Рішення № 14623423, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/63321.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСГАЛЛ»

Простягнення 100376,36 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:           Бойко О.В. –дов. № б/н від 20.01.11 р.                               

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСГАЛЛ»про стягнення 68768,53 грн. основного боргу, 8978,15 грн. пені, 17980,24 грн. інфляційних втрат та 4649,44 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором суборенди № 05/08 від 01.01.08 р. та договором № 3/08 від 01.01.08 р.

Ухвалою суду від 24.12.10 р. було порушено провадження у справі № 37/633 та призначено її розгляд на 07.02.11 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 24.12.10 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.12.10 р., яке підтверджує отримання відповідачем 05.01.11 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 24.12.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/633 на 21.02.2011 р.; зобов’язано позивача надати суду копію статуту ТОВ «ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ»для залучення до матеріалів справи; повторно зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 21.02.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 21.02.11 р. повторно не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ»(суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСГАЛЛ»(суборендар) був укладений договір суборенди № 05/08 від 01.01.2008 р., відповідно до умов якого суборендодавець, керуючись положеннями статуту, передає, а суборендар приймає у тимчасове користування майно згідно переліку, який є невід’ємною частиною цього договору.

Майно, яке передається в суборенду є власністю АТВТ «Тресту «ПАЕБ», згідно договору № 01/08 оренди від 25.12.07 р. та знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1.

Згідно з п. п. 2.1. та 2.2. договору суборенди № 05/08 від 01.01.2008 р., майно, що орендується, повинно бути передане суборендавцем та прийнято суборендарем протягом 3 робочих днів з моменту укладення даного договору; передача майна, що орендується здійснюється за переліком, що є невід’ємною частиною цього договору (додаток № 1).

У відповідності до п. 3.1. вищевказаного договору, за користування майном, прийнятим в оренду, суборендар здійснює оплату суборендодавцю із розрахунку:

- 5,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м. площі майданчика під склад металу на місяць;

- 40,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м. площі офісу в адміністративному будинку.

Загальний розмір платежів визначено додатком № 1, який є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.2. договору суборенди № 05/08 від 01.01.2008 р., плата за електроенергію здійснюється за показниками лічильника.

Пунктом 3.3. вищевказаного договору визначено, що розрахунки будуть проводитися шляхом перерахування орендних платежів на поточний рахунок суборендодавця, згідно рахунків, що виставляються останнім.

У відповідності до п. 3.4. договору суборенди № 05/08 від 01.01.2008 р., розмір орендної плати може бути змінений суборендодавцем з урахуванням цін: на оренду, комунальні послуги; ринкової вартості оренди та у інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п. 3.5. вищевказаного договору, плату за оренду, комунальні послуги за поточний місяць суборендар повинен перераховувати на рахунок суборендавця до 1 числа наступного місяця.

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСГАЛЛ»(споживач) було укладено договір № 3/08 від 01.01.08 р., відповідно до умов якого постачальник відпускає електроенергію до лічильника споживача.

У відповідності до п. п. 1.2. –1.4. вищезазначеного договору, точки розподілу між постачальником та споживачем –щити 0,4 кВт. трансформаторної підстанції; постачальник гарантує, згідно діючого договору з Вишгородським РЕМ, наявність напруги в точці розподілу; споживач несе відповідальність за ПТЕ та ПТБ електрообладнання, яке знаходиться у нього в оренді.

Згідно з п. 2.1. договору № 3/08 від 01.01.08 р., розрахунок сплати за електроенергію проводиться виходячи з тарифів, наданих РЕМ та показників лічильників споживача.

Відповідно до п. 2.2. вищевказаного договору, вартість послуг по обслуговуванню підстанцій та кабельних мереж складає 25 %, в тому числі ПДВ, від вартості відпущеної РЕМ електроенергії постачальнику.

Пунктом 2.3. договору № 3/08 від 01.01.08 р. визначено, що оплата за електроенергію та послуги сплачується споживачем на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 23 числа поточного місяця.

Згідно з п. 2.4. вищевказаного договору, при несвоєчасній сплаті споживачем плати за електроенергію, постачальник може нараховувати пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі 0,2 % від суми прострочення.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином були виконані зобов’язання за договорами № 3/08 від 01.01.08 р. та 05/08 від 01.01.08 р., у підтвердження чого надав суду рахунки-фактури № СФ-90057 від 21.01.08 р. на суму 1489,49 грн., № СФ-90074 від 23.01.08 р. на суму 13100,00 грн., № СФ-90140 від 20.02.08 р. на суму 14664,02 грн., № СФ-90216 від 20.03.08 р. на суму 14735,71 грн., № СФ-90421 від 23.04.08 р. на суму 12986,94 грн., № 90439 від 25.04.08 р. на суму 984,52 грн., № СФ-90553 від 20.05.08 р. на суму 13162,16 грн., № СФ-90735 від 20.06.08 р. на суму 12783,22 грн., № СФ-90902 від 21.07.08 р. на суму 20180,00 грн., № СФ-91128 від 20.08.08 р. на суму 20187,31 грн., № СФ-91317 від 22.09.08 р. на суму 20619,29 грн., № СФ-913789 від 21.10.08 р. на суму 20819,63 грн., № СФ-91339 від 20.11.08 р. на суму 5669,66 грн., № СФ-91430 від 22.12.08 р. на суму 4837,82 грн.; підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2008 р. до грудня 2008 р. (належним чином засвідчені копії зазначених рахунків-фактур та актів здачі-прийняття додано до матеріалів справи). Загальна вартість наданих позивачем відповідачу послуг склала 176219,77 грн.

Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманих послуг за договорами № 3/08 від 01.01.08 р. та 05/08 від 01.01.08 р. виконав частково на суму 107451,24 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість станом на день складення позовної заяви у розмірі 68768,53 грн.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСГАЛЛ» про стягнення 68768,53 грн. основного боргу, 8978,15 грн. пені, 17980,24 грн. інфляційних втрат та 4649,44 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором суборенди № 05/08 від 01.01.08 р. та договором № 3/08 від 01.01.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання за договором суборенди № 05/08 від 01.01.08 р. та договором № 3/08 від 01.01.08 р. виконав належним чином, зауважень щодо отриманого в суборенду приміщення на надання послуг від відповідача не надходило.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСГАЛЛ»68768,53 грн. основного боргу за договором суборенди № 05/08 від 01.01.08 р. та договором № 3/08 від 01.01.08 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ»просить суд також стягнути з відповідача 4649,44 грн. три відсотки річних за період з 01.08.08 р. до 13.12.10 р. та 17980,24 грн. інфляційних нарахувань за період з 24.10.08 р. до 13.12.10 р., у зв’язку з неналежним виконанням грошового зобов’язання за договором суборенди № 05/08 від 01.01.08 р. та договором № 3/08 від 01.01.08 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця –червня.

Таким чином, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно 4649,44 грн. три відсотки річних та 17980,24 грн. інфляційних нарахувань за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором суборенди № 05/08 від 01.01.08 р. та договором № 3/08 від 01.01.08 р.

Також ТОВ «ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ»просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором суборенди № 05/08 від 01.01.08 р. та договором № 3/08 від 01.01.08 р. у розмірі 8978,15 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2. договору суборенди № 05/08 від 01.01.08 р., за несвоєчасну сплату орендної плати суборендодавець може стягувати з суборендаря пеню в розмірі 1 % від місячної орендної плати за кожний день прострочення.

Пунктом 2.3. договору № 3/08 від 01.01.08 р. передбачено, що при несвоєчасній сплаті споживачем плати за електроенергію, постачальник може нараховувати пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі 0,2 % від суми прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

За наданим позивачем розрахунком пені, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача за порушення грошового зобов’язання за договором суборенди № 05/08 від 01.01.08 р. відповідно 8978,15 грн. пені.

Враховуючи вищенаведене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСГАЛЛ»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСГАЛЛ»(02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 7, кв. 30, код ЄДРПОУ 33055786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1, код ЄДРПОУ 32837994) 68 768 (шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 53 коп. основного боргу, 17980 (сімнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят) грн. 24 коп. інфляційних нарахувань, 4649 (чотири тисячі шістсот сорок дев’ять) грн. 44 коп. трьох відсотків річних, 8978 (вісім тисяч дев’ятсот сімдесят вісім) грн. 15 коп. пені, 1 003 (одна тисяча три) грн. 76 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.

Повний текст рішення складено 11.03.11 р.