Рішення № 14623630, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/17016.03.11 За позовом          Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»

про                     стягнення 16371399,83 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –           Куліш О.О., представник за дов. б/н від 09.11.2010;

від відповідача –          не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2010 року Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк»(далі –позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента АГРО»(далі –відповідач) 16371399,83 грн. заборгованості за кредитним договором №25 CL від 23.07.2008 (далі –Кредитний договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання кредит, у формі поновлювальної кредитної лінії в сумі 1500000 дол. США.

За умовами Кредитного договору, відповідач зобов’язався повернути кредит в повному розмірі за наступним графіком: 750000 дол. США до 28.11.2008, 750000 дол. США до 25.12.2008, однак станом на 27.01.2010 кредит не погасив, відсотки за його користування та пеню за несвоєчасне погашення кредиту не сплатив, у зв’язку з чим за ним рахується заборгованість в сумі 2045197,86 дол. США, що за курсом НБУ станом на 27.01.2010 становить 16371399,83 грн.

01.04.2010 до загального відділу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог за вих. 18/1-03/38 від 29.03.2010, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 16921257,63 грн., що відповідає сумі боргу –2133828,20 дол. США, розрахованому по курсу 7,93 грн. за 1 дол. США.

Ухвалою суду від 05.03.2010 було порушено провадження у справі № 34/170, розгляд справи було призначено на 07.04.2010.

У судовому засіданні 07.04.2010 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням, відповідно до якого просив зупинити провадження у даній справі до вирішення пов'язаної справи №4/123 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента АГРО»до Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»про визнання недійсним Кредитного договору.

Ухвалою суду від 04.06.2010 зупинено провадження у даній справі до вирішення пов’язаної з нею справи №4/123 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента АГРО»до Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»про визнання недійсним Кредитного договору.

20.07.2010 представник позивача звернувся до суду з клопотанням, відповідно до якого просив суд поновити провадження у даній справі, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2010 рішення у справі 4/123 залишено без змін.

12.11.2010 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №34/170 після перегляду а апеляційному та касаційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 07.04.2010.

Ухвалою суду від 15.11.2010 поновлено провадження у справі та призначено до її розгляду на 08.12.2010.

Призначене судове засідання на 08.12.2010 не відбулось, у зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»було подано вдруге касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2010.

Ухвалою Вищого господарського суду від 27.01.2011 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»у прийнятті касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 у справі №34/170.

Ухвалою суду від 07.02.2011 розгляд справи призначено на 28.02.2011.

Ухвалою суду від 28.02.2011 відкладено розгляд справи на 16.03.2011.

02.03.2011 до загального відділу суду від позивача, в порядку ст.22 ГПК України надійшла заява про уточнення позовних вимог за вих. №10604/37 від 01.03.2011, відповідно до якої борг відповідача збільшився та станом на 01.03.2011 становить 2581564,89 дол. США, який складається з:

1500000 дол. США –сума простроченої кредитної заборгованості;

14000 дол. США –сума нарахованих відсотків по кредиту;

228500 дол. США –сума прострочених відсотків по кредиту;

729064,89 дол. США – пені по простроченому кредиту та процентам.

Виходячи з розрахунку позивача, проведеному станом на 01.03.2011 по курсу НБУ 7,9347 грн. за 1 дол. США, загальний розмір заборгованості відповідача становив 20483942,93 грн.

Отже, має місце нова ціна позову з якої й вирішується спір.

У ході проведення судового засідання 16.03.2011 представник позивача підтримав подану заяву про уточнення позовних вимог, виходячи з якої й просив вирішити спір.

Відповідач письмового відзиву, в порядку ст. 59 ГПК України не подав, в судові засідання не з’явився, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у справі оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2008 року між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк»(далі –Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(Позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого, Банк зобов’язується надати Позичальнику Кредит у розмірі 1500000 дол. США, а Позичальник зобов’язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у терміни, обумовлені цим договором.

Пунктом 2.2 Кредитного договору визначено, що кредит надається Позичальнику у вигляді поновлювальної кредитної лінії. Позичальник має право у будь-який час без повідомлення Банку здійснити погашення поточної заборгованості по основній сумі кредиту і, за умови настання відповідних умов надання кредиту, передбачених цим договором, отримувати кредит знов в межах ліміту кредитування, розмір якого визначається відповідно до одного із зазначених у цього договору графіків визначення ліміту кредитування (відповідно до графіку визначення ліміту кредитування №1 або відповідно до графіку визначення ліміту кредитування №2) в залежності від того, виконані чи ні всі умови, передбачені в статті 4 цього договору.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 10% річних (із розрахунку 360 днів на рік).

У випадку невиконання з будь-яких причин зобов’язання, встановленого пунктом 10.3.11 цього договору, починаючи з наступного дня розмір процентів за користування кредитом збільшується на 2% річних додатково до процентної ставки зазначеної в п.5.2.1 цього договору і будуть нараховуватись Банком за цією збільшеною процентною ставкою без додаткового погодження до тієї дати, коли зазначене зобов’язання буде виконане належним чином. З дати виконання належним чином зобов’язання встановленого п.10.3.11 цього договору, розмір процентної ставки за користування кредитом за цим договором відповідно до законодавства знижується на 2% річних. При цьому, в будь-якому випадку розмір процентної ставки за користування кредитом за цим договором не може бути меншим, ніж це зазначено в п.5.2.1 цього договору.

Згідно з п.7.4 Кредитного договору платежі по основній сумі кредиту та платі за кредит повинні бути здійснені у тій валюті, в якій надано кредит (якщо інше не передбачено цим договором) з датою валютування не пізніше дати виконання відповідного боргового зобов’язання, встановленого цим договором.

Як слідує з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі надавши Позичальнику кредит у сумі 1500000 дол. США, що підтверджується наявними у справі копіями валютних меморіальних ордерів №25CL від 24.07.2008 та від 01.08.2008.

За умовами Кредитного договору, відповідач в свою чергу зобов’язався повернути кредит частинами відповідно до такого графіка:

Дата поверненняСума, що має бути повернена Позичальником

28 листопада 2008 року750000 дол. США. Якщо заборгованість за кредитом на зазначену дату буде менше 1500000 дол. США, Позичальник зобов’язаний повернути всю суму фактичної заборгованості за основною сумою кредиту, що перевищує 750000 дол. США

25 грудня 2008 року750000 дол. США. Якщо заборгованість за кредитом на зазначену дату буде менше 750000 дол. США, Позичальник зобов’язаний повернути всю суму фактичної заборгованості за основною сумою кредиту. Як слідує з матеріалів справи, відповідач своєчасно та у повному обсязі не повернув кредит, у зв’язку з чим, Банк звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Як було встановлено судом, позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору.

Таким чином, станом на 01.03.2011 за Позичальником рахується непогашена заборгованість за Кредитним договором (заборгованість за кредитом) у розмірі 1852500 дол. США, яка складається з:

-          1500000 дол. США –прострочена кредиту заборгованість;

-          14000 дол. США –нараховані відсотки, нараховані за період з 31.01.2011 до 28.02.2011;

-          338500 дол. США –прострочена відсотки по кредиту.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 1500 000 дол. США та 352 500 дол. США заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом у розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом враховано, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 16.03.2011 заборгованість в сумі 1852 500 дол. США за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 794,07 грн. за 100 доларів США) на цю дату складає 14710146,75 грн.

Разом з тим, враховуючи той факт, що заявлена позивачем сума до стягнення розрахована по курсу 793,47 грн. за 100 доларів США (в меншому розмірі ніж на дату винесення рішення), суд задовольняє вимоги позивача у сумі в якій він просив по курсу НБУ 7,9347 станом на 01.03.2011.

Поданий позивачем розрахунок відповідає матеріалам справи, умовам Кредитного договору та нормам чинного законодавства України.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.п.11.1.1 п.11.1 Кредитного договору у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов’язань Позичальник зобов’язаний сплатити на користь Банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов’язання за весь час прострочення. Неустойка, передбачена цим договором, нараховується Банком у валюті заборгованості та сплачуються Позичальником у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату здійснення відповідного платежу.

Позивачем була нарахована пеня у розмірі:

-          670645,84 дол. США –пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

-          58419,05 дол. США –пеня за несвоєчасну сплату процентів;

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Кредитного договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 670645,84 дол. США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 58419,05 дол. США пені за несвоєчасну сплату процентів визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з його вини (стаття 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, ідентифікаційний код 25591321) на користь Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»(01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, ідентифікаційний код 14361575) 20483942 (двадцять мільйонів чотириста вісімдесят три тисячі дев’ятсот сорок дві) грн. 93 коп., що по курсу НБУ станом на 01.03.2011 відповідає сумі боргу 2581564 (два мільйони п’ятсот вісімдесят одній тисячі п’ятсот шістдесят чотирьом) дол. 89 цен. США, а також 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяР.Б. Сташків Повне рішення складено 21.03.2011