Постанова № 14618183, 31.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1685/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

при секретарі Протас О.М.,

за участю: представника позивача - Коваленка Ю.В.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятостідо ОСОБА_3про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2011 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятостізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3про стягнення коштівв розмірі 6235,90 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідачем під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної та отримання допомоги по безробіттю було приховано факт реєстрації як субєкта підприємницької діяльності, тому відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" отримана сума допомоги по безробіттю в розмірі 6235,90 грн. підлягає поверненню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості підприємницькою діяльністю не займалась та не отримувала доходів, що підтверджується заявою від 15.11.2007 року про припинення підприємницької діяльності.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.07.2008 року ОСОБА_3 звернулася до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, в якій зазначила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 03.07.2009 року відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Актом № 6092 Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 14.09.2010 року вбачається, що громадянка ОСОБА_3 перебувала на обліку як безробітний, не скасувавши свою підприємницьку діяльність. Подавши під час отримання статусу безробітного завідома неправдиві відомості, вона не мала права перебувати на обліку як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю, оскільки належала до категорії зайнятого населення.

Даним актом встановлено, що на момент звернення до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, реєстраційний номер ФОП НОМЕР_2.

Як вбачається з копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.09.2010 року, ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець 10.01.2007 року державним реєстратором Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтаської області, номер запису про державну реєстрацію НОМЕР_3.

08.11.2007 року до ЄДР було внесено рішення ОСОБА_3 щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством. Проте, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача за його власним рішенням було здійснено лише 18.09.2008 року, номер запису НОМЕР_3.

З посиланням на вказаний акт розслідування, а також на частину 3 статті 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятостівидано наказ 18.10.2010 року № 620 про повернення гр. ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 6235,90 грн., одержаних як допомога по безробіттю, примірник якого отримано відповідачем.

Доказів оскарження вказаних наказів та доказів повернення отриманої суми грошової допомоги по безробіттю відповідач до суду не подав, фактичних даних, які б спростовували наявність у нього такого обов'язку, суду не навів, а суд самостійно при виконанні вимог статті 11 КАС України у частині офіційного зясування всіх обставин у справі не виявив.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-XII до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч. 2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року, у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно довідки Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості за період з 30 липня 2008 року по 24 липня 2009 року (термін перебування на обліку в центрі зайнятості) ОСОБА_3 отримала допомогу по безробіттю в розмірі 6235,90грн.

З наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 10.09.2010 року вбачається, що 08.11.2007 року внесено рішення фізичної особи підприємця про припинення підприємницької діяльності.

Однак, у відповідності до п.3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

З приводу твердження відповідача про те, що на момент реєстрації в центрі зайнятості вона не займалася підприємницькою діяльністю, суд приходить до висновку, що Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 року повязує статус підприємця не з фактом зайняття фізичною особою підприємницькою діяльністю, а з державною реєстрацією цієї особи як підприємця.

Згідно абзацу другому частини 15 статті 47 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Таким чином, відповідач на момент звернення до центру зайнятості, була зайнятою особою, яка не мала права на реєстрацію в якості безробітного та на отримання відповідної матеріальної допомоги.

Відповідно до п.7. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року, у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення допомоги по безробіттю в сумі 6235,90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (39600, АДРЕСА_1, іден.номер НОМЕР_1) на користь на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості (39600, м. Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Арсенальний, 1, р/р 37175165303202 в ГУДК України по Полтавській області, код 22548262, МФО 831019) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 6235 (шість тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 21 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2011 року.

СуддяГ.В. Костенко