Постанова № 14622535, 31.03.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 р. Справа № 11/52-07

за позовом відкритого акціонерного товариства «Хмільниксільмаш», м. Хмільник

до Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції, м. Хмільник

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Cуддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників сторін:

від позивача - О. Бараболенко за довіреністю;

від відповідача - І. Баранюк за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції № 0000232301/0 від 11.08.2006р. та № 0000122301/0 від 27.07.2006 р. за якими порушено провадження у справах № 11/52-07 та № 11/53-07.

Ухвалою суду від 27.04.2010 року вказані справи обєднані в одну за № 11/52-07.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі помилкових висновків актів перевірки № 51-23-00235750 від 18.06.2006р. та № 57-23-00235750 від 11.08.2006р., оскільки між позивачем та Державним комітетом України з державного матеріального резерву виникли цивільні правовідносини , в результаті яких у ВАТ «Хмільниксільмаш»виникла кредиторська заборгованість із зобовязаннями по здійсненню оплати вартості використаних матеріалів на загальну суму 155 884 грн.. Тобто використані матеріали надійшли до ВАТ «Хмільниксільмаш»на компенсаційній основі, а отже вартість цих матеріалів було обґрунтовано включено до складу валових витрат.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях від 10.02.2007р. та зокрема наголошує на тій обставині, що відповідно до п.п. 4.1.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Зважаючи, що в даному підпункті нічого не вказано про мобілізаційний резерв, тому дані витрати не можуть бути включені у валові витрати ВАТ «Хмільниксільмаш».

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами, суд ухвалою від 27.04.2010р. витребував у Хмільницького міськрайонному суді Вінницької області кримінальну справу № 1-203-2007 про обвинувачення ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України та ОСОБА_2 в скоєнні злочину передбаченого ст.ст.27 ч. 5, 191 ч. 5 КК України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи № 1-203-2007р, повно та всебічно зясувавши обставини справи та оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.

На підставі направлення, виданого Хмільницькою обєднаною державною податковою інспекцією № 219 від 15.06.2006р. проведена виїзна планова перевірка відкритого акціонерного товариства «Хмільниксільмаш»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 01.04.2006р., по податку на додану вартість за період з 01.11.2004р. по 01.04.2006р. та податку на прибуток за період з 01.10.2004р. по 01.04.2006р.

За результатами перевірки Хмільницькою обєднаною державною податковою інспекцією складено акт від 18.06.2006р. за № 51-23-00235750.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 5.1., п. 5.2., п. 5.9., ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ВАТ «Хмільниксільмаш»занижено податок на прибуток за перевіряємий період у розмірі 53255 грн.. Порушення виникло в результаті невідповідності даних, зазначених в рядку 01.1 Декларації про прибуток підприємства за перевіряємий період з даними головної книги по бухгалтерським проводкам Дт311 Кт 746, Дт312 Кт 714, Дт361 Кт 701, Дт361 Кт 746, Дт361 Кт742, Дт361 Кт 712, Дт361 Кт 714, Дт311 Кт681. Порушення встановлено при перевірці головної книги, журналів ордерів № 8, відомості № 16 в розмірі 58700 грн..

Перевіркою встановлено, що порушення виникло в результаті заниження доходів від продажу основних фондів 1 групи, в розмірі 14452 грн..

Товариством завищено суму витрат на придбання послуг повязаних з рекламними заходами та проведенням виставок в розмірі 47222 грн.. До складу витрат на придбання матеріалів включено суму придбаних матеріалів без підтверджуючих документів в розмірі 119665 грн..

За перевіряємий період товариство не користувалось пільгою з податку на прибуток.

На підставі даного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 27.07.2006р. яким донараховано податку на прибуток підприємств на суму 53 255 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 31677 грн..

Відповідно до розпорядження голови ДПА у Вінницькій області № 83-р від 18.07.2006р. та наказу № 176 від 01.08.2006р. про проведення позапланової перевірки податковим органом проведена виїзна повторна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ «Хмільниксільмаш»вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на прибуток за період з 01.07.2003р. по 01.10.2004р..

Повторною перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями) товариством безпідставно віднесено до валових витрат вартість матеріалів без підтверджуючих документів на суму 36219 грн..

За даними бухгалтерського обліку на підприємстві по Журналу-ордеру № 6, в якому ведеться аналітичний облік розрахунків з вітчизняними постачальниками, по аналітичному рахунку «склад 2-а група»станом на 01.07.2003р. рахується кредитове сальдо в розмірі 443353 грн.. Всього за період, що був предметом перевірки, використано цінностей на виробництво в сумі 36219 грн.. в результаті віднесення до валових витрат обсягів використання матеріалів з складу 2-ї групи на виробництво, безпідставно, тобто без відповідних первинних документів від постачальника завищено валові витрати в періоді, що перевірявся в сумі 36219 грн..

За результатами перервірки складено акт № 57-23-00235750 від 11.08.2006р. на підтсаві якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232301/0 від 11.08.2006р., яким товариству визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств в розмірі 10200 грн. та нараховано штрафну санкцію в розмірі 5100 грн..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п.п. 4.1.1., п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент здійснення господарських операцій) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п. 5.1, п.п. 5.21. п. 5.2. ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік (п.п. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5 Закону).

Пунктом 8.4. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів. Пунктом 8.4.3 даної норми встановлено, що у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

Як встановлено судом, на відповідальному зберіганні відкритого акціонерного товариства «Хмільниксільмаш»знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву, які є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні Державного комітету України з державного матеріального резерву.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державний матеріальний резерв»державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

В порушення положень даної норми ВАТ «Хмільниксільмаш»в перевіряємий період використало матеріали з ресурсів мобілізаційного резерву.

Вказані обставини підтверджуються:

-позовною заявою Державного комітету України з державного матеріального резерву до ВАТ «Хмільниксільмаш»про повернення самовільно використаних матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та сплату штрафних санкцій;

-ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2006р. про порушення провадження у справі № 15/583-т;

-Договором з продажу прав вимоги № 25.1 від 13.09.2007р. та додатковою угодою до нього;

- договором уступки права вимоги № 14/ПВ від 08.10.2007р.;

-договором відступлення прав вимоги № 02-09-09 від 02.09.2009р. та актом пройому-передачі прав вимоги та документів від 04.09.2009р..

В установленому Законом порядку вказані угоди не визнані недійсними.

Використання матеріалів з ресурсів мобілізаційного резерву ВАТ «Хмільниксільмаш»проведено на підставі накладних на внутрішнє переміщення матеріалів. Дані витрати включені позивачем до складу валових витрат, що є порушенням положень п.п. 4.1.1. ст.. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.4.4.п. 5.4 ст. 5, п.п. 8.4.3. п. 8.4. ст.. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Однак, порушення щодо використання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву вчинено ОСОБА_1 (завідувач складу ВАТ «Хмільниксільмаш») та ОСОБА_2 (інженер по спеціальній роботі ВАТ «Хмільниксільмаш»), про що свідчить вирок у кримінальній справі № 1-203/07р. від 03.08.2007р.. Даним вироком суду зокрема встановлено, що ОСОБА_1, працюючи завідувачем складу та ОСОБА_2 працюючи інженером по спеціальній роботі , ( з 2003 року інженером інспектором 3 категорії) ВАТ «Хмільниксільмаш», будучи службовими особами і в силу покладених на них службових обовязків, використовуючи завідомо підроблені документи, шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою, розтратили чуже майно, а саме: матеріальні цінності мобілізаційного резерву, що належить Держкомрезерву України на суму 378555,45 грн.. Відпуск товарно-матеріальних цінностей зі складу мобілізаційного резерву проводився на підставі накладних на внутрішнє переміщення матеріалів форми М-13. У відомостях про наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та звітах про наявність і якісний стан матеріальних цінностей форми № 12 операції відпуску товарно-матеріальних цінностей не відображались. Слід зазначити, що використання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву згідно накладних на внутрішнє переміщення матеріалів здійснювалось в період з лютого 1991 року по березень 2006р., тобто за період що був предметом перевірки Хмільницькою ОДПІ.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В розрізі даної норми, вироком суду встановлено вину службових осіб ВАТ «Хмільниксільмаш»у використанні цінностей мобілізаційного резерву, а не юридичної особи ВАТ «Хмільниксільмаш», тому суд дійшов висновку, що податковим органом проведено перевірку без зясування всіх обставин які мають значення для прийняття законних рішень за наслідками перевірок.

В процесі розгляду справи позивач скориставшись своїм правом, визначеним ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, зменшив розмір позовних вимог, про що подав відповідну заяву, в якій він просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції від 27.07.2006р. № 0000122301/0 в сумі 45754,75 грн., з якої 29916,25 грн. податок на прибуток та 15838,50 грн. штрафна санкція.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідно до заяви Хмільницької ОДПІ № 1107 від 29.03.2011р. позивачем оскаржується сума валових витрат, яка стосується матеріалів по мобілізаційному резерву в розмірі 119665 грн. по податку на прибуток, тому частина податкового повідомлення-рішення яка оскаржується становить:

29916 грн. основний платіж;

14958 грн. фінансова санкція.

При розгляді справи представником позивача визнано визначену відповідачем в заяві суму податкового зобовязання та штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 27.07.2006р. № 0000122301/0. Таке визнання приймається судом та в силу п. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує доказування.

Також суд зауважує, що в податковому повідомленні-рішенні № 0000232301/0 від 11.08.2006р. вказано, що воно прийнято на підтаві акту перервіки № 00057/2301/235750 від 11.08.2006р., тоді як акту перервірки за таким номером не існує. Відповдіно до пояснень представника відповідача, в податковому повідомленні-рішенні допущено помилку. Однак матеріали справи свідчать, що податковим органом не було вчинено дій направлених на виправлення допущеної помилки та приведення рішення у відповідність.

Отже оспорювані податкові повідомлення рішення прийняті без зясування всіх обставин, а відтак суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Виходячи з норм ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 71 КАС України містить положення, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачає законодавчу норму в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач проти позову заперечував, проте правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суду не довів. Також обставин на які посилається позивач належними доказами, що передбачені відповідним законодавством України не спростував.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Частина 3 вказаної норми встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягає частковому задоволенню відповідно до повноважень суду визначених ст. 162 КАС України з відшкодуванням позивачу судових витрат понесених ним при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 70, 71, 79, 86, 89, 94, 98, 153, 158, 160, 162, 163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції № 0000232301/0 від 11.08.2006р..

3.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції № 0000122301/0 від 27.07.2006р. в частині основного платежу в сумі 29916 грн. та фінансових санкцій в сумі 14958 грн..

4.В позові в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції № 0000122301/0 від 27.07.2006р. в частині основного платежу в сумі 0,25 грн. та фінансових санкцій в сумі 880,50 грн. відмовити.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Хмільниксільмаш»(22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Леніна, 56, код 00235750) 6 (шість) грн. 77 коп. судового збору.

6.Повернути до Хмільницького міськрайонного суду кримінальну справу № 1-230-2007 по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України та ОСОБА_2 в скоєнні злочину передбаченого ст.ст.27 ч. 5, 191 ч. 5 КК України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

В судовому засіданні представників сторін повідомлено, що повний текст постанови можна отримати 05.04.2011р..

Постанова виготовлена в повному обсязі 04.04.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.

1- до справи