Рішення № 14622917, 04.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/48004.03.11 За позовом

до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Новелл Консалтинг України»

Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про стягнення 6866,13 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача

від третьої особиПродан А.В. - представник

Миколенко О.О. представник

Кошман А.С. - представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Новелл Консалтинг Україна»виконати усі зобовязання за договором від 25.12.2008 № 33-08, стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2446,92 грн., пені у розмірі 182,47 грн. та неустойки у розмірі 4242,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що не зважаючи на закінчення у листопаді 2009 року терміну дії договору суборенди відповідач орендоване майно орендодавцю в порядку та строки, встановлені договором, не повернув та продовжував їм користуватися. За користування державним нерухомим майном за період з 25.12.2008 по 30.11.2010 позивачем нарахована суборендна плата у розмірі 3905,34 грн., яка сплачена відповідачем частково на суму 1458,42 грн. у звязку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку та за прострочення сплати платежів нараховує неустойку.

Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Відповідач зазначає, що за умовами договору суборенди державного нерухомого майна, орендованого в складі цілісного майнового комплексу ТОВ «НВП «Київкомунекологія»№ 33-08 від 25.12.2008, складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря. Оскільки відповідного акту від позивача товариство не отримувало, тому не мало можливості його підписати. За вказаних обставин відповідач вважає, що не має перед позивачем будь яких грошових зобовязань.

Третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву надала письмові пояснення по суті спору, в яких, в яких зазначила, що заборгованість, зазначена у позові, має сплачуватись у відповідності до вимог договору суборенди № 33-08 від 25.12.2008 та норм чинного законодавства України.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

25.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія», як орендарем цілісного майнового комплексу державного підприємства «Київкомунекологія» за договором оренди № 3862 від 20.07.2007 (надалі - орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новелл Консалтинг Україна», як суборендарем, за згодою Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, укладено договір суборенди № 33-08 (далі - Договір).

Згідно із п. 1.1 Договору орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 2,0 кв.м, розміщені за адресою: м. Київ, вул. І.Гонти, 3-а, на 2 поверсі, к. 203-а.

Відповідно до п. 3.1 Договору суборендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди жовтень 2008 року 122,28 грн.

Різниця між нарахованою платою за базовий місяць суборенди та тією її частиною, що отримує орендар, погоджується з орендодавцем і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції жовтень 2008 року 105,67 грн.

Суборендна плата та перевищення за перший місяць оренди грудень 2008 року встановлюється шляхом коригування суборендної плати та перевищення за базовий місяць на індекс інфляції за листопад, грудень місяць 2008 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства (п. 3.2 Договору).

Суборендна плата та перевищення за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування суборендної плати та перевищення за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.6 Договору суборендна плата перераховується в повному обсязі суборендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції на розрахунковий рахунок орендаря.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу приміщення, що підтверджується актом прийому - передачі від 25.12.2008.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що орендар має право передати в суборенду нерухоме майно та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачене договором оренди. До договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із п. 10.1 договору суборенди державного нерухомого майна орендованого в складі цілісного майнового комплексу ТОВ «НВП «Київкомунекологія»№ 33-08 від 25.12.2009 договір укладений сторонами строком на 11 місяців, що діє з моменту погодження регіональним відділенням розрахунку суборендної плати та перевищення по 25.11.2009, але не довше строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу.

Відповідно до п. 10.6.1 Договору чинність останнього припиняється, серед іншого, у зв'язку із закінченням стоку на який його було укладено.

Таким чином, чинність договору № 33-08 від 25.12.2008 у зв'язку із закінченням стоку на який його було укладено припинилась з 26.11.2009. Зазначені обставини не заперечуються учасниками судового процесу.

Пунктом 5.9 Договору передбачено обовязок суборендаря у разі припинення або розірвання Договору повернути орендареві суборендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендареві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) суборендованого майна з вини суборендаря

Відповідно до п. 10.9 Договору у разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається суборендарем орендарю.

У відповідності до п. 10.10 вказаного Договору майно вважається поверненим орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обовязок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов Договору позивач направив на адресу відповідача лист № 01/163 від 16.11.2009, яким звернувся з проханням повернути суборендоване майно в установленому законодавством порядку та запропонував відповідачу направити свого повноважного представника для належного оформлення повернення суборендованого майна шляхом підписання акта приймання-передачі (докази направлення листа у справі).

Відповіді на зазначений лист відповідач позивачу не надав, жодних дій щодо передачі суборендованого майна не здійснив.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи після закінчення терміну дії договору суборенди суборендоване майно в порядку, визначеному договором, відповідач позивачу не повернув.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із п. 3.11 Договору у разі припинення (розірвання) Договору суборенди суборендар сплачує суборендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору суборенди не звільняє суборендаря від обовязку сплатити заборгованість за суборендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, зобовязання щодо внесення суборендної плати за користування суборендованими приміщеннями за період з листопада 2009 року по листопад 2010 року відповідач не виконав, суборендну плату в розмірах та строки, передбачені Договором, не сплатив. Заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період становить 2446,92 грн.

Листами № 01/34 від 23.03.2010 та № 01/133 від 21.10.2010 позивач звертався до відповідача з вимогою, зокрема, щодо погашення заборгованості з суборендної плати, на яку останній відповів відмовою, посилаючись на припинення дії Договору суборенди та невиконання орендарем обовязку скласти акт прийому - передачі (повернення) майна.

До справи відповідачем наданий акт приймання передавання (повернення) державного нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Івана Гонти, 3-а. Цей акт відповідач датував 25.11.2009 - датою закінчення строку дії Договору.

Однак, вищевказаний акт відповідач направив позивачу поштою лише 14.02.2011, тому відсутні підстави вважати приміщення повернутим з суборенди до вказаної дати.

Доводи відповідача про те, що недотримання позивачем п. 10.10 Договору та ненадання ним суборендодавцю акту приймання передачі майна призвело до неможливості виконання зобовязання підписання такого акту з боку відповідача та звільняє від обовязку сплачувати суборендну плату після закінчення дії Договору судом не приймаються, оскільки обовязок відповідача з повернення позивачу суборендованого майна та сплати платежів за його користування визначений як умовами Договору № 33-08 від 25.12.2008, так і нормами ст. 762 та ст. 785 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з суборендної плати у розмірі 2449,92 грн. визнаються судом правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.7 Договору № 33-08 від 25.12.2008 сторони передбачили, що суборендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується на користь орендаря відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги п. 3.11 Договору оренди, а також той факт, що відповідальність суборендаря за несвоєчасну сплату суборендної плати у вигляді пені передбачена договором, розрахунок пені здійснений позивачем з дотриманням вимог ст. 232 Господарського кодексу України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 182,47 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача неустойки, передбаченої ст. 785 Цивільного кодексу України за період з 01.12.2009 по 28.12.2010 в розмірі 4242,14 грн.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 10.11 Договору суборенди сторони погодили, що у разі якщо суборендар не виконує обовязку щодо повернення майна, орендар має право вимагати від суборендаря сплати неустойки у розмірі 10% за користування майном за час прострочення. Тобто Договором передбачений інший розмір неустойки за несвоєчасне повернення обєкту з суборенди, ніж той, який встановлено ст. 785 Цивільного кодексу України.

Оскільки факт невиконання відповідачем обовязку з повернення орендарю майна після закінчення строку дії Договору № 33-08 від 25.12.2008 підтверджується матеріалами справи, вимоги про стягнення неустойки визнаються судом правомірними.

Однак, розрахунок неустойки, наведений позивачем у позовній заяві, суперечить умовам п. 10.11 Договору. Позивач безпідставно нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчі за час прострочення, в той час як умовами Договору за невиконання обовязку щодо повернення майна сторони передбачили неустойку у розмірі 10% за користування майном за час прострочення.

За розрахунком суду за невиконання обовязку щодо повернення майна, отриманого у суборенду за Договором, з відповідача на користь позивача за вказаний позивачем період підлягає стягненню неустойка в розмірі 231,48 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2446,92 грн. основного боргу, 182,47 грн. пені та 231,48 грн. неустойки.

У звязку з частковим задоволенням позову судові витрати відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новелл Консалтинг Україна»(04210, м. Київ, Оболонська набережна, 11, корпус 2, офіс 4, ідентифікаційний код 35210765 з будь-іншого якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««НВП «Київкомунекологія»(04112, м. Київ, вул. І.Гонти 3-А, ідентифікаційний код 35031969, рахунок № 26004027778801 в Шевченківському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) 2 446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 92 коп. основного боргу, 182 (сто вісімдесят дві) грн. 47 коп. пені, 231 (двісті тридцять одна) грн. 48 коп. неустойки, 42 (сорок дві) грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита та 99 (девяносто девять) грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:17.03.2010