Ухвала суду № 14589442, 23.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 р.Справа № 2-а-13085/09/1570 Категорія:8.2Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Чебан Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про звільнення майна з податкової застави, -

В С Т А Н О В И Л А:

30 листопада 2009 року ліквідатор Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про звільнення майна з податкової застави.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем 2 червня 2009 року було складено акт опису активів позивача, на які поширюється право податкової застави за №10/24-21/700 на загальну суму 328865,41 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2010 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»задоволено в повному обсязі. Звільнено активи ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»з податкової застави. Зобовязано ДПІ у Приморському районі м. Одеси виключити активи ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2010 року, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника позивача в підтримку апеляційної скарги, виступ представника відповідача, який заперечував проти її задоволення та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

3 червня 2009 року Відповідачем зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Постановою Національного банку України №420 від 22.07.2009р., з 23 липня 2009 року було відкликано банківську ліцензію та ініційовано ліквідаційну процедуру ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк», а 25.07.2009р., в порядку ст.89 Закону України «Про банки та банківську діяльність», в газеті «Урядовий Кур'єр»було опубліковано оголошення про відкликання ліцензії на здійснення банківських та інших операцій та ліквідацію ВАТ АКБ «Одеса-Банк», а також встановлено строк для звернення кредиторів з вимогами до АКБ «Одеса-Банк».

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд 1-ї інстанції обґрунтовано виходив з того, що майно ВАТ «АКБ «Одеса-Банк»повинно бути звільнено від усіх обмежень щодо його розпорядження у встановленому порядку, а саме з дня відкликання ліцензії та призначення ліквідатора скасовуються арешт накладений на майно банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном.

Колегія суддів цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як встановлено з матеріалів справи, 2 червня 2009 року працівниками ДПІ було складено акт опису активів позивача, на які поширюється право податкової застави за №10/24021/700 на загальну суму 328865,41 грн.(а/с.5), оскільки за позивачем обліковується податковий борг.

Факт наявності податкового боргу підтверджується обліковими картками і позивачем не заперечується, тому цей факт, згідно ст.72 С України, не потребує доказування і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин добровільності їх визнання.

Як вбачається з матеріалів справи, З червня 2009 року відповідачем зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

В подальшому, Національний банк України своєю Постановою №420 від 22 липня 2009 року, відкликав з 23 липня 2009 року банківську ліцензію та ініціював ліквідаційну процедуру ВАТ «АКБ «Одеса-Банк», при цьому, ліквідатором призначено Аймедова В.К.

З матеріалів справи видно, що 25.07.2009р. в газеті «Урядовий кур'єр», в порядку ст.89 Закону України «Про банки та банківську діяльність», опубліковано оголошення про відкликання ліцензії на здійснення банківських та інших операцій та ліквідацію АКБ «Одеса-Банк», а також встановлено строк на звернення кредиторів з вимогами.

Відповідач 14 серпня 2009 року звернувся до АКБ «Одеса-Банк» з заявою про визнання кредитором в сумі податкового боргу, а саме в сумі 188 444,96 грн. Позивач визнав кредиторські вимоги у повній сумі (188 444, 96 гривень) та включив кредиторські вимоги до реєстру кредиторських вимог.

Відносини, які виникають під час ліквідації банків, регулюються Законом України «Про банки та банківську діяльність» (ст.3), а процедура ліквідації банків визначена главою 16 «Ліквідація банків»вказаного Закону.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІП зазначено, що норми цього Закону не регулюють питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України «Про банки і банківську діяльність», та погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з метою захисту інтерес бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Як слідує з приписів ч.2 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку платоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що не суперечить нормам Закону України «Про банки і банківську діяльність». Відповідне положення містить і ч.З ст.88 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до п. 7 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.11.2009р. по справі № 7/424-09-5207 підтверджується відповідність застосування процедури ліквідації ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»(код за ЄДРПОУ 19361350), з боку Національного банку України та підтверджується кандидатура ліквідатора Аймедова В.К.

Відповідно до вимог п.1.17 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІП, податкова застава - де спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону.

Преамбулой Закону №2181-ІП передбачено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до вимог ст. 4 вказаного Закону, щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника, мирова угода, санація (відновлення платоспроможності), ліквідація банкрута.

Виходячи з вказаних норм, після порушення справи про ліквідацію боржника, майно боржника не може бути обтяженим податковою заставою, яка виникає в силу Закону №2181-111, погашення грошових вимог кредитора у вигляді суми податкових зобов'язань боржника здійснюється, відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність»та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Підпунктом 8.7.1. ст. 8 , підпунктом «є», «з», п. 9.5 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та держаними цільовими фондами» передбачено, що активи платника податків звільняються з податкової застави з дня прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства, яке передбачає обов'язкове ухвалення судом судового акту про звільнення з податкової застави майнових активів боржника.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що оскільки 23.07.2009 року було відкликано банківську ліцензію позивача, ініційовано ліквідаційну процедуру ВАТ АКБ «Одеса-Банк»та призначено ліквідатора, а також з урахуванням рішення Господарського суду Одеської області від 12.11.2009р. по справі № 7/424-09-5207, яким було підтверджено відповідність застосування процедури ліквідації до позивача з боку Національного банку України та підтверджено кандидатуру ліквідатора, майно ВАТ «АКБ «Одеса-Банк»повинно бути звільнено від усіх обмежень щодо його розпорядження, у встановленому порядку, а саме з дня відкликання ліцензії та призначення ліквідатора скасовуються арешт накладений на майно банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном (п.7 ст.91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ж із ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого в даному випадку, представник ДПІ не зробив.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції грубих порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.