Рішення № 14622962, 03.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/7103.03.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»;

ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»;

Простягнення 3317,01 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:Волчек Н.М., представник, довіреність №406/2010 від 28.12.2010 р.;

Від відповідача:Подольський А.Ю., представник, довіреність №80-2011 від 01.01.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 2590,00 грн. основного боргу, 235,69 грн. інфляційних втрат, 491,32 грн. пені, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні 03.03.2011 р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій повідомив про сплату основного боргу відповідачем у повному обсязі, та просив стягнути з останнього 209,25 грн. пені, 212,16 грн. інфляційних втрат, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав, представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

16.02.2007 р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір страхування транспортних засобів, оформлений полісом 106К №15116, за умовами якого під страховий захист позивача взято автомобіль марки «Хонда»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

20.07.2007 р. у м. Києві на проспекті Повітрофлотський сталася ДТП за участю автомобілів марки «Мітсубіші»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Хонда»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_3. Зазначена обставина підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Соломянського району в м. Києві від 20.07.2007 р.

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки «Хонда»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) були завдані механічні пошкодження.

Постановою Соломянського районного суду м. Києва від 22.08.2010 р. №3-18137/07 винним у вищезазначеній ДТП визнано ОСОБА_2; останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України.

Згідно зі звітом №Ч11-10 від 20.01.2011 р., складеним ПП ОСОБА_3, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля марки «Хонда»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 3106,92 грн.

20.07.2007 р. ОСОБА_1 звернувся до позивача з повідомленням про подію з застрахованим транспортним засобом.

На підставі страхового акту позивача №2861/07/50/ТР25/00/2, висновку щодо розміру заподіяної шкоди, акту виконаних робіт №189 від 25.12.2008 р., позивачем на користь Ляховського О.М. було сплачене страхове відшкодування у сумі 2590,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №5045 від 03.02.2009 р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно з полісом №ВА/0363825 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідальність ОСОБА_2 застрахована відповідачем.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся до відповідача з заявою вих. №7141 від 07.12.2009 р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Факт направлення зазначеної заяви на адресу відповідача підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №60342751, згідно з яким заява отримана відповідачем 10.12.2009 р.

Враховуючи ту обставину, що відповідач після подачі позовної заяви до господарського суду сплатив на користь позивача суму основного боргу у розмірі 2080,00 грн., провадження у справі в частині стягнення з відповідача зазначеної суми підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У поданій до господарського суду заяві про уточнення позовних вимог позивач здійснив перерахунок суми основного боргу та визначив її у розмірі 2080,00 грн.

Нарахована позивачем пеня у розмірі 209,25 грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

пеня, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки;

враховуючи ту обставину, що між сторонами не була укладена письмова угода відносно забезпечення виконання зобовязання, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

За прострочку виконання зобовязання позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 212,16 грн.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(інд. 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-б, 2-й підїзд; код ЄДРПОУ 20080515) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(інд. 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) 212 (двісті дванадцять) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 70 (сімдесят) грн. 48 коп. витрат по сплаті держмита та 163 (сто шістдесят три) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2080,00 грн. основного боргу припинити.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 11.03.2011 р.