Рішення № 14623390, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/1410.02.11

за позовом відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі

Гарант" в особі Центральної філії

до закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія

"Інтертрансполіс"

про стягнення 11 374,13 грн.

Суддя Копитова О. С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Кірсанова К.О., представник за довіреністю № 2934-5/14 від 24.12.2010

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Центральної філії звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інтертрансполіс" про стягнення 11 374,13 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування транспортного засобу, оформленого полісом № 19G-0056032 від 13.07.2007 (далі Договір) внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля«Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль марки «Renault Premium», державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП та водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахований у ЗАТ "АСК "Інтертрансполіс", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/3471729, позивач просить стягнути з ЗАТ "АСК "Інтертрансполіс" суму страхового відшкодування в розмірі 11374,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 порушено провадження по справі № 28/14 та призначено розгляд справи на 20.01.2011.

На призначене судове засідання 20.01.2011 представник відповідача не зявився, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв та клопотань щодо відкладення судового засідання не направив.

Ухвалою суду від 20.01.2011 розгляд справи відкладено на 10.02.2011.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі відповідач в судове засідання, призначене на 10.02.2011, не зявився, причини неявки в суду невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судове засідання до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомленого про дату та час судового засідання представника відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.02.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до розширеної довідки відділу ДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2008 у адміністративній справі № 3-8626/2008, 28.02.2008 була скоєна дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_1, яким керувала громадянка ОСОБА_1, із автомобілем марки «Renault Premium», державний номер НОМЕР_2, яким керував громадянин ОСОБА_2

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_1.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Шевченківського районного суду м. Києва у адміністративній справі № 3-8626/2008.

Відповідно до Звіту № 430/03/08 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, збиток складає 15204,68 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору № 19G-0056032 добровільного страхування транспортного засобу, оформленого полісом укладеним 13.07.2007 між ОСОБА_1 (власник автомобіля «Toyota Corolla») та ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант".

На підставі вказаного Договору добровільного страхування транспортного засобу, оформленого полісом № 19G-0056032, Страхового акту № 10063 від 20.05.2008 та розрахунку страхового відшкодування до нього, ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" виплатила страхове відшкодування на користь страхувальника у розмірі 11884,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5395 від 03.06.2008.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 11884,13 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом автомобілем марки «Renault Premium», державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_1, керував ОСОБА_2.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки «Renault Premium», державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 - була застрахована у ЗАТ "АСК "Інтертрансполіс" на підставі Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до Полісу № ВВ/3471729 ЗАТ "АСК "Інтертрансполіс" взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «Renault Premium», державний номер НОМЕР_2, - і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 Вказаним договором (Полісом № ВВ/3471729) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

25.10.2010 позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу на суму 11374,13 грн. (лист від 25.10.2010 вих. № 10063/22), яку згідно поштового повідомлення було доставлено 26.10.2010.

Згідно матеріалів справи відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, страхове відшкодування не виплатив.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Розмір матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_1, підтверджений Звіту № 430/03/08 про оцінку вартості матеріального збитку та складає 15204,68 грн.

На підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 29.02.2008 та Страхового акту № 10063 від 20.05.2008, позивачем було перераховано страхувальнику 11884,13 грн.

Статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву про виплату страхового відшкодування. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, зважаючи на вимоги даної норми, статей 253-255 ЦК України ЗАТ "Європейський страховий альянс" повинна була здійснити виплату страхового відшкодування у строк до 27.10.2010.

Відповідач виплату страхового відшкодування у встановлений строк не здійснив, на регресну вимогу не відповів.

За таких обставин, враховуючи франшизу визначену Полісом № ВВ/3471729 в розмірі 510,00 грн. позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Toyota Corolla»було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13-Е; код ЄДРПОУ 31451838, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії (01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) 11 374 (одинадцять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 13 коп., а також 113 (сто тринадцять) грн. 74 коп. - витрати по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяО.С. Копитова