Рішення № 14623280, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/1810.03.11 За позовом          Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду об’єктів соціально-побутового призначення “Екос” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд”

До                    Відкритого акціонерного товариства “Трест Міськбуд-4”

Про                     стягнення заборгованості по оплаті орендної плати на суму – 132338,69 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача                    Митяй Л.А. (дов.№8 від 04.01.2011р.)

Від відповідача          не з’явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду об’єктів соціально-побутового призначення “Екос” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” (далі по тексту - позивач) звернулося з позовною заявою до господарського суду міста Києва до Відкритого акціонерного товариства “Трест Міськбуд-4”(далі по тексту - відповідач) про стягнення 132338,69 грн. заборгованості по оплаті орендної плати за договорами оренди житлового приміщення Житлового управління “Південне” дочірнього підприємства “Екос” компанії “Київміськбуд” №64 від 05.03.2008 року та №73 від 31.08.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/18, розгляд справи призначено на 23.02.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2011 року вимоги ухвали суду від 14.01.2011 року виконав частково, надав додаткові матеріали по справі.

Дослідивши в судовому засіданні 23.02.2011 року матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність в порядку ст. 38 ГПК України витребувати у позивача відповідно до п.2.1 договорів №64 та №73 листи-клопотання відповідача у справі з зазначенням кількості ліжко-місць, направлення на поселення на кожний місяць, акти договірної ціни, розрахунок заборгованості з зазначенням кількості ліжко-місць –розрахований відповідно до п. 3.2 договорів №64 та №73.

Ухвалою суду від 23.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 10.03.2011 року у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду та необхідністю витребування доказів.

В судовому засіданні 10.03.2011 року представник позивача надав додаткові матеріали по справі та усні пояснення по справі.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі №9/18 та ухвали від 23.02.2011 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судової кореспонденції ( ухвали про порушення провадження у справі та ухвали від 17.01.11р.) отримані уповноваженими особами відповідача (повідомлення додані до матеріалів справи).

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

05.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди житлового приміщення №64 відповідно до якого, позивач, який є структурним підрозділом ДП «Екос»без права юридичної особи, надає ліжко-місця в гуртожитку за адресою: м. Київ, пров. Коломіївський, 6 для проживання працівників даного підприємства, а відповідач використовує ліжко-місця та сплачує плату в розмірі та в строк, визначений даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору позивач здійснює поселення працівників відповідача в гуртожитку відповідно до листа-клопотання, який є невід’ємною частиною даного договору, шляхом виписки на осіб, зазначених в цьому листі-клопотанні, направлення на їх поселення та передає дані направлення відповідачу.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата відповідачем за одне ліжко-місце, яке займає його працівник, згідно з даним договором встановлюється в розмірі 266,67 грн., разом з ПДВ вартість оренди одного ліжко-місця становить 320 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору кількість орендованих ліжко-місць за даним договором складається по факту проживання.

Відповідно до п. 3.5договору сума на термін договору становить по факту проживання згідно актів.

Відповідно до п. 5.2 договору відповідач зобов’язався щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця перераховувати кошти відповідно до п. 3.4 цього договору на рахунок позивача у відповідності до кількості направлень на поселення співробітників, незалежно від поселення чи не поселення своїх співробітників.

Відповідно до п. 6.1 договору, термін його дії встановлений з 15.01.2008 року до 31.12.2008 року.

Після закінчення дії терміну дії договору №64 від 05.03.2008 року було укладено договір №73 від 31.08.2009 року.

Відповідно до п. 2.1 договору позивач здійснює поселення працівників відповідача в гуртожитку відповідно до листа-клопотання, який є невід’ємною частиною даного договору, шляхом виписки на осіб, зазначених в цьому листі-клопотанні, направлення на їх поселення та передає дані направлення відповідачу.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата відповідачем за одне ліжко-місце, яке займає його працівник, згідно з даним договором встановлена 498,60 грн. разом з ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 договору кількість орендованих ліжко-місць за даним договором складається по факту проживання.

Відповідно до п. 3.5 договору сума на термін договору становить по факту проживання згідно актів.

Відповідно до п. 5.2 договору відповідач зобов’язався щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця перераховувати кошти відповідно до п. 3.4 цього договору на рахунок позивача у відповідності до кількості направлень на поселення співробітників, незалежно від поселення чи не поселення своїх співробітників.

Відповідно до п. 6.1 договору термін його дії встановлений з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Згідно з направленням на поселення №1580 від 21.04.2008 року позивач надавав відповідачу 50 ліжко-місць в період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року.

Згідно з направленням на поселення №869 позивач надавав відповідачу 10 ліжко-місць в період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Також доказом фактичного проживання співробітників відповідача в гуртожитку позивача є акти від 31.08.2008 року на 40 ліжко-місць на період з 01.08.2008р.-31.08.2008р., від 31.10.2008 року на 35 ліжко-місць на період з 01.10.2008р.-31.10.2008р., від 31.01.2009 року на 10 ліжко-місць на період з 01.01.2009р.-31.01.2009р., від 28.02.2009 року на 10 ліжко-місць на період з 01.02.2009р.-28.02.2009р., від 31.03.2009р. на 8 ліжко-місць на період з 01.03.2009р.-31.03.2009р., від 31.05.2009р. на 10 ліжко-місць на період з 01.05.2009р.-31.05.2009р., від 30.06.2009р. на 6 ліжко-місць на період з 01.06.2009р.-30.06.2009р.

Однак, відповідач з липня 2008 року порушив умови договору в частині здійснення оплати за орендовані ліжко-місця на умовах та в строки визначені договором.

Позивач надав розрахунок за проживання в гуртожитку тимчасових працівників відповідача в гуртожитку за 2008-2009р.р., відповідно до якого суму боргу за оренду ліжко-місць склала 98340,30 грн.

07.12.2010 року позивач звернувся до відповідача з претензію №2612 щодо погашення заборгованості по Договору. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість до цього часу по Договору не погасив.

Таким чином, станом на час розгляду справи (10.03.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 98340,30 грн.

Доказів оплати за оренду ліжко-місць відповідачем не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

Як встановлено судом відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 98340,30 грн. основного боргу за проживання в гуртожитку.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 98340,30 грн. На спростування іншого відповідачем доказів не надано, а отже вимоги про стягнення основної суми боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача пені, то в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1). При цьому статтею 3 вказаного закону, встановлено обмеження щодо розміру, зокрема вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, відповідач вчасно не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість, а отже пеня за прострочення виконання зобов’язання підлягає стягненню, однак, враховуючи те, що позивачем зроблено невірний розрахунок пені, враховано невірне наростання суми боргу відповідача, судом здійснюється перерахунок пені відповідно до норм ст. 232 ГК України та норм Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями) наступним чином.

Місяці, в яких оплату простроченосума боргукількість прострочених днівоблікова ставкарозрахунок пенісума пені

Липень 20092991,618011%2991,60х 11%х 2став:365дн.х180дн. 324,57

Серпень 2009884,6111 по11.08.09р.11%-884,61х 11%х2став:365дн.х11дн.5,87

Серпень 20091608,09139 з12.08.09р10,25%1608,39х 10,25%х2став:365дн.х139дн.125,56

Вересень 20091994,412010,25%1994,40х 10,25%х2став:365 дн.х120 дн.134,42

Жовтень 2009997,29010,25%997,20x10,25%х2став:365 дн.х90дн.50,4

Листопад 2009997,26010,25%997,20x10,25%х 2став.:365дн.х60дн.33,6

Грудень 2009997,23010,25%997,20х10,25%х2став:365дн.х30дн.16,8

Всього: 691,22 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 691,22 грн. Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення основної суми боргу в повному обсязі та частково щодо стягнення пені, в зв’язку з невірним розрахунком позивача у справі. Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4»(03035, м. Київ, вул. Урицького, 14; код ЄДРПОУ 04013206, р/р 26004016236 в АКБ «Аркада»м. Києва, МФО 322335) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду об’єктів соціально-побутового призначення “Екос” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20; код ЄДРПОУ 23739162, р/р 26008200032494 в міжрайонній філії АКБ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 322056) 98340 (дев’яносто вісім тисяч триста сорок) грн. 30 коп. основного боргу, 691,22 (шістсот дев’яносто одна) грн. 22 коп. пені, 990 (дев’ятсот дев’яносто) грн. 32 коп. державного мита, 183 (сто вісімдесят три) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 15.03.2011 року