Рішення № 14594491, 11.03.2011, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

11.03.2011

Справа № 2-2589/10

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Макарова М.О.,

при секретарі Ісаченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу,

в с т а н о в и в :

Представник позивачки у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, зазначивши, що 22 квітня 2007 року ОСОБА_1 уклала договір завдатку з ОСОБА_2, згідно якого передала відповідачу 5000 доларів США з метою подальшого укладення договору купівлі-продажу належного останній 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар’єнко»(код ЄДРПОУ 33338288). В подальшому такий договір не було укладено з вини відповідача, у зв?язку з чим просила стягнути з неї вищезазначену суму, яку вважала авансом, виходячи з курсу долару США за курсом НБУ, що складає 40000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на те, що порушення зобов?язання сталося з вини позивача, оскільки 25 квітня 2007 року позивач виявила бажання повернути грошові кошти передані в якості задатку, тобто односторонньо відмовилася від виконання зобов’язання, а тому завдаток не підлягає поверненню.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 22 квітня 2007 року між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_2 з іншого, в простій письмовій формі укладено договір завдатку, за яким остання отримали 5000 доларів США та сторони дійшли згоди в строк до 22 травня 2007 року укласти договір купівлі-продажу 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар’єнко»(код ЄДРПОУ 33338288)за 100000 доларів США, що підтверджується розпискою від 22 квітня 2007 року, складеною ОСОБА_2 п присутності двох свідків (а.с.4).

В подальшому такий договір купівлі-продажу укладено не було, що визнано сторонами.

Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов?язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов?язання може мати місце лише у випадку наявності зобов?язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.

У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.

Оскільки договір купівлі-продажу 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар’єнко»(код ЄДРПОУ 33338288) в установленому законом порядку між сторонами укладено не було, передана ОСОБА_2 сума у розмірі 5000 доларів США (розписка від 22 квітня 2007 року) є авансом, який підлягає поверненню позивачу у цьому ж розмірі.

Будь-які докази того, що позивач односторонньо відмовилась від укладання договору купівлі-продажу у відсутні. Крім того позивачка неодноразово зверталася до відповідачки з проханням повернути їй грошові кошти, які відповідач отримала від ней під розписку.

Таким чином, вищезазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_2, виходячи з офіційного курсу гривні до долару США (станом на 06 квітня 2010 року) у розмірі 40 000 грн.

Доводи представника відповідача суд вважає безпідставними, оскільки правила ст.571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, застосовується лише в тих випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повн9ому обсязі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню сума судового збору в розмірі 400 грн. на користь держави та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь, сплачені позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 61, 79, 88, 212, 214 ЦПК України, ст.ст.16, 570, 571 ЦК, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс в сумі 40000 грн. та 120 грн. на відшкодування витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 400 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.О. Макаров