Постанова № 14587539, 04.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4540/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріЧегринець А.М.

з участю представника позивача Шукост О.П., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У березні 2010 року Макіївський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що з 31 березня 2008 року ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю.

13 грудня 2010 року позивачем отримано інформацію про те, що виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29 серпня 2006 року ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності.

Про вказані обставини ОСОБА_2 Макіївський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття повідомлено не було.

Оскільки одночасно за період з 31 березня 2008 року по 26 березня 2009 року центром зайнятості виплачувалася допомога по безробіттю, тому у відповідача виникла заборгованість у сумі 5415,18 грн.

11 лютого 2011 року відповідачем на рахунок Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття перераховані кошти в розмірі 200 грн.

Однак решта суми зайве сплаченої допомоги не повернута.

Просив суд стягнути з відповідача на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 5215,18 грн.

Після зменшення позовних вимог у звязку з частковою сплатою коштів на суму 200 грн. просив стягнути з відповідача суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 5015,18 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала, про що надала суду відповідну заяву.

Судом встановлено, що 31 березня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.

На заяві написала розписку про те, що вона як субєкт підприємницької діяльності не зареєстрована.

В той же день заяву задоволено - з 31 березня 2008 року призначено допомогу по безробіттю.

В результаті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним позивачу стало відомо, що 29 серпня 2006 року відповідача зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності. Припинення державної реєстрації підприємницької діяльності не здійснювалося.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, вона центр зайнятості не повідомляла.

Одночасно за період з 31 березня 2008 року по 26 березня 2009 року центром зайнятості відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в сумі 5415,18грн.

26 березня 2009 року відбулося останнє відвідування відповідачем центру зайнятості в якості безробітної, під час якого нею написана заява з проханням про зняття з обліку у звязку з відмовою від послуг служби.

У звязку з наведеним 27 березня 2009 року прийнято наказ № НТ0903 про припинення виплати допомоги та зняття ОСОБА_2 з обліку з 27 березня 2009 року.

17 грудня 2010 року прийнято наказ № 99 про повернення незаконно отриманих нею коштів за період з 31 березня 2008 року по 26 березня 2009 року в розмірі 5415,18 грн., про що на її адресу направлено лист від 21 грудня 2010 року №04-11/10127.

Лист отримано відповідачем 24 грудня 2010 року.

11 лютого 2011 року відповідачем на рахунок Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття перераховані кошти в розмірі 200 грн., 23 лютого 2011 року - 200 грн.

Однак решта суми зайве сплаченої допомоги - 5015,18 грн. не повернута.

Судом також встановлено, що 29 серпня 2006 року виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області відповідача зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності. В реєстрі міститься запис про внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності від 07 листопада 2006 року. Запис про остаточне припинення державної реєстрації підприємницької діяльності відповідача у вказаному реєстрі міститься від 06 липня 2009 року.

Отже, в період перебування на обліку в Макіївському міському центрі зайнятості - робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття ОСОБА_2 була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна була підприємцем, тобто належала до зайнятого населення, що виключало можливість виплати їй допомоги по безробіттю.

Про вказані обставини вона центр зайнятості не повідомила, чим порушила вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього їй було зайве сплачено допомогу по безробіттю.

Згідно з п. 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки відповідачем вказана допомога повернута частково, тому з нього підлягає стягненню її несплачена частина.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок № 37179300901064 в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 13543682) допомогу по безробіттю в сумі 5 015 (пять тисяч п'ятнадцять) грн. 18 (вісімнадцять) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Логойда Т. В.