Ухвала суду № 14588060, 17.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3228/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" березня 2011 р. м. Київ

Справа № 2-а-3228/10/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Костюк Л.О.,

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

при секретарі: Бундукову С.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський нафтопродукт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2010 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно зясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами відповідача було проведено невиїзну планову документальну перевірку результатів діяльності позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ«Юкон», з ЗАТ «Вінница-млин», з «Південно-Західна залізниця»за періоди червень-липень місяці 2008 року, за наслідками якої було складено акт перевірки від 31.08.2009 року № 1568/23-02/32920917.

Згідно висновків вказаного акта, позивачем було порушено вимоги п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6, п. 7.2, пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме віднесло до складу податкового кредиту за червень та липень 2008 року суми ПДВ за податковими накладними, які були виписані у травні 2006 року та січні 2007 року відповідно.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2009 року № 0005952302/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ у розмірі 91 229 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18 246 грн.

Внаслідок оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення в досудовому порядку, відповідачем було прийнято рішення № 8464/10/25-026 від 26.11.2009 року, яким скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 14.09.2009 року № 0005952302/0 - без змін та збільшено визначену у ньому суму штрафних (фінансових) санкцій на 27 369 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2009 року № 0008492302/0.

У відповідності п до 1.7 ст.1 Закону № 168/97, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Як свідчать матеріали справи, позивач включив в податкову декларацію з ПДВ за червень 2008 року 44 766,67 грн. згідно податкової накладної за травень 2006 року, отриманої від ЗАТ «Вінниця млин».

22.01.2008 року між ЗАТ «Вінниця-млин»та позивачем був укладений договір поставки продукції борошномельного виробництва №22/01-08, за умовами якого сторони домовилися про поставку продукції на загальну вартість 1680000 грн. На виконанн вказаного договору позивач здійснив попередню оплату партії поставленої продукції та отримав від ЗАТ «Вінниця-млин»податкову накладну № 526 від 21.05.2008 року, яка була ним отримана 02.06.2008 року.

У подальшому, 02.06.2008 року податкова накладна № 526 від 21.05.2008 року ЗАТ «Вінниця-млин»була скоригована на підставі фактично отриманої продукції та видана нова накладна № 427 від 05.06.2008 року. Згідно цієї податкової накладної №427 сума ПДВ склала 46116,67 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).(п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97).

Таким чином, саме відсутність податкової накладної не дає право платнику податку на формування податкового кредиту.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Співставляючи вказані положення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право на формування податкового кредиту у податковій декларації у платника подактів виникає на підставі та за наявності податкової накладної.

Посилання відповідача на положення п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97, судом першої інстанції вірно були розцінені критично, оскільки вказаною нормою передбачено право, а не обов`язок платника податків подати разом із податковою декларацією заяву зі скаргою на постачальника товарів (послуг), який відмовляється видати податкову накладну.

У відповідності до абз.2 п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 даного Закону, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Крім того, вказану скаргу платник податку має право подати у випадку включення сум податкового кредиту, на підтвердження виникнення права на який не було видано податкової накладної, за умови включення вкзаних сум податкового кредиту до податкової декларації за відповідний звітний період.

Враховуючи те, що позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені ним у складі отриманої продукції в межах 1095 денного строку, який передбачений нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для висновку про завищення розміру податкового кредиту з боку позивача, а отже і застосування штрафних санкцій.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає неправомірними дії відповідача, а висновки суду першої інстанції обгрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 23 березня 2011 року.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 23.03.2011 року