Постанова № 14587395, 01.04.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/888/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

при секретарі судового засідання Троценко О.О.

за участю представників сторін:

від відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 672716 грн. 11 коп., -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2011 року Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить стягнути з останнього до бюджету загальну суму податкового боргу у розмірі 672716 грн. 11 коп., а саме:

- податок на додану вартість в розмірі 80909 грн. 45 коп.;

- податок з доходів фізичних осіб у розмірі 136814 грн. 81 коп.;

- податок з доходів фізичних осіб (найманих працівників) у розмірі 454991 грн. 85 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач станом на 13.12.2010р. має податковий борг на вказану вище суму внаслідок порушення відповідачем Законів України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., «Про податок на додану вартість», «Про податок з доходів фізичних осіб».

Позивач в судове засідання не зявився, однак 12.03.2011р. надіслав на адресу суду додаткові пояснення на вимогу суду в яких просить розглядати справу без участі представника податкового органу з урахуванням позиції, викладеної в позовній заяві та на підставі наявних у справі доказів, а також з урахуванням даних додаткових пояснень.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

З огляду на викладене, враховуючи строки вирішення спору, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, приймаючи до уваги заявлене позивачем клопотання про розгляд справи за відсутності представника податкового органу, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача, з урахуванням його позиції викладеної в позовній заява та додаткових поясненнях, а також за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, аналізуючи норми чинного законодавства, яке діяло на момент виникнення правовідносин, оцінивши їх у сукупності, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі податкового боргу виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи слід застосовувати норми раніше діючого законодавства, так як згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обовязки платників податків щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин та виникнення податкового боргу.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(чинної на момент виникнення правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Судом встановлено, що Фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Криворізької міської ради 29.05.2007р. за ідентифікаційним номером НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію від 29.05.2007р. № 532405, а також взятий на облік як платник податків та обовязкових платежів 30.05.2007р., що підтверджується довідкою податкової інспекції від 10.11.2010р. № 8238, а також відповідачу видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 08.06.2007р. (а.с.8,10-11).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 згідно до вимог Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які діяли на момент виникнення правовідносин та на момент виникнення боргу, зобовязаний надавати до органів податкової служби документи податкової звітності із правильно визначеними сумами податкових зобовязань, а також сплачувати такі податки.

Однак, в порушення вищенаведених законів України відповідач станом на 13.12.2010р. має податковий борг перед бюджетом в загальній сумі 672 716 грн. 11 коп., який виник 02.01.2009р.( виходячи з другої податкової вимоги), що підтверджується довідкою про суму податкового боргу з податку на додану вартість, з податку з доходів фізичних осіб та з податку з доходів фізичних осіб-найманих працівників (а.с. 13,16).

10.10.2008р. Центральною МДПІ у м. Кривому Розі було проведено перевірку за результатами планової виїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2008р. за результатами якої складено акт № 3389/173/3199222952 від 10.10.208р. За висновками зазначеного акту перевірки встановлено, що відповідачем порушені:

- ст. 13, ст.14 розділу ІУ Декрету № 13-92, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності і складає 137224 грн. 38 коп.;

-пп.7.3 п.7.3 та згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка складає 53609,00 грн.;

-п.1.6 ст.1, пп.9.12.2 п.9.12 ст. 9,пп17.2а п.17.2 ст.17 та відповідно до п.7.1 ст. 7 п.20.1 ст. 20, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України № 889, в результаті чого сума неутриманого податку з доходів фізичних осіб з джерела виплат доходів складає 151663,95 грн. (а.с.15-31).

На підставі вищезазначеного акту Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі відповідачу були донараховані:

- неповно сплачені податкові зобовязання по деклараціях з податку на додану вартість від 09.02.208р., від 18.03.2008р. на загальну суму 80909 грн. 45 коп. згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0001731701/0 від 15.10.2008р. за платежем з податку на додану вартість та визначено за основним платежем 53609 грн., за штрафними санкціями 26804 грн. 50 коп.;

- неповно сплачені податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 136814 грн. 81 коп. згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0001741701/0 від 15.10.2008р. за платежем з податку з доходів фізичних осіб-субєктів підприємницької діяльності визначено за основним платежем 137224 грн. 38 коп.;

- неповно сплачені податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників) на загальну суму 454991 грн. 85 коп. згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0001751701/0 від 15.10.2008р. за платежем податок з доходів фізичних осіб визначено за основним платежем 151663 грн. 95 коп. за штрафними санкціями 303327 грн. 90 коп. (а.с.21).

Зазначені повідомлення-рішення відповідно до вимог Закону України № 2181-Ш звязку з неможливістю вручення відповідачу були розміщені на дошці податкових оголошень 20.11.2008р. про що складено акт позивачем за № 2351/173 від 20.11.2008р. (а.с.22).

Згідно довідки від 13.12.2010р. та розрахунку суми податкового боргу від 13.12.2010р. податковий борг з податку на додану вартість (ПДВ) було нараховано в загальній сумі 81087 грн. 50 коп., однак у звязку з частковою сплатою у сумі 179 грн. 27 коп. борг зменшився та становить 80909 грн. 45 коп. та з урахуванням 1 грн. 22 коп. пені; податковий борг з доходів фізичних осіб було нараховано в загальній сумі 137224 грн. 38 коп., однак у звязку з частковою сплатою в сумі 409 грн. 57 коп. загальна сума податкового боргу становить 136814 грн. 81 коп.; податковий борг з доходів фізичних осіб-найманих працівників становить 454991 грн. 85 коп. ( а.с.13,16).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ,(чинного на момент виникнення спірних правовідносин та податкового боргу) з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому розі на виконання вимог ст. 6 Закону України № 2181-Ш з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:

- перша податкова вимога № 1/1857 від 02.12.2008р. на суму 672714 грн. 89 коп. яка була вручена відповідачу 02.12.2008р., що підтверджується відповідною відміткою на корінці податкової вимоги та не оспорено відповідачем в судовому засіданні (а.с.32);

-друга податкова вимога № 2/17 від 02.01.2009р. на суму 672714 грн.89 коп., яку було отримано особисто відповідачем, що підтверджується відповідною відміткою в корінці податкової вимоги та не спростовано відповідачем у ході судового засіданні (а.с.33).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 статті 4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Також у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3, пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення позивача не оскаржувались відповідачем у встановлені законом строк, що підтвердив відповідач у ході судового розгляду справи, а отже, податкове зобовязання є узгодженим.

У п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України № 2181-Ш (чинного на момент виникнення податкового боргу) встановлено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»(чинного на момент виникнення правовідносин та податкового боргу) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 2.2. ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР (чинного на час виникнення правовідносин) визначено, що платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. У п.10.1 та 10.2 ст. 10 цього ж Закону № 168/97-ВР зазначено, що особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону. Платники податку, визначені у п.10.1 наведеної статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Оскільки матеріалами справи підтверджено те, що відповідач був зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що свідчить копія свідоцтва (а.с.11), то відповідно до наведених норм відповідальність щодо правильності нарахування та сплати податку на додану вартість покладено на відповідача.

Також, відповідно до п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Пунктами 16.3.6 п.16.3 ст. 16 вказаного вище Закону визначено, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе фізична особа у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. ЗУ № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(зі змінами і доповненнями) підприємства, установи і організації усіх форм власності, фізичні особи-СПД після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату громадянам сум зобовязані перераховувати до бюджету суму нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Пунктом 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІУ встановлено коло осіб, відповідальних за погашення податкових зобовязань або податкового боргу. Так, при нарахуванні податку податковим органом на підставі поданої декларації, особою, відповідальною за погашення податкових зобовязань або податкового боргу є платник цього податку.

Пункт 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№ 2181-Ш від 21.12.2000р. (чинного на момент виникнення даних правовідносин) передбачає, що платник податків - юридичні особи, їх філії, відділення і відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законом покладено обовязок утримувати та (або) сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню, штрафні санкції.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Аналогічні норми також передбачені і ст.20 Податкового Кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

У відповідності до п.п.3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги в сумі 672716 грн. 11 коп. визнав повністю.

Згідно ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову.

За викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені вимоги Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин та виникнення податкового боргу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12,71,86, 94, 112,122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 672716 грн. 11 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету загальну суму податкового боргу у розмірі 672716 грн. 11 коп. ( шістсот сімдесят дві тисячі сімсот шістнадцять грн. 11 коп.), а саме:

- податок на додану вартість у розмірі 80909 грн. 45 коп. (код платежу 14010111, р/р № 31110029700021, одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, код 24230992, МФО 805012);

- податок з доходів фізичних осіб у розмірі 136814 грн. 81 коп. (код платежу 11010200, р/р № 33210801700021, одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, код 24230992, МФО 805012);

- податок з доходів фізичних осіб (найманих працівників) у розмірі 454991 грн. 85 коп. (код платежу 11010101, р/р №33211800700021, одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, код 24230992, МФО 805012).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 31.03.2011р.

Суддя С.О. Конєва