний борг відповідача перед позивачем у сумі 14317999, 40 грн. за договором поставки № ЦХП-07-00207-01 від 07.03.2007 р.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 22.12.2010 р. надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що на даний час Генеральною прокуратурою вирішується питання про представництво ДП “Укрзалізничпостач” у суді, яке суд задовольнив.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Дніпротехтранс” надав суду клопотання про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю “Ністас-Україна" оригіналів для огляду та копій для залучення до матеріалів справи договору поставки № ЦХП-07-00207-01 від 07.03.2007 р. і документів на підтвердження його виконання, договору поставки № Д 06/07 від 27.03.2007 р. і документів на підтвердження його виконання; залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербудтрейд”; витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербудтрейд” оригіналів для огляду та копій для залучення до матеріалів справи договору про відступлення права вимоги № 1 від 05.12.2007 р. та доказів передання Товариству з обмеженою відповідальністю “Інтербудтрейд” документів, які засвідчують права, що передаються.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє в частині витребування документів з ТОВ “Ністас-Україна” у зв’язку з тим, що позивачем були надані вищезазначені документи для огляду у судовому засіданні.

Суд повідомив, що в частині залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербудтрейд” зазначене клопотання буде вирішено у наступному судовому засіданні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпротехтранс” у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з нез’явленням у призначене судове засідання представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпротехтранс” та невиконанням ним вимог ухвал суду, ухвалою суду від 22.12.2010 р. розгляд даної справи було відкладено до 02.02.2011 р.

У судовому засіданні 02.02.2011 р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 22.12.2010 р. надав суду заяву про залік зустрічних однорідних вимог від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2448.

Представник відповідача у дане судове засідання не з’явився.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 02.02.2011 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку проведенням перевірки та встановленням Генеральною прокуратурою України фактичних даних щодо існування договору від 05.12.2007 р. № 1, укладеного між ТОВ “Інтербудтрейд” та ТОВ “НВП “Дніпротехресурс”, яке суд відхилив з підстав, викладених в ухвалі від 02.02.2011 р.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Дніпротехтранс” надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив залишити позов “Ністас-Україна” залишити без задоволення повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпротехтранс” у судове засідання повторно не з’явився, вимог ухвал суду у даній справі не виконав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Проте, враховуючи нез’явлення представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпротехтранс”і невиконанням ним вимог ухвал суду, у судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 02.02.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 21.02.2011 р.

Представники відповідача у судовому засіданні 21.02.2011 р. надали суду клопотання про залучення до участі у даній справі третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербудтрейд”.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Дніпротехтранс” звернув увагу суду на те, що аналогічне клопотання він заявляв раніше, та підтримав клопотання відповідача.

Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечив, проте не навів, з яких підстав.

Розглянувши зазначене клопотання, суд його задовольнив та залучив до участі у даній справі третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтербудтрейд”.

Також представником відповідача було подано суду клопотання про витребування у ТОВ “Інтербудтрейд” доказів, зокрема, договору про відступлення права вимоги № 1 від 05.12.2007 р.

З метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи суд задовольнив зазначене клопотання відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпротехтранс” у судове засідання повторно не з’явився, вимог ухвал суду у даній справі не виконав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з метою залучення до участі у даній справі третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербудтрейд”, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез’явлення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпротехтранс” і невиконанням ним вимог ухвал суду, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд даної справи на 02.03.2011 р.; залучено до участі у даній справі третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтербудтрейд” та зобов’язано його надати суду: письмові пояснення по суті спору; договір про відступлення права вимоги № 1 від 05.12.2007 р. (в оригіналі для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи); докази передання Товариству з обмеженою відповідальністю “Інтербудтрейд” документів, які засвідчують права, що передаються, за договором № 1 від 05.12.2007 р.: повторно зобов’язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Дніпротехтранс” надати суду письмові пояснення по суті спору, а також направити для участі у судовому засіданні уповноважених представників.

У судовому засіданні 02.03.11 р. було оголошено судом перерву до 14.03.11 р. о 15:15 год. з метою вирішення клопотань та дослідження доказів у справі.

11.03.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові пояснення, які були долучені до матеріалів справи. Крім того, позивачем було повідомлено про те, що при викладенні позовних вимог ним було допущено описку у номері заяви, яку він просить визнати недійсною, у зв’язку з чим уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсною заяву про залік зустрічних однорідних вимог від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2448, а також застосувати односторонню реституцію до відповідача та повернути сторони у попередній стан, що існував до укладення договору ДФ 01/08 від 04.08.2008 р., а саме, визнати основний борг відповідача перед позивачем у сумі 14317999, 40 грн. за договором поставки № ЦХП-07-00207-01 від 07.03.2007 р.

Представник позивача у судовому засіданні 14.03.11 р. повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні 14.03.11 р. повторно пояснили, що позовні вимоги не визнають, вважають їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи –1 у судовому засіданні 14.03.11 р. заперечив проти позову та надав копії наказів, які були залучені до матеріалів справи.

Представники третіх осіб 2 і 3 у призначене судове засідання не з’явились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 14.03.2011 р. Господарським судом міста Києва було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна»(постачальник) та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(покупець) був укладений договір поставки № ЦХП-07-00207-01, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність, а покупець –прийняти й оплатити продукцію (систему контролю експлуатації транспортних засобів «Дельта»виробництва Науково-виробничого підприємства «Дніпротехтранс», м. Дніпропетровськ) в асортименті та кількості відповідно до специфікації до даного договору, що є його невід’ємною частиною.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Ністас-Україна»поставило відповідачу продукцію загальною вартістю 43119996, 86 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (копії в матеріалах справи), тоді як оплата отриманого товару відповідачем була здійснена частково. Вартість неоплаченого відповідачем товару склала 14317999, 40 грн., що засвідчено в акті звірки поставок та розрахунків між ДП «Укрзалізничпостач»та ТОВ «Ністас-Україна»станом на 31.12.2008 р.

27.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Дніпротехтранс»(постачальник) був укладений договір поставки № Д06/07, за умовами якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність, а замовник –прийняти та оплатити продукцію (СКПТР «Дельта-СУ», ТОВ НВП «Дніпротехтранс») в асортименті та кількості відповідно до специфікації № 1 до даного договору, що є його невід’ємною частиною.

27.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпротехтранс»(цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Дніпротехтранс»(цесіонарій) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) № 1, за умовами якого цедент відступив цесіонарієві, а цесіонарій набув право вимоги, належне цедентові, і став кредитором за договором поставки № Д06/07 від 27.03.2007 р. між цедентом і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна».

Відповідно до пункту 2 зазначеного договору відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 27.12.2007 р., цесіонарій набув право вимагати від боржника – ТОВ «Ністас-Україна» належного виконання обов’язку щодо сплати вартості поставленої продукції за договором № Д06/07 від 27.03.2007 р. в розмірі 20145980, 00 грн. та сплати неустойки, збитків за несвоєчасне виконання обов’язків боржником щодо оплати вартості поставленої продукції за договором поставки № Д06/07 від 27.03.2007 р. До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання цього договору.

Пунктом 3 даного договору відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 27.12.2007 р. сторони узгодили, що право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується договором поставки № Д06/07 від 27.03.2007 р., специфікацією № 1, додатковою угодою № 1 від 27.03.2007 р. до договору поставки № Д06/07 від 27.03.2007 р., додатковою угодою № 2 від 31.08.2007 р. до договору поставки № Д06/07 та документами, що підтверджують виконання цедентом та боржником своїх обов’язків за договором поставки № Д06/07 від 27.03.2007 р.

При цьому у пункті 4 цього договору відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 27.12.2007 р. визначено, що копії документів, визначених у пункті 3 цього договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, що відступається за цим договором, передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору і є його невід’ємною частиною.

Згідно з пунктом 8 договору відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 27.12.2007 р., цедент зобов’язався письмово повідомити боржника –ТОВ «Ністас-Україна»про відступлення права вимоги протягом 2 (двох) календарних днів з дня набрання чинності цим договором (у відповідності до пункту 11 цей договір є укладеним і набрав чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, тобто –з 27.12.2007 р.)

04.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Дніпротехтранс»(цедент) та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(цесіонарій) був укладений договір № ДФ-01/08 про відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1.1. якого цедент відступає, а цесіонарій набуває право вимоги сплати заборгованості у розмірі, зазначеному в пункті 2.1. цього договору, за договором поставки № Д06/07 від 27.03.2007 р. (надалі іменується «Основний договір»), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпротехтранс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна»(надалі іменується боржник), яке виникло у цедента на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 27.12.2007 р., укладеному між цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпротехтранс».

Відповідно до пункту 2.1. договору № ДФ-01/08 від 04.08.2008 р., цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов’язку щодо сплати вартості поставленої продукції за договором № Д06/07 від 27.03.2007 р. в розмірі 14327999, 00 (чотирнадцять мільйонів триста двадцять сім тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. та сплати неустойки, збитків за несвоєчасне виконання обов’язків боржником щодо оплати вартості поставленої продукції за договором поставки № Д06/07 від 27.03.2007 р.

04.08.2008 р. Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»направило на адресу ТОВ «Ністас-Україна»заяву про залік зустрічних однорідних вимог № ЦХП-18/2406.

Проте, враховуючи технічні помилки, яких при складанні заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 04.08.2008 р. № ЦХП-18/2406 припустилось ДП «Укрзалізничпостач», заявою про залік зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2448 відповідач просив варіант раніше надісланої угоди від 04.08.2008 р. № ЦХП-18/2406 вважати недійсним (про що зазначено в преамбулі заяви).

Також новою заявою –від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2448 Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»заявило наступне:

1. Між ДП МТЗЗТУ «Укрзалізничпостач»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна»укладений договір поставки від 07.03.2007 р. № ЦХП-07-00207-01. Згідно із даним договором, заборгованість підприємства перед товариством дорівнює 14327999, 00 грн.

2. Договором про відступлення права вимоги від 04.08.2008 р. № ДФ-01/08, укладеним між ДП «Укрзалізничпостач»(цесіонарій) та ТОВ «Науково-виробнича фірма «Дніпротехтранс»(цедент), сторони дійшли згоди, що цедент відступає, а ДП «Укрзалізничпостач»набуває право вимоги сплати заборгованості у розмірі 14327999, 00 грн., яка виникла внаслідок договору від 27.03.2007 р. № Д 06/07, укладеного між ТОВ «Науково-виробнича фірма «Дніпротехтранс»та ТОВ «Ністас-Україна».

3. Діючи на підставі ст. ст. 512-519 та ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання якого наста, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, згідно із договором від 04.08.2008 р. № ДФ-01/08, ДП «Укрзалізничпостач»заявляє: провести залік по вищезгаданим однорідним зобов’язанням на загальну суму 14327999, 00 (чотирнадцять мільйонів триста двадцять сім тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять грн. 00 коп.).

Проте, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 р. у справі № 5/441-09, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 року., договір відступлення права вимоги № 1 від 27.12.2007 р. було визнано недійсним.

Також постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. у справі № 45/151, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010 р., договір про відступлення права вимоги № ДФ-01/08 від 04.08.2008 р. було визнано недійсним.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, про визнання недійсною заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2448, а також застосування односторонньої реституції до відповідача та повернення сторін у попередній стан, що існував до укладення договору ДФ 01/08 від 04.08.2008 р., а саме, визнати основний борг відповідача перед позивачем у сумі 14317999, 40 грн. за договором поставки № ЦХП-07-00207-01 від 07.03.2007 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 3 вказаної статті Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 598 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Як було встановлено Господарським судом міста Києва, 04.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Дніпротехтранс»(цедент) та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(цесіонарій) був укладений договір № ДФ-01/08 про відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1.1. якого цедент відступає, а цесіонарій набуває право вимоги сплати заборгованості у розмірі, зазначеному в пункті 2.1. цього договору, за договором поставки № Д06/07 від 27.03.2007 р. (надалі іменується «Основний договір»), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпротехтранс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна»(надалі іменується боржник), яке виникло у цедента на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 27.12.2007 р., укладеному між цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпротехтранс».

Відповідно до пункту 2.1. договору № ДФ-01/08 від 04.08.2008 р., цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов’язку щодо сплати вартості поставленої продукції за договором № Д06/07 від 27.03.2007 р. в розмірі 14327999, 00 (чотирнадцять мільйонів триста двадцять сім тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. та сплати неустойки, збитків за несвоєчасне виконання обов’язків боржником щодо оплати вартості поставленої продукції за договором поставки № Д06/07 від 27.03.2007 р

Проте зазначений договір відступлення права вимоги від 04.08.2008 р. № ДФ-01/08 було визнано недійсним постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. у справі № 45/151, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010 р. На момент прийняття рішення у даній справі № 37/568, вказані судові постанови є чинними.

У відповідності до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Враховуючи наведене, Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»не набуло право вимоги від ТОВ «Ністас-Україна»сплати заборгованості у розмірі 14327999, 00 грн., яка виникла внаслідок договору від 27.03.2007 р. № Д 06/07, укладеного між ТОВ «Науково-виробнича фірма «Дніпротехтранс»та ТОВ «Ністас-Україна», а отже –у ТОВ «Ністас-Україна»не виникло зобов’язання сплатити Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»зазначеної суми грошових коштів.

Відповідно до ст. ст. 598, 599 та 601 Цивільного кодексу України зарахування однорідних зустрічних вимог є самостійною підставою припинення зобов’язань.

Проте, у зв’язку з визнанням договору від 04.08.2008 р. № ДФ-01/08 недійсним у судовому порядку, у ТОВ «Ністас-Україна»не виникло зобов’язання сплатити Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»заборгованості у розмірі 14327999, 00 грн., тому це зобов’язання не може припинятися зарахуванням відповідно до заяви відповідача про залік зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2448.

Таким чином, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відсутність зустрічних однорідних вимог між позивачем та відповідачем на суму 14327999, 00 грн., у зв’язку з чим заява Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про залік зустрічних однорідних вимог від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2448 підлягає визнанню недійсною.

При цьому суд відзначає, що заява про залік зустрічних однорідних вимог є за своєю правовою природою одностороннім правочином.

У відповідності до частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України, одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов’язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною 5 статті 202 Цивільного кодексу України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов’язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, якою встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечуючи проти позову, відповідач та третя особа –1 послалися на те, що під час розгляду справи № 17/281-17/128, у відповідності до постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2010 р. та постанови Вищого господарського суду України від 22.11.2010 р., вже було досліджено заяву про здійснення взаємозаліку від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2448 і встановлено факт правомірності зарахування боргу на підставі даної заяви.

Проте вимога щодо визнання недійсною заяви ДП «Укрзалізничпостач»про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2448 не була предметом у справі №17/281-17/128, обставини її укладення не досліджувалися у повному обсязі, оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. у справі № 45/151 набула чинності після завершення місцевим господарським судом провадження у справі № 17/281-17/281, про що наведено у постанові Київського апеляційного господарського суду у справі № 17/281-17/128 від 06.09.2010 р.

Твердження відповідача про те, що при розгляді даної справи постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. у справі № 45/151 та постанова Вищого господарського суду України від 02.11.2010 р. № 45/151 не мають преюдиційного значення, оскільки в ній інший предмет і підстави позову, Господарський суд міста Києва визнає помилковим і таким, що не ґрунтується на нормах чинного господарського процесуального законодавства.

Посилання відповідача та третьої особи-1 на те, що договір відступлення права вимоги від 27.12.2007 р. № 1, укладений між ТОВ «Інтербудтрейд»та ТОВ «НВП «Дніпротехтранс», є недійсним, оскільки підписаний не уповноваженою особою з боку ТОВ «НВП «Дніпротехтранс», свого підтвердження належними доказами не знайшло.

Зокрема, при розгляді даної справи №37/568 будь-яким учасником судового процесу не подано суду належних доказів визнання цього договору недійсним у судовому порядку, а встановлювати такий факт в межах розгляду справи № 37/568 Господарський суд міста Києва не вправі, оскільки розглядає справу лише в межах заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна»позовних вимог.

Стаття 204 Цивільного кодексу України проголошує презумпцію правомірності правочину. Згідно з даною нормою ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, у Господарського суду міста Києва станом на день прийняття рішення у даній справі за наявними в матеріалах справи документами відсутні підстави встановлювати факт недійсності договору уступки права вимоги № 1 від 05.12.2007 р. між ТОВ “НВП “Дніпротехтранс” та ТОВ “Інтербудтрейд”.

Враховуючи наведене, відповідач та третя особа-1 не спростували належними доказами обставини, наведені позивачем, щодо підстав для визнання недійсною заяви Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»про залік зустрічних однорідних вимог від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2448, у зв’язку з чим Господарський суд міста Києва визнає позов в цій частині обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про застосування односторонньої реституції до відповідача та повернення сторін у попередній стан, що існував до укладення договору ДФ 01/08 від 04.08.2008 р., а саме - визнати основний борг відповідача перед позивачем у сумі 14317999, 40 грн. за договором поставки № ЦХП-07-00207-01 від 07.03.2007 р., то Господарський суд міста Києва вважає за необхідне відзначити наступне.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

          Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

          Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

          Отже, рішення суду про визнання права повинно бути спрямовано на відновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

          Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

          1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

          2) справи про банкрутство;

          3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

          Чинним процесуальним законодавством не передбачено повноважень суду щодо встановлення юридичного факту, у тому числі –визнання боргу за договором поставки.

          Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          У той же час, вимоги позивача про зобов’язання застосувати односторонню реституцію до відповідача та повернути сторони у попередній стан, що існував до укладення договору ДФ 01/08 від 04.08.2008 р., а саме, визнати основний борг відповідача перед позивачем у сумі 14317999, 40 грн. за договором поставки № ЦХП-07-00207-01 від 07.03.2007 р. не кореспондуються з способами захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 ЦК України.

Виходячи з цього, оскільки суд, як орган державної влади, зобов’язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, правові підстави для захисту права позивача обраним ним шляхом відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення цієї позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна».

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсною заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” про залік зустрічних однорідних вимог від 06.08.2008 р. № ЦХП-18/2448, направлену на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна».

3. У решті позову відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” (03049, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 11/15, код ЄДРПОУ 19014832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна»(01011, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 34349568) 85 (вісімдесят п’ять) грн.. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяГавриловська І.О. Повне рішення складено 21.03.2011 р.