Рішення № 14622608, 30.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.03.11 р. Справа № 6/43

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» м.Маріуполь, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОБАС» м.Донецьк

про стягнення 830 519грн. 40коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Третьяков Г.В. – директор особисто

відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» м.Маріуполь, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОБАС» м.Донецьк заборгованості у сумі 798 780грн., пені у сумі 1 540грн. 59коп. та процентів за користування чужими коштами у сумі 30 198грн. 81коп. на підставі договору №140/10 від 25.05.2010р. (Усього 830 519грн. 40коп.)

Слухання справи відкладалося, у зв”язку з неявкою відповідача у судове засідання, непредставленням ним відзиву на позов.

Позивач у клопотанні вих.№4/2011 від 29.03.2011р. пояснив, що 23 березня 2011р. на підставі постанови Іллічівського районного суду м.Маріуполя №4-66/111 від 22.03.2011р. було проведено обшук приміщення позивача і здійснено виїмку документів та майна, що належать позивачу, у т.ч. банківські виписки, бухгалтерські документи, системні блоки, оригінали договорів, листи та ін. Судом прийняті до уваги дані пояснення. Крім цього, усі оригінали документів були оглянуті у попередніх судових засіданнях.

30 березня 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 18.02.2011р. була надіслана відповідачу 18.02.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення розгляду справи від 16.03.2011р. була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом 17.03.2011р. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі №140/10 від 25.05.2010р., витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-17/1176 про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштові конверти з повідомленнями про вручення рекомендованих листів відповідачу були повернуті з поштового відділення з відміткою про те, що підприємство за вказаною адресою не зареєстроване. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

25 травня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» м.Маріуполь, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОБАС» м.Донецьк був укладений договір №140/10, згідно умов якого відповідач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, передати у власність замовника авто зчіпка СА-3 креслення №106.01.000-0СБ, виробництва ТОВ „Уральське підприємство залізно дорожнього транспорту” м.Єкатеринбург, Росія, а позивач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити їх.

Специфікаціями №1 від 25.05.2010р., №1 від 21.06.2010р. до договору№140/10 від 25.05.2010р. сторони визначили найменування, ціну, кількість, загальну суму, умови оплати, строк поставки продукції.

У вищезазначених специфікаціях сторони передбачили, що покупець сплачує передоплату у розмірі 85% на протязі 3-х. банківських днів з дати виставлення рахунку на оплату; 15% оплата після підписання акту прийому-передачі.

20 червня 2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно якої сторони домовились зменшити ціну на товар, а саме: 80штук автозчеплення за ціною 7 200грн. за 1шт. та 190шт. автозчеплення за ціною 6 132грн. за 1шт.

Згідно додатковою угоди №2 до договору №140/10 від 25.05.2010р. відповідач зобов”язаний поставити позивачу автозчеплення у кількості 270штук за ціною 6 132грн. з ПДВ за 1шт. Умови поставки 15 календарних днів з моменту отримання передоплати.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактури №СП-29510 від 02.06.2010р., №СП-62201 від 22.06.2010р. в якості передоплати для поставки автозчеплення СА-3 (креслення 106.01.000-0СБ) перерахував у адресу відповідача грошові кошти в розмірі 4 495 500грн. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази перерахування грошових коштів, а саме: платіжні доручення, виписки по особовим рахункам. Але відповідач взяті на себе зобов’язання по поставці товару виконав частково на суму 2 430 000грн., що підтверджується видатковою накладною №62303грн. від 23.06.2010р. Але товар був повернутий позивачем згідно повернень постачальнику №1 від 16.07.2010р., №2 від 19.07.2010р., №3 від 26.07.2010р., оскільки він не відповідав стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації на суму 2 430 000грн.

У період з 20.07.2010р.-30.07.2010р. відповідач здійснив поставку продукції у кількості 540шт. позивачу згідно видаткових накладних №72009 від 20.07.2010р., №72315 від 23.07.2010р., №72624 від 26.07.2010р., №723024 від 30.07.2010р., №73025 від 30.07.2010р. на суму 3 396 720грн. Частково відповідач повернув грошові кошти позивачу у розмірі 300 000грн. В результаті чого до теперішнього часу товар у адресу позивача на суму 798 780грн. не поставлений та грошові кошти у вказаній сумі позивачу також не повернуті.

Статтею 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 8.1 укладеного договору сторони передбачили, що за прострочення поставки продукції постачальник сплачує пеню у розмірі 0,15% облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору №140/10 від 25.05.2010р. і своєчасно не поставив продукцію, грошові кошти у вказаній сумі не повернув, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 1 540грн. 59коп., обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Всупереч статтям 33,34 ГПК України, відповідач не надав суду доказів, які спростовують позовні вимоги та звільняють його від цивільної відповідальності.

Що ж стосується вимог позивача щодо процентів за користування чужими коштами у сумі 30 198грн. 81коп. суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 693 ЦК України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Стаття 536 ЦК України передбачає нарахування процентів за користування чужими коштами, в розмірі встановленому законом, договором або іншим актом цивільного законодавства. Проте, договором №140/10 від 25.05.2010р. між сторонами не встановлений розмір процентів, який підлягає нарахування в цьому випадку.

Також, не встановлений цей розмір і нормами діючого законодавства, яке підлягає застосуванню в цьому випадку. Тобто, проценти у розмірі 30 198грн. 81коп. як плата за користування чужими грошовими коштами стягненню не підлягають.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки позивачу до теперішнього часу грошові кошти у сумі 798 780грн. не повернуті, то суд вважає вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню з вищевикладених підстав.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки відповідач необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та, керуючись ст.ст.536, 546, 549, 693 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» м.Маріуполь, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОБАС» м.Донецьк про стягнення 830 519грн. 40коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОБАС» (83008 м.Донецьк, вул.Югославська, буд.28а, п/р2600633809257 в АБ „Діамантбанк” МФО 320854, ЄДРПОУ 36380594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» (87535 м.Маріуполь, Донецької області, пр.Металургів, 198; пошт.адр.: 87515 м.Маріуполь, Донецької області, вул.Фонтанна, буд.70, оф.336; п/р26005900177636 МФ ПУМБ м.Маріуполь, МФО 335742, ЄДРПОУ 30506312) заборгованість у сумі 798 780грн., пеню у сумі 1 540грн. 59коп., витрати по сплаті держмита у сумі 8 003грн. 20коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 227грн. 42коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 30.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.04.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.