Ухвала суду № 14588114, 15.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17387/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Вівдиченко Т.Р., Борисюк Л.П.,

при секретарі Кропивному Є.В.

за участю представника позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДжіТрейд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2010 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з"явились, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягє залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до суду та зазначив, що відповідачем зроблено хибний висновок про нікчемність правочинів, укладених позивачем та ТОВ "Юридичне Агентство "АВЕНТА", і про порушення позивачем вимог законодавства при включенні до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену в ціні послуги за договорами про надання маркетингових та інформаційно-логістичних послуг, що призвело до прийняття відповідачем незаконних рішень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.06р. по 30.06.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06р. по 30.06.09р., про що складено акт від 24.11.2009 №2040/2303/30931034. Під час перевірки встановлено, що в період, за який проводилася перевірка, позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Юридичне агенство "АВЕНТА".

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наданих документів до перевірки ТОВ "Юридичне агенство"АВЕНТА" надавало позивачу послуги з маркетингу та логістики, які відповідач вважає нетиповими для ТОВ "Юридичне агенство "АВЕНТА".

Як свідчать обставини справи, загальна сума придбаних позивачем послуг з маркетингу та послуг з логістики за вказаними договорами складає 722 691,60 грн., в т.ч. ПДВ 120 448,59 грн., що підтверджується податковими накладними та рахунками-фактури від 20.11.08 № 201102 на загальну суму 23 000,00 грн. Вказані податкові накладні та рахунки фактури підписані від імені ТОВ "Юридичне агенство "АВЕНТА" ОСОБА_2, який є громадянином Молдови.

Як зазначено в Акті перевірки, ТОВ "Юридичне агенство "АВЕНТА" зареєстровано Дніпровською у м Києві районною адміністрацією за № 10671020000013023 від 16.07.2008р., знаходиться на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 17.07.2008р., вид діяльності - нотаріальна та інша юридична діяльність, відповідно до Акту тематичної перевірки місцезнаходження ТОВ "Юридичне агенство "АВЕНТА" за юридичною та фактичною адресою (м. Київ, Бульвар праці 2/27) не знаходиться, в ЖРЕО № 402 як орендар не реєструвалось. Засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ "Юридичне агенство "АВЕНТА" є громадянин Молдови ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1), та згідно розрахунку комунального податку в ТОВ Юридичне агентство "Авента" рахується 1 особа.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Акту перевірки, з посиланням на лист Південного міжрайонного відділу Головного Управління СБУ у м. Києві та Київській області за вх. № 10277/9 від 24.11.2009р., вказаний громадянин ОСОБА_2 на момент підписання податкових накладних, рахунків фактур митний кордон України не перетинав, а позивач не надавав до перевірки письмових звітів про проведення маркетингових досліджень та логістики, що були об'єктом договорів, укладених з ТОВ "Юридичне агенство "АВЕНТА". Вказаними вище обставинами, які викладені в Акті перевірки, відповідач доводив нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Юридичне агенство "АВЕНТА" та зробив висновок про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 150 561 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст.4 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно зі ст.6 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання, на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2009 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0008432303/0, № 0008422303/0.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Щодо доводів про відсутність ТОВ "Юридичне агенство "АВЕНТА" за місцем реєстрації та не перетинання його директором в період, в якому підписувалися податкові накладні, кордону України-Молдови, то суд першої інстанції зазначає, що відповідно до ст. 38 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з підстав припинення юридичної особи є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Колегія суддів зауважує, що доказів існування такого запису відповідач не надав.

Відповідно до ст.18 зазначеного вище Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Крім того колегія суддів зауважує, що незнаходження за місцем реєстрації суб'єкта господарювання не є приводом для визнання укладених ним правочинів нікчемними чи недійсними відповідно до ст. 216, 228 ЦК України та ст.207 Господарського кодексу України.

Щодо листа СБУ, на який посилається відповідач, суд першої інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.25 ЗУ "Про Службу безпеки України" СБУ, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов'язків надається право, зокрема, подавати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов'язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки, у тому числі із забезпечення охорони державної таємниці.

Як вбачається з листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (Південний міжрайонний відділ) Державній податковій інспекції У Шевченківському районі м. Києва було надано пропозицію здійснити перевірку для встановлення фактів, про існування яких висловлено припущення, зокрема наявності в ТОВ "Юридичне агентство "Авента" ознак фіктивності. Разом з тим, відповідач по справі використав вказаний лист як доказ по справі, на підтвердження фіктивності ТОВ "Юридичне агентство "Авента" та нікчемності укладених ним правочинів.

Відповідно до ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений документ не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ, що свідчить про намір обох сторін або однієї зі сторін правочину порушити публічний порядок під час укладання правочину.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про задоволення позову є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не надно суду доказів, що можуть свідчити про нікчемність укладених позивачем та його контрагентом ТОВ "Юридичне агенство "АВЕНТА" правочинів. А тому, колегія суддів вважає, що надані докази під час розгляду справи в суді першої інстанції, не підтверджують наявність обставин, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Таким чином, доводи позивача про нікчемність укладених відповідачем правочинів є необгрунтованими та безпідставними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДжіТрейд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Беспалов

Суддя Т.Р.Вівдиченко

Суддя Л.П.Борисюк

(Повний текст ухвали складено 18.03.2011р.)