Постанова № 14586785, 28.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2011 р. Справа № 3/128-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т.В., суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників:

позивача –Михальчук М.В., довіреність №71-02/508 від 11.02.2011 р., Буйнова С.Б., довіреність №71-01/345 від 31.01.2011 р.,

1-го відповідача –Осадчий А.В., доручення №49юр-36 від 01.04.2009 р.,

2-го відповідача - Синельникова М.А., довіреність б/н від 11.11.2010 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк (вх. № 938 П/3-11 від 25.02.2011 р.) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2009 р. у справі № 3/128-09

за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

до 1.Відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод», м. Кременчук Полтавської області

2. Закритого акціонерного товариства «МТЕК», м. Київ

про стягнення 162956,86 грн.,

встановила:

06.10.2010 року позивач - Державне підприємство «Донецька залізниця», м. Донецьк - звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідачів - Відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод»та Закритого акціонерного товариства «МТЕК», м. Київ 162956,86 грн. спричинених збитків, завданих позивачу внаслідок сходження вагону № 61866364 при слідуванні 08.12.2008 р. поїзда № 3226 на 983 км перегону Новосвітлівський-Кіндрашівська-Нова. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.22, 1166, 1187, 1190, 1192 ЦК України.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.12.2009 р. (суддя Бунякіна Г.І.) в позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що позивач не надав суду належних доказів вини відповідачів та не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Позивач з зазначеним рішенням господарського суду Полтавської області не погодився, 12.04.2010 р. звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2009 р. та прийняти нове рішення, яким стягнути в солідарному порядку з відповідачів на його користь спричинені матеріальні збитки у сумі 62956,86 грн., а також витрати по сплаті державного мита, сплаченого за розгляд позову в суді першої інстанції та за розгляд апеляційної скарги на загальну суму 2 444,36 грн., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.04.2010 р. апеляційна скарга позивача була прийнята до апеляційного провадження та призначена до розгляду на 19.05.2010 р.

17.05.2010 р. ЗАТ «МТЕК»подало відзив на апеляційну скаргу ДП «Донецька залізниця», в якому вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2009 р. підлягає залишенню без змін. У відзиві 2-й відповідач посилається на те, що вимоги позивача, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтовані , крім того, зазначає, що згідно з умовами договору фінансового лізингу, АТ «МТЕК»не несе відповідальності за спричинення шкоди, життю, здоров’ю або майну третіх осіб, що виникла внаслідок експлуатації напіввагонів.

19.05.2010 р. ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»також надало відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому проти вимог та доводів скарги заперечує, оскільки вважає, що позивачем не доведений причинний зв’язок між діями 1-го відповідача та збитками, понесеними позивачем. Також 1-й відповідач зазначає, що причиною сходу вагону є порушення правил технічної експлуатації вагону з боку експлуатуючої організації, тому просить залишити апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2009 р. у справі №3/128-09 –без змін.

В судовому засіданні 19.05.2010 р. в розгляді справи оголошено перерву до 02.06.2010 р. з метою надання позивачем письмових пояснень у справі.

01.06.2010 р 1-й відповідач надав до Київського міжобласного апеляційного господарського суду додаток до відзиву на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає про те, що винним у сході вагону №61866363 при слідуванні поїзда №3226 на 983 км перегону Новосвітлівський-Кіндрашівська-Нова 08.12.2008 р. є Донецька та Придніпровська залізниці, оскільки їх робітниками не були виконані вимоги Інструкції з огляду, обстеження, ремонту та формування вагонних колісних пар.

В судовому засіданні 02.06.2010 р. представники сторін висловили думку про необхідність проведення судової експертизи у справі, тому для підготовки переліку питань, які необхідно поставити перед експертом, було оголошено перерву до 09.06.2010 р.

09.06.2010 р. позивач надав письмове клопотання про проведення у справі судової експертизи з переліком питань, які мають бути роз’яснені експертом при проведенні даної експертизи.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.06.2010 р. у справі № 3/128-09 призначено судово-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, апеляційне провадження у справі зупинене до закінчення проведення судово-технічної експертизи та повернення матеріалів справи до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

25.02.2011 р. до Харківського апеляційного господарського суду у зв’язку від голови ліквідаційної комісії Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшли висновок судової інженерно-технічної експертизи № 2278 від 30.12.2010 р. та справа господарського суду Полтавської області №3/128-09.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду справу призначено до розгляду судді-доповідачу Погребняку В.Я.

Враховуючи те, що усунені обставини, які зумовили зупинення апеляційного провадження у справі № 3/128-09, на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою колегії суддів у складі головуючого судді Погребняка В.Я., судді Гончар Т.В. та судді Слободіна М.М. від 28.02.2011 р. апеляційне провадження у зазначеній справі було поновлено та призначено до розгляду на 23.03.2011 р

В судове засідання 23.03.2011 р. з’явились представники сторін та надали пояснення у справі. Так, зокрема, уповноважені представники сторін пояснили, що ознайомлені із висновком судової інженерно-технічної експертизи № 2278 від 30.12.2010 р. у справі №3/128-09.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача, 1-го та 2-го відповідачів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) шкоди є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 16 ЦК України та 20 ГК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до приписів ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому під збитками розуміється: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні, збитки)-, 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Юридичною підставою відшкодування збитків має бути наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Саме наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення винної сторони до відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено господарським судом Полтавської області, 08.12.2008 р. о 20 год. 20 хв. при слідуванні поїзда № 3226 в складі 51 вагону загальною вагою 3974 тон на 983 км пк8 перегону Новосвітлівський-Кіндрашівська-Нова в прямій ділянці колії відбувся схід 10-го з голови поїзда порожнього вагону № 61866364 двома колісними парами другого візка.

Факт сходження вагону підтверджується актом службового розслідування серйозного інциденту від 09.12.2008 р. (т.1 а.с.28-31), протоколом № ЦВ-5/22 від 23.12.2008 р.(т.1 а.с.72-73), актом-рекламацією № 2 від 10.12.2008 р. (т.1 а.с.23), телеграмою № 627а від 09.12.2008 р. (т.1, а.с.24).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»неналежно виконало свої зобов'язання щодо постачання вагонів належної якості ЗАТ «МТЕК», яке, в свою чергу, неналежно виконало свої зобов'язання щодо передачі на умовах договору фінансового лізингу ДП «Придніпровська залізниця»майна (вагон № 61866364) належної якості відповідно до специфікації та умов Договору.

Позивач зазначав, що причиною сходу вагону № 61866364 є незадовільна робота дворядного конічного підшипника касетного типу, яка призвела до його руйнування та зламу шийки осі через невиконання 1-м відповідачем вимог п. 11.3.2 ГОСТу 4835-2006 «Колесные пары вагонов магистральных железных дорог колеи 1520 мм. Технические условия»та п.п. 4.4.2 Інструкції з технічного обслуговування букс, обладнаних конічними підшипниками ЦВ-ЦЛ-0092, затверджених наказом ДАЗТУ «Укрзалізниця»№ 231-Ц від 18 04.2007 р., а саме не витримано гарантійний термін експлуатації колісної пари з моменту монтажу та гарантійний термін експлуатації підшипників касетних конічних двохрядних, який становить 8 років до першого демонтажу або 800 тис. км. пробігу.

Позивач стверджував, що внаслідок сходу вагону зазнав матеріальних витрат з відбудови пошкодженої колії, вагону, пристроїв СЦБ і зв'язку на загальну суму 162 956,86 грн., в т.ч.:

- Новокіндрашівської дистанції колії понесені витрати по відновленню колії на суму 145 613,00 грн.;

- Новокіндрашівської дистанції сигналізації та зв'язку понесені витрати по відновленню дії устаткування ПОНАБ в сумі 1 102,88 грн.;

- по відбудовному поїзду ст. Родакове понесені витрати в сумі 9 523,61 рн.;

- по вагонному депо Сімейкине понесені витрати в сумі 6 717,37 грн.

Заявлені матеріальні витрати підтверджуються актами на виконані роботи по відновленню вагону №1866364 від 08.12.2009 р., актом на виконані роботи по відновленню зв’язку з місцем робіт, актом на виконані роботи по відновленню головної колії, відомістю понесених витрат відбудовним поїздом ст. Родакове 08-09.12.2008 р.(т.1, а.с.17-22).

Обґрунтовуючи позов про стягнення з відповідачів суми матеріальних витрат, позивач посилався на ст.1166 Цивільного кодексу України, за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями і бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України якщо шкоду завдано спільно діями або бездіяльністю кількох осіб, такі особи несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею ст.316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 328 ЦК України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Згідно з технічним паспортом вагон № 61866364 побудований ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»23.11 2006 р., дата реєстрації - 28.11.2006 року, модель вагону 12-7023-01 (т.1, а.с.25-26).

За договором поставки № 7606/010 1209 від 25.10.2006 р., укладеним між відповідачами, 1-й відповідач продав вагон № 61866364 27.11.2006 р. 2-му відповідачу (т.1, а. с. 133-37), який придбавав продукцію з метою її подальшої передачі у фінансовий лізинг Державному підприємству «Придніпровська залізниця».

Поставка вагону №61866364 підтверджується актом №4 про технічну прийомку вагонів від 27.11.2006 р. (т.1, а.с.139).

ЗАТ «МТЕК»сплатило за вказаний вагон, що підтверджується випискою з банку №212 від 08.11.2006 р.(т.1, а.с.140).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору якість вагонів, що поставляються 1-м відповідачем, повинна відповідати Технічним умовам на дану продукцію - ТУ У 35.2-05763814-065:2005, а порядок приймання та здачі вагонів визначений в розділі 6 Договору, зокрема приймання вагонів за якістю здійснюється у відповідності з Інструкцією № П-7 від 15.06.65 року «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю».

При поставці вагонів сторонами 27.11.2006 р. було складено акт №4 про технічну прийомку вагонів, який підписаний в тому числі інспектором Укрзалізниці, та який не містить жодних зауважень щодо якості продукції. Крім того, у вказаному акті зазначено, що вагони побудовані згідно з Договором, випробування вагонів обкаткою проведено. Колісні пари укомплектовані підшипниками касетного типу ТВТЛ 130x230x150. (т.1, а.с.139).

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «МТЕК»як Лізингодавець та Державне підприємство «Придніпровська залізниця», як Лізингоодержувач, уклали Договір фінансового лізингу № Пр/В-06/352/НЮ від 25.10.2006 р. (т.1, а.с.109-115).

Пунктом 1 Договору встановлено, що предметом Договору фінансового лізингу є набуття у власність 500 чотирьохвісних напіввагонів нового покоління у ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»відповідно до встановлених Лізингоодержувачем технічних вимог, визначених Додатках № 1 до договору та передача відповідних напіввагонів у користування Лізингоодержувачу.

Згідно з п.1.2. Договору фінансового лізингу ЗАТ «МТЕК»передало Державному підприємству «Придніпровська залізниця»відповідні напіввагони на умовах фінансового лізингу.

Відповідно до умов Договору фінансового лізингу (п. п. 4.2, 4.3) Лізингоодержувач забезпечує свою присутність при укладанні договорів купівлі-продажу напіввагонів, засвідчує відповідність майна технічним вимогам, що визначені в Додатку № 1 до Договору фінансового лізингу, узгоджує відповідні акти приймання-передачі піввагонів та набуває права володіння та користування на них з моменту підписання уповноваженими представниками Акта приймання-передачі майна в лізинг.

Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1 Закону України «Про залізничний транспорт»визначено, що транспортні засоби - залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Полтавської області про те, що напіввагон №61866364 є джерелом підвищеної безпеки.

За загальним правилом, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативною управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно з п.4.5. Договору фінансового лізингу відповідальність за схоронність напіввагонів від всіх видів майнової шкоди, а також ризики пов'язані з його знищенням, втратою, псуванням, викраденням, передчасною поломкою та інші майнові ризики переходять до Лізингоодержувача (Державного підприємства «Придніпровська залізниця») з підписанням уповноваженими представниками сторін Договору фінансового лізингу Акта приймання-передачі майна в лізинг.

Отже, відповідно до п.6.8. Договору фінансового лізингу Закрите акціонерне товариство «МТЕК»не несе відповідальності за спричиненя шкоди життю, здоров'ю або майну третіх осіб, що виникла внаслідок експлуатації напіввагонів.(т.1, а.с. 112).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на статтю 1166 ЦК України як на підставу для стягнення збитків з відповідачів є неправомірними.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач, як вже було зазначено, посилався на ст.ст.22, 1166, 1187, 1190, 1192 ЦК України, тобто наводив правові норми, якими врегульовано відшкодування шкоди особою (кількома особами), яка на відповідній правовій підставі володіє джерелом підвищеної небезпеки. Саме з цих же підстав було розглянуто і позов.

В апеляційній скарзі позивач посилався на ст.1209 ЦК України, якою визначені підстави відшкодування шкоди, завданою внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг). Згідно ж зі ст.1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, підлягає відшкодуванню за вибором потерпілого, продавцем або виготовлювачем товарів.

Всупереч вказаним нормам, позивач визначив в якості солідарних відповідачів Відкрите акціонерне товариство «Крюківський вагонобудівний завод»та Закрите акціонерне товариство «МТЕК», м. Київ, але не навів правого обґрунтування з посиланням на норми ЦК України виникнення у вказаних осіб солідарного обов’язку по відшкодуванню завданих збитків.

Згідно зі ст.ст. 33, 35 ГПК України позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, довести факт спричинення шкоди, обґрунтувати розмір понесених збитків, вказати на причинно-наслідковий зв'язок між ними та наявність вини. Проте, всупереч вимогам ст.33ГПК України позивач не надав ні місцевому господарському суду, ні суду апеляційної інстанції належних доказів вини відповідачів, не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Що стосується висновків судової інженерно-технічної експертизи –то колегія суддів прийняла їх в якості належних доказів та дослідила, однак вважає за необхідне зазначити, що вони не впливають на результат розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що позивачем не виконано вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України щодо доведення обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, належними засобами доказування.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що позивачем не доведено наявності протиправної поведінки з боку відповідачів, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідачів збитків, заявлених позивачем у позовній заяві.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Полтавської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2009 р. у справі № 3/128-09 відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2009 р. у справі № 3/128-09 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                      В.Я.Погребняк

суддя                                                                      Т.В.Гончар

суддя                                                                      М.М. Слободін

Повний текст постанови підписано 28.03.2011 р.