Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 1-38/11
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 року Городищенський районний суд
Черкаської області
в складі :
головуючого судді Черненка В. О.
при секретарі Сидоренко О. С.
з участю прокурора Новікова Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,
- в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ВСТАНОВИВ:
підсудний ОСОБА_1, влітку 2008 року, перебуваючи на вул. Леніна у с. Валява, Городищенського району, Черкаської області, шляхом знахідки, придбав 55 грамів промислово виготовленої метальної вибухової речовини на основі нітроцелюлози, динітротолуентів, тринітротолуену, які стабілізовані централтом-ІІ, після чого, вказану вибухову речовину умисно, незаконно без передбаченого законом дозволу, переносив та зберігав у своїх власних речах, а саме: у правій кишені штанів.
24.01.2011 року, близько 12.00 години, по вул. Леніна у с. Валява, Городищенського району, Черкаської області, при особистому огляді ОСОБА_1, працівниками міліції, 55 грамів вибухової речовини було виявлено та вилучено.
Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю та пояснив, що дійсно знайшов вибухову речовину, яка була у вигляді грудочки. Він знав що це таке і що дану речовину зберігати не можна, але чому взяв її не може пояснити. В січні 2011 року, його, коли він рухався по вул. Леніна у с. Валява, Городищенського району, зупинив працівник міліції та попросив у нього документи. коли він шукав документи, то з кишені дістав вибухову речовину, яка була вилучена. Дану речовину він ніде не використовував, свою вину усвідомив, більше такого вчиняти не буде.
Враховуючи те, що підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють фактичних обставин справи, суд вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно обставин справи щодо обвинувачення підсудного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України. Учасники проти скороченого судового слідства, під час якого факти, які ними не оспорюються, вважаються дослідженими та встановленими, - не заперечують.
Підсудний і учасники судового розгляду вірно розуміють зміст цих обставин (обєктивну та субєктивну сторони злочину), сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає. Учасникам судового розгляду розяснені їх права, передбачені ст. 299 КПК України, а саме: відсутність у них права подальшого оскарження цих фактичних обставин у апеляційному порядку.
Таким чином дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що предявлене обвинувачення ОСОБА_1 доказане повністю.
Оскільки, підсудний незаконно придбав, носив та зберігав вибухову речовину без передбаченого законом дозволу, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, а саме: що він раніше не судимий, щиросердно кається у вчиненому злочині, його характеристику по місцю проживання, дійшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.
Судові витрати в розмірі 1031 (одну тисячу тридцять одну ) гривню 04 копійки, з яких: 515 (пятсот п'ятнадцять) гривень 52 копійки за проведення дослідження та 515 (пятсот п'ятнадцять) гривень 52 копійки за проведення експертизи, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області.
Речовий доказ по справі, а саме: 55 грамів промислово виготовленої металевої вибухової речовини, вилученої у ОСОБА_1, яка знаходиться на зберіганні у Городищенському РВ ГУМВС України в Черкаській області, суд вважає за необхідне знищити.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд ,-
ЗАСУДИВ:
визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання по даній статті у виді 2 ( двох ) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, до часу вступу вироку в законну силу, залишити попередню, підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області (код № 25574009, на рахунок 35223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018) - 1031 (одну тисячу тридцять одну ) гривню 04 копійки, з яких: 515 (пятсот п'ятнадцять) гривень 52 копійки за проведення дослідження та 515 (пятсот п'ятнадцять) гривень 52 копійки за проведення експертизи.
Речові докази по справі, а саме: 55 грамів промислово виготовленої металевої вибухової речовини, вилученої у ОСОБА_1, яка знаходяться на зберіганні у Городищенському РВ ГУМВС України в Черкаській області, - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області через Городищенський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя В. О. Черненко
Судове рішення № 14620254, Городищенський районний суд Черкаської області було прийнято 10.03.2011. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-38/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: