Рішення № 14622976, 15.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/1115.03.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страховий дім «Європейський світ» До Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія Дженералі Гарант»

Третя особаОСОБА_2

Простягнення 2974,40 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Петренко Д.М.

Від відповідача Наумова І.О.

Від третьої особи не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія Дженералі Гарант»2974.40 грн. страхового відшкодування.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав письмові заперечення на позовну заяву від 15.03.2011р.

Третя особа в засідання суду не зявилась, проте через канцелярію суду надала письмові пояснення відносно заявлених позовних вимог.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2010 року о 08 год. 40 хв. у м. Києві на вул. Лугова-Дехтяренка сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобілів Nissan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та Chevrolet, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2.

Внаслідок зазначеної пригоди автомобілю Chevrolet, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, було завдано технічних пошкоджень. Вказаний автомобіль було застраховано в Закритому акціонерному товаристві Страховий дім «Європейський світ»за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 3307/101/11/009 від 10.11.2009 р.).

Відповідно до Звіту № 428 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власник колісного транспортного засобу від 17.05.2010 p., складеного ФО-П ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 9 157, 00 грн.

На підставі вищезгаданого Звіту № 417 від 1 1.04.2010 р., ПрАТ СД «Європейський світ»01 липи 2010 року за платіжним дорученням № 1737 було здійснено перерахування страхового відшкодування н рахунок ремонтного підприємства СПД ОСОБА_6 в загальному розмірі 6 170, 60 грн.

Частину страхового відшкодування було здійснено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме 2 974,40 грн. було зараховано в рахунок погашення Страхувальником неоплачених третьої та четвертої частин страхового платежу.

09 березня 2010 року Оболонським районним судом м. Києва ОСОБА_1 було визнай винним у вчиненні адміністративного правопорушення (ДТП, що сталася 05.03.2010 р.) та притягнуто д адміністративної відповідальності.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля NISSAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент настання ДТП було застраховано у ВАТ «УСК «Дженерал Гарант»за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_4 з терміном дії до 04.10.2010 р., до Відповідача 27.09.10 була направлено претензію з вимогою відшкодувати в порядку регресу сплачене страхове відшкодування.

На виконання вимог претензії Відповідач, листом № 11836 від 20.10.10 визнав свій обов'язок відшкодувати лише частину належних до сплати коштів в розмірі 6 170,60 грн., які були перераховані Позивачу 19.11.10 .

За твердженням Позивача, Відповідачем неправомірно не було відшкодовано частину фактичних витрат Позивача в розмірі 2 974,40 грн., зобов'язання щодо сплати яких було виконано ПРАТ «Страховий дім «Європейський світ»шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

На підставі вимог Закону України «Про страхування»та договору страхування ПРАТ «Страховий дії «Європейський світ»був складений страховий акт № 259/10-ТР відповідно до якого сума страхового відшкодування була визначена в розмірі 9 145,00 грн.

Пунктом 12.18 Договору страхування було встановлено, що у разі, якщо страховий платіж сплачується Страхувальником частинами, то при настанні страхового випадку Страхувальник повинен сплатити Страховику несплачену частину страхового платежу, строк сплати якого ще не настав.

Суду доведено, що на момент здійснення страхового відшкодування (16.06.2010р.) між Позивачем та страхувальником існували зустрічні та однорідні (грошові зобовязання) вимоги, а саме: обовязок страхувальника з однієї сторони сплатити страховий платіж та обовязок страховика сплатити страхове відшкодування з іншої сторони.

Відповідно до ст. 601 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Матеріали справи свідчать, що страховик заявив контрагенту про здійснення ним зарахування зустрічних однорідних вимог, тобто страхового платежу в рахунок частини страхового відшкодування наказом №126/10 від 16.06.10, з яким страхувальник був ознайомлений. При цьому в заяві на виплату страхового відшкодування від 22.04.10р. страхувальник також висловив намір про те, щоб частина страхового відшкодування була сплачена йому шляхом зарахування зустрічних вимог.

Статтею 558 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Отже, зобовязання щодо сплати страхового відшкодування частково, в розмірі 2974,40грн. було припинено (виконано) Позивачем на підставах, встановлених законом, тобто ст. 601. ЦК України.

Роздруківка внутрішніх проведень по бухгалтерії Приватного акціонерного товариства «Страховий дім «Європейський світ» від 16.06.2010р. свідчить про нарахування суми в розмірі 2974,40грн. саме у якості страхового відшкодування за договором страхування.

Таким чином, Цивільним кодексом України визначені підстави і способи припинення зобовязань, у тому числі і шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тому сума страхового відшкодування, що погашена шляхом взаємозаліку, є також витратами на страхове відшкодування і підлягає стягненню з відповідача як шкода.

Твердження Відповідача щодо неправомірності виконання зобовязання у спосіб, передбачений ст. 601 ЦК України спростовуються матеріалами справи та судом не приймається.

У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (ч.1 ст.1187 ЦК України, відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, повязану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (праві власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля NISSAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент настання ДТП було застраховано у ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_4, за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільна відповідальність особи відповідальність якої застрахована.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.37.1 ст.37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком (Відповідач) Регресної вимоги про виплату та додатків до неї, визначених у ст.35 Закону.

Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 2974,40 грн., і тому ця сума повинна бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01044, м. Київ, вул.. червоноармійська, 15/2, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Європейський світ»(04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 47, код ЄДРПОУ 25285050) 2974,40 грн. страхового відшкодування, , 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 18.03.2011р.