Рішення № 14623255, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/1601.03.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма

"САЛД ЛТД"

до                    Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

про                    стягнення 93 099,42 грн.

Суддя: Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Легейда Н.М. (генеральний директор), Станіцький В.В. (Дов.)

Від відповідача:          Саєнко Ю.М. (Дов.)

У судовому засіданні 01.03.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД ЛТД" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості у розмірі 93099,42 грн. (66261,64 грн. основного боргу, 3943,02 грн. пені, 4275,24 грн. 3 % річних, 18619,52 грн. збитків від інфляції).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати обладнання та виконаних підрядних робіт відповідно до договору № 1357/08 від 11.04.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010р. порушено провадження у справі № 57/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.02.2011р.

01.02.2011р. в судовому засіданні представник відповідача - Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що строк оплати за виконані Позивачем підрядні роботи не настав, оскільки між сторонами не укладалось відповідного договору та Відповідач не отримував від Позивача вимоги про оплату виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2011р. відкладено розгляд справи № 57/16 на 18.02.2011р.

18.02.2011р. в судовому засіданні представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД ЛТД" надав суду заперечення на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/16.

У судовому засіданні 18.02.2011р. згідно зі ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 01.03.2011р.

01.03.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

01.03.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву.

01.03.2011р. в судовому засіданні представники Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД ЛТД" підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник Відповідача - Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю в судовому засіданні 01.03.2011р. заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач 11 квітня 2008 року між ним та відповідачем було укладено договір № 1357/08 відповідно до умов якого позивач по завданню відповідача зобов’язується в порядку та на умовах договору, на свій ризик, своїми силами та засобами виконати на об’єкті встановлення систем: автоматичної пожежної сигналізації, сповіщення про пожар, евакуаційного освітлення, а відповідач зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах вказаних в договорі.

В обґрунтування виконання робіт на загальну суму 148648,14 грн. позивач посилається на Акт приймання передачі обладнання №1 від 31.07.2008р. на суму 56129,34 грн., Акт приймання виконаних підрядних робіт №1 за липень 2008 року на суму 92518,80 грн. та довідку про вартість виконаних робіт за липень 2008 р., які підписані та скріплені печаткою відповідача.

В зв’язку з тим, що відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався частково на суму 82386,50 грн. позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по договору №1357/08 в сумі 66261,64 грн.

При цьому позивач стверджує, що оригінал даного договору № 1357/08 у нього відсутній оскільки два оригінали договору були направлені ним на підпис відповідачу та один з них не був повернутий в подальшому позивачу.

В свою чергу, у відзиві на позов відповідач зазначає, що 11.04.2008р. письмовий договір № 1357/08 з позивачем ним не укладався, а тому сторони мають керуватись нормами цивільного законодавства, що регулюють дані відносини. При цьому, оскільки у позивача відсутній договір, твердження стосовно того, що оплата згідно акту приймання передачі обладнання №1 від 31.07.2008р. на суму 56129,34 грн., акту приймання виконаних підрядних робіт №1 за липень 2008 року на суму 92518,80 грн. повинна була бути здійснена в серпні 2008 року є безпідставними та необґрунтованими, а тому не можуть братись до уваги.

На думку відповідача, строк виконання зобов’язань відповідача щодо оплати обладнання та виконання робіт повинен визначатись на підставі ст. 530 ЦК України. Оскільки вимог про сплату заборгованості відповідач від позивача не отримував, то у відповідача відповідно відсутній обов’язок по оплаті виконаних робіт та обладнання.

Під час розгляду справи судом встановлено, що з копії договору № 1357/08 від 11.04.2008р. доданого позивачем до позовної заяви вбачається, що зі сторони відповідача даний договір не підписаний та не скріплений печаткою товариства.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що оригінал договору, який би був підписаний відповідачем, як сам зазначає позивач у нього відсутній, а відповідач взагалі заперечує проти факту укладання такого договору суд дійшов висновку, що станом на день розгляду справи відсутні належні докази, які б свідчили про укладення 11.04.2008р. між позивачем та відповідачем письмового договору № 1357/08.

За таких обставин, суд частково погоджується з твердженнями відповідача та вважає, що правовідносини сторін щодо виконання робіт та поставки обладнання, зазначених в акті приймання передачі обладнання №1 від 31.07.2008р. на суму 56129,34 грн. та акті приймання виконаних підрядних робіт №1 за липень 2008 року на суму 92518,80 грн. повинні регулюватись загальними нормами законодавства.

В силу п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Таким правочином, може бути усна домовленість сторін про поставку товарів, виконання робіт.

З матеріалів справи вбачається, що в липні 2008 року позивач здійснив поставку та установку протипожежних систем на об’єкті відповідача за адресою: м. Ялта, вул. Лесі Українки, 16 на загальну суму 148648,14 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін Актом приймання передачі обладнання від 31.07.2008р. на суму 56129,34 грн. та Актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року на суму 92518,80 грн.

Відповідач за виконані роботи та поставлене обладнання повністю не розрахувався, сплативши частково 82386,50 грн., у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 66261,64 грн.

Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогу позивача № 193-ю від 13.11.2008р., яка була відправлена відповідачу 18.11.2008р. про сплату заборгованості в сумі 66261,64 грн. відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача становить 66261,64 грн.

Тому є безпідставними твердження відповідача, що строк оплати робіт та обладнання є невизначеним. До того ж, суд звертає увагу відповідача, що згідно резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикція судів на всі правовідносини, що виникають в державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Отже, виходячи з вищевказаних обставин, позивач має право звернутись до суду шляхом вчинення прямого позову.

Як встановлено судом позивачем також заявлена вимога до відповідача про сплату пені в сумі 3943,02 грн. на підставі договору № 1357/08 від 11.04.2008р.

Зазначена вимога не підлягає задоволенню з огляду на наведене.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки, як встановлено судом вище відсутні належні докази, які б свідчили про укладення та існування з 11.04.2008р. між позивачем та відповідачем письмового договору № 1357/08, а з матеріалів справи не вбачається, що між позивачем та відповідачем вчинений інший письмовий правочин щодо відповідальності останнього за невиконання зобов’язань у вигляді пені, та будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених обставин позивач не навів, суд вважає, що вимоги про стягнення 3943,02 грн. пені задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, за час прострочення з 31.08.2008р. по 25.11.2010р. розмір 3% річних складає 4275,24 грн., інфляційних збитків, 18619,52 грн.

Проте, зазначені вимоги підлягають частково з огляду на наступне.

Враховуючи, що строк виконання зобов’язань відповідачем по оплаті виконаних робіт та обладнання визначається згідно положень ст. 530 ЦК України з підстав зазначених судом вище, то, беручи до уваги, що вимогу № 193-ю від 13.11.2008 р., позивач відправив відповідачу 18.11.2008р., відповідач повинен виконати такий обов’язок протягом семи днів від дня пред’явлення вимоги.

Таким чином з урахуванням обставин справи відповідач є таким, що прострочив виконання зобов’язання щодо оплати робіт та обладнання з 25.11.2008р.

Отже позивач має право нараховувати 3% річних та збитки від інфляції на суму боргу в розмірі 66261,64 грн. в межах заявлених позовних вимог за період 25.11.2008р. по 25.11.2010р. Згідно розрахунку, зробленого судом сума 3% річних, яка підлягає стягнення з відповідача за період з 25.11.2008р. по 25.11.2010р. складає 3981,14 грн., а збитків від інфляції за відповідний період 15969,06 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (юридична адреса: 03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б; поштова адреса: 03055, м. Київ, вул. Г.Тимофієвої, буд. 3; ідентифікаційний код 14073675; р/р 260019800772 в ВАТ "ТММ-Банк", МФО 300896; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД ЛТД" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б; ідентифікаційний код 20572483; р/р 260052708 в АТ "Ерсте Банк", МФО 380009) 66261 (шістдесят шість тисяч двісті шістдесят одна) грн. 64 коп. основного боргу, 15969 (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 06 коп. збитків від інфляції, 3981 (три тисячі дев’ятсот вісімдесят одна) грн. 14 коп. 3% річних, 862 (вісімсот шістдесят дві) грн. 12 коп. державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 09.03.2011р.