Постанова № 14587226, 28.03.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 р. Справа № 2а-9640/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. суддів Бондар М.В., Потолової Г.В. при секретаріГудим І.В. за участю: представника позивача представник відповідача, третя особа Пічко Р.С. не з"явились розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України третя особа на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та скасування рішень, - ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод», в якому позивач просить:

- визнати дії Департаменту CAT ДПА України неправомірними;

-визнати неправомірним та скасувати Акт перевірки від 25.01.10 № 11/3201/35112619 з дати його видачі;

-визнати неправомірним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 16.06.2010р. з дати його видачі;

- стягнути з Державного бюджету України кошти у сумі 50 756,47 грн. (п'ятдесят тисяч сімсот п'ятдесят шість грн. 47 коп.) на користь ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» р/р 26008050003245 в КБ «ПриватБанк» МФО: 305299), які були сплачені на підставі Рішення Департаменту CAT ДПА України про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено перевірку ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» за результатами якої було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 16.06.2010р. у вигляді штрафу в розмірі 50756,47 грн. - за зберігання алкогольних напоїв у місці не внесеному до Єдиного реєстру місць зберігання. Дане рішення є необґрунтованим та незаконним оскільки місце зберігання алкогольної продукції за адресою: м.Севастополь, вул. Портова, 17 було внесене до Єдиного реєстру місць зберігання що відповідає вимогам абз. 21 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Департаменту САТ Державної податкової адміністрації України надав письмові заперечення, в яких зазначив що оскаржуване рішення було винесено без порушення законодавчих норм, та є цілком обґрунтованим та законним, а тому в задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено в повному обсязі. Позивач порушив ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо зберігання алкогольних напоїв у місці не внесеному до Єдиного реєстру місць зберігання. Ні на момент перевірки 25.01.2010 р., ні до 24.02.2010 р., коли пропонувалось керівництву прибути для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень щодо фактів, викладених в акті перевірки, договір відповідального зберігання не був наданий, що підтверджує про відсутність на момент перевірки таких взаємовідносин, а також відповідного документа. Відповідно до п.2.5 наказу ДПА України від 28 травня 2002 р. № 251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру», довідка повинна перебувати у місці зберігання та пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки. Ні на момент перевірки 25.01.2010р. ні до 24.02.2010р., довідка про внесення місця зберігання алкогольних напоїв за адресою: м.Севастополь, вул.Портова,17, позивачем контролюючому органу не була надана, про що свідчить акт перевірки з додатками, лист від 17.05.2010р. № 105118/32-106 РУ Департаменту CAT ДПА України у м. Севастополі.

Представники Департаменту САТ ДПА України в судове засідання не зявилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. У відповідності до ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Судова колегія заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Регіонального управління Департаменту CAT ДПА України у м.Севастополі 25 січня 2010 р. була проведена позапланова перевірка місця зберігання оптових партії алкогольних напоїв, яке розташоване за адресою: м.Севастополь, вул.Портова, 17 та належить ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод».

За результатами перевірки було встановлено, що позивач порушив ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо зберігання алкогольних напоїв у місці не внесеному до Єдиного реєстру місць зберігання.

Внесення місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру здійснюється у порядку, визначеному наказом ДПА України від 28 травня 2002 р. № 251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру».

Пунктом 1.4 даного порядку зазначено, що у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що за порушення норм цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару,який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 грн.

Відповідно до норм ст.ст.15, 17 Закону, на підставі акта перевірки від 25.01.2010р. № 11/3201/35112619, Департаментом CAT ДПА України було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 50 756,47 грн. до ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» за порушення вимог законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв, а саме: ст.15 Закону України «Про державне регулювання», за зберігання алкогольних напоїв у місці зберіганні, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Вказана сума штрафних санкцій була сплачена позивачем до Державного бюджету України.

На думку суду відповідачем протиправно було винесене рішення про застосування фінансових санкцій до позивача, з огляду на наступне:

Відповідно до абз.21 ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Як вбачається з матеріалів справи 05 січня 2010 р. позивач уклав з ТОВ «Алкогольна традиція» договір відповідального зберігання. Предметом цього договору було зобов'язання ТОВ «Алкогольна традиція» здійснити збереження алкогольної продукції позивача вартістю 50 756, 47 грн., на складі за адресою: м.Севастополь, вул.Портова, 17.

Згідно до ч. 33 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яка встановлює, що зберігання алкогольних напоїв здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Доказами підтверджено, що місце зберігання оптових партій алкогольних напоїв площею 70 кв.м., що знаходиться за адресою м. Севастополь, вул. Портова, 17 було внесено до Єдиного державного реєстру з 02 листопада 2007р. за № 27160208521 і закріплено за ТОВ «Алкогольна традиція» (м.Дніпропетровськ), про що видана Департаментом CAT ДПА України довідка про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія № 008536 від 02 листопада 2007р.

Отже, місце зберігання алкогольної продукції позивача за адресою: м.Севастополь, вул. Портова, 17 на час проведення перевірки відповідало вимогам абз. 21 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

З урахування викладеного судова колегія доходить висновку, що відповідачем, безпідставно було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до позивача від 16.06.2010р., у звязку з чим воно підлягає скасуванню.

Не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання неправомірним та скасування акту перевірки від 25.01.2010р. № 11/3201/35112619 з дати його видачі, оскільки згідно з абз. 2 п. 1.3 Наказу ДПА України від 10.08.2005 р. № "Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В зазначеному пункті мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки. Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обовязків платника податків, не містить обовязкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання дій відповідача протиправними, оскільки проведення перевірки здійснювалось у відповідності до приписів закону щодо даного виду перевірок. Зокрема перевірка була проведена згідно наказу №07 від 25.01.2010р. та направлень на проведення позапланової перевірки №07 від 25.01.2010р. Під час проведення перевірки посадовими особами відповідача були дотримані норми законодавства з питань проведення перевірок.

Таким чином, позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення від 16.06.2010р., а також стягнення з Державного бюджету України коштів у сумі 50 756,47 грн. підлягають задоволенню. В решті позовних вимог має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 16.06.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України кошти у сумі 50756,47 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (р/р26008050003245 в КБ ПриватБанк", МФО 305299) які були сплачені на підставі рішення про застосування фінансових санкцій.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови складений 21 лютого 2011 року.

Суддя О.В. Врона