Рішення № 14623421, 04.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/55904.02.11 За позовом Прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі Української міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісове"

про стягнення 70950,00 грн. шкоди

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від прокуратури: Медведська О.Г. –прокурор, посвідч. №109 від 09.09.2010р.

від позивача: Шевель С.М. –предст. за довір. №б/н від 10.01.11

від відповідача: Подолін В.В.- предст. за довір. №08 від 21.01.2010р.

від третьої особи: не з'явились

В судовому засіданні 04.02.2011р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення прийнято 04.02.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 02.02.2011р. по 04.02.2011р.

Обставини справи:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі Української міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції" про стягнення 70950,00 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2010р. було порушено провадження у справі №35/559 розгляд справи призначено на 22.11.2010р.

Позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, своїх представників не направили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/559 від 28.10.2010р. не виконали, витребуваних судом документів не надали, заяв та клопотань до суду не подавали.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/559 від 22.11.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 06.12.2010р.

          Позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, своїх представників не направили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/559 від 28.10.2010р. не виконали, витребуваних судом документів не надали, заяв та клопотань до суду не подавали.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/559 від 06.12.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 20.12.2010р.

          20.12.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відзив на позов та клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісове".

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2010р., на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору у справі №35/559 та на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено розгляд справи на 10.01.2011р. Цією ж ухвалою на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог –Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісове".

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2011р., на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору у справі №35/559 та на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено розгляд справи на 26.01.2011р.

          Розгляд справи призначеної до слухання 26.01.2011р. було перенесено на 02.02.2011р.

          В судовому засіданні 02.02.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 04.02.2011р.

          Представник прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги та просили підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити останні в повному обсязі.

          Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останніх.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Обухівського району було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Української міської ради Обухівського району (надалі позивач).

В ході перевірки було встановлено, що впродовж 2005 року ЗАТ "Інститут "Укррічтранспроект" на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісове" (надалі третя особа) було складено робочий проект "Інженерна підготовка території забудови ТОВ "Лісове" в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області. Зазначеним проектом була передбачена організація території земельної ділянки ТОВ "Лісове" та видобування шляхом гідромеханізації з мілководдя русла річки Дніпро ґрунту (мулу, піску) обсягом 390,5 м.куб. з подальшим намивом на земельну ділянку ТОВ "Лісове" площею 27,0га що підтоплена та частково затоплена водою Канівського водосховища, заболочена та знаходиться в суборенді ТОВ "Лісове".

31 липня 2007 року між третьою особою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції" (надалі відповідач) було укладено Договір підряду (надалі Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору відповідач взяв на себе зобов’язання по проведенню до 31.12.2007р. комплексу робіт по розчищенню мілководної акваторії для інженерної підготовки території і забудови шляхом гідронамиву, з розміщенням ґрунту на земельній ділянці третьої особи. Договором фактично передбачалось проведення як будівельних робіт в частині інженерної підготовки території забудови та розрівнювання ґрунту до проектної відмітки. Так і днопоглиблюваних робіт –в частині розчищення і мілководної акваторії для безпосереднього видобування ґрунту.

За Договором роботи повинні проводитись відповідно до робочого проекту "Інженерна підготовка території забудови ТОВ "Лісове" в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області. Питання визначення точного місця видобування ґрунту в договорі та додатках до нього не вирішувалось.

Відповідно до пп. 3.1., 6.1., 8.2.2., 8.4.4. Договору відповідач виконує підрядні роботи в порядку, визначеному чинним законодавством України, спеціальними нормами і правилами і розпочинає роботи за умови надання третьою особою необхідної проектно –дозвільної документації.

Як вказує прокурор, на виконання умов Договору відповідачем на початку листопада 2007 року було розпочато роботи по гідронамиву ґрунту з дна річки Дніпро (Канівського водосховища) на земельну ділянку третьої особи. При цьому, в порушення п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №557, службові особи відповідача відповідного дозволу органу Держводгоспу "Дніпровського басейнового управління водних ресурсів" на проведення робіт на дні річки Дніпро (Канівського водосховища) по видобуванню піщаних матеріалів, (піску) не отримували.

На початку грудня 2007 року, заступник директора Товариства відповідача Моісеєнко К.О. на якого за службовими обов’язками було покладено обов’язок одержання від замовника дозвільної та проектної документації, в тому числі, дозволу Дніпровського басейнового управління водних ресурсів на проведення робіт на дні річки Дніпро (Київського водосховища) надав розпорядження працівникам ТОВ «Холдингова компанія «Системні інвестиції»розпочати роботи по гідронамиву території земельної ділянки. При цьому не було перевірено повноту наданої дозвільної документації та не здійснено заходи щодо витребування дозволу Дніпровського басейнового управління водних ресурсів на проведення робіт на землях водного у замовника робіт –ТОВ «Лісове»або безпосередньо у даної державної організації.

          Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор Обухівського району посилався на те, за період починаючи з листопада 2007 року по грудень 2007 року відповідач з використанням власної спеціалізованої техніки земснаряду «ЛС -27»провів роботи по гідронамиву ґрунту з дня річки Дніпро (Канівського водосховища) на земельну ділянку третьої особи в обсязі 2000 м.куб., з яких загальна кількість піщаних матеріалів (піску) склала 1500 м.куб.

          Відповідно до наданих Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів розрахунків №ІС/2-1808 від 26.11.08 та №ІС/9-26 від 15.01.09 середня ринкова вартість піску становила 47,3 грн./м. куб. При цьому сума збитків заподіяних державі внаслідок проведених відповідачем без відповідного дозволу робіт по видобуванню піщаних матеріалів загальним обсягом 1500 м.куб. становить 70950,00грн.

          До цього часу заподіяні збитки добровільно не були сплачені відповідачем.

          Відповідач проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останніх (відзив на позо від 17.12.2010р. №37).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора Обухівського району підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури покладаються функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель»власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього середовища»державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності.

Відповідно до ст. 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (п. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Водного кодексу України, на земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об’єктів можуть проводитися роботи, пов’язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобування корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок). Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.

Постановою Кабінету Міністрів України №557 від 12.07.2005р. було затверджено Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду (надалі Порядок). Даний порядок визначає механізм видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

Відповідно до п. 3 Порядку дозволи видаються: територіальними органами Міністерства будівництва, архітектури та житлово –комунального господарства за погодженням з територіальними органами Мінприроди та Держводгоспу –у разі проведення на землях водного фонду робіт з будівництва об’єктів гідротехнічного, гідрометричного та лінійного призначення;

Територіальними органами Мінприроди –у разі проведення робіт на землях прибережних захисних смуг морів і на землях, зайнятих морями;

Територіальними органами Держводгоспу за погодженням з територіальними органами Мінприроди –у разі проведення днопоглиблюваних робіт, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій (крім будівельних робіт та робіт на землях прибережних захисних смуг морів і на землях, зайнятих морями).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було здійснено роботи по гідронамиву ґрунту з дна річки Дніпро (Канівського водосховища) на земельну ділянку третьої особи, без наявності передбаченого Постановою №557 від 12.07.2005р. дозволу на проведення таких робіт.

Таким чином, відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства України в частині проведення гідротехнічних робіт по гідронамиву ґрунту з дна річки Дніпро (Канівського водосховища).

В своїх запереченнях відповідач вказує на те, що дозвіл органу Дніпровського басейнового управління водних ресурсів (Держводгоспу) по проведенню робіт на дні річки Дніпро (Канівського водосховища) по видобуванню піщаних матеріалів (піску) мало отримувати ТОВ «Лісове», як замовник і власник проекту.

Слід вказати, що Договором від 31.07.2007р. передбачений обов’язок третьої особи надати відповідачу до початку робіт проектно –дозвільну та іншу документацію необхідну для виконання робіт за цим Договором (розділ 8 Договору).

Проте, Договором також було погоджено умови, відповідно до яких відповідач розпочинає та виконує передбачені Договором роботи, за умови надання третьою особою необхідної проектно –дозвільної документації і передання фронту робіт (розділ 6 Договору).

Отже, з наведених положень Договору випливає, що дійсно обов’язок отримання відповідної дозвільної документації на проведення підрядних робіт передбачених Договором покладено саме на третю особу, проте в свою чергу на відповідача покладено обов’язок не розпочинати відповідні роботи без отримання такої документації.

Відповідачем не було надано суду належних доказів на підтвердження наявності відповідного дозволу на проведення робіт по гідронамиву піску з дна русла річки Дніпро на земельну ділянку ТОВ «Лісове»виданого Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів у відповідності до Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №557 від 12.07.2005р.

Крім того, в матеріалах справи наявна постанова Обухівського районного суду Київської області від 29.03.2010р. якою було встановлені факти вчинення неправомірних дій з боку відповідача по проведенню робіт по гідронамиву ґрунту на дні річки Дніпро (Канівського водосховища), без дозволу відповідного органу, а саме Дніпровського басейнового управління водних ресурсів.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Відповідно до розрахунку здійсненого Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів (№ІС/2-1808 від 26.11.08 та №ІС/9-26 від 15.01.09) середня ринкова вартість піску становила 47,3 грн./м. куб. Загальна кількість піщаних матеріалів (піску) становила 1500 м.куб.

Таким чином, сума збитків заподіяних державі внаслідок проведених відповідачем без відповідного дозволу робіт по видобуванню піщаних матеріалів загальним обсягом 1500 м.куб. становить 70950,00грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів на спростування викладених обставин у позові.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 43, 49, 77, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Системні інвестиції»(юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Павлівська, 3; код ЄДРПОУ 32596714; №р/р26009037219400 ПБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) на користь Української міської ради (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Шевченка,1; одержувач УДК Обухівського району, код 23571662, р/р33119329700451, банк ГУ ДКУ в Київській області м. Київ, МФО 821018), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 70950,00 грн. (сімдесят тисяч дев’ятсот п’ятдесят гривень 00 коп.) –збитків.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Системні інвестиції»(юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Павлівська, 3; код ЄДРПОУ 32596714; №р/р26009037219400 ПБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) в дохід Державного бюджету України 709,50грн. (сімсот дев’ять гривень 50 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.03.2011