Рішення № 14586479, 29.03.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2011 р. Справа № 5019/387/11

за позовом Приватне підприємство науково-виробнича фірма "Агродизель"

до відповідача Публічне акціонерне товариство "Острозьке хлібоприймальне підприємство"

про стягнення заборгованості за Договором № 6 від 09.02.2010р. з урахуванням штрафних санкцій в сумі 41 983 грн. 97 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : Діонісьєв І.М.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 24 березня 2011 року до 29 березня 2011 року.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство науково-виробнича фірма "Агродизель" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" 41 983 грн. 97 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар згідно Договору купівлі-продажу №6 від 09.02.2010 р., з яких 20935 грн. 00 коп. - основний борг, 18840 грн. 60 коп. - пеня, 1639 грн. 21 коп. - збитки, завдані внаслідок інфляції, 569 грн. 16 коп. - 3% річних.

В судовому засіданні 24 березня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Після оголошеної перерви представник ПП НВФ "Агродизель" в засідання не з'явився.

Відповідач надав відзив, у якому позовні вимоги не визнає. Свої доводи обґрунтовує тим, що строк дії укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №6 від 09.02.2010 р. закінчився 31 грудня 2010 року. Відтак, після закінчення цього строку сторони не пов'язані між собою будь-якими зобов'язаннями щодо виконання даного Договору. Крім того, відповідач вважає, що позивачем безпідставно нараховано пеню в розмірі 18840 грн. 60 коп., оскільки пунктом 6.3. Договору купівлі-продажу за невиконання чи неналежне виконання умов останнього передбачено застосування до винної сторони штраф у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочки платежів. Зазначає, що дана вимога не відповідає приписам ст.549 ЦК України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені у відзиві, просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 09 лютого 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Острозьке хлібоприймальне підприємство" та Приватним підприємством науково-виробнича фірма "Агродизель" було укладено Договір купівлі-продажу №6, за умовами якого позивач (Продавець) зобов'язувався продати та передати, а відповідач (Покупець) зобов'язувався оплатити й прийняти від Продавця висівки (надалі Товар). Кількість товару - 60 т. Ціна товару за одну тону - 980,00 грн. з ПДВ.

Умовами зазначеного Договору купівлі-продажу визначено, що розрахунок за отриманий Покупцем Товар проводиться в безготівковій формі, шляхом переказу грошей на розрахунковий рахунок Продавця, протягом 10 календарних днів після поставки продукції (п.2.1.).

Згідно п.7.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 р. Договір підписано уповноваженими представниками Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" та Приватного підприємства науково-виробничої фірми "Агродизель" та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору №6 Позивач поставив у власність Відповідача товар на загальну суму 49735 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними №АД-0000017 від 15.02.2010 р. та №АД-0000032 від 02.03.2010 р. (арк.с. 14).

У строки визначені Договором відповідач вартість поставленого Товару оплатив частково в сумі 28800 грн. 00 коп. Несплаченими залишились 20935 грн. 00 коп.

Між сторонами по даній справі був підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2010 р., відповідно до якого розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 20935 грн. 00 коп.

Відповідно до п.6.3. Договору купівлі-продажу за невиконання чи неналежне виконання умов даного Договору Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 0,5% простроченої суми за кожен день прострочки платежів.

Керуючись зазначеним пунктом Договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у розмірі 18840 грн. 60 коп.

Покликаючись на ст.625 ЦК України Позивач нарахував 1639 грн. 21 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції та 569 грн. 16 коп. - 3% річних.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З аналізу зазначених вище правових норм вбачається, що штрафні санкції, передбачені пунктом 6.3. Договору купівлі-продажу №6 від 09.02.2010 р. за своєю правовою природою є пенею.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 цього Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період з 12.03.2010 р. по 07.09.2010 р., в сумі 1941 грн. 22 коп.

Разом з тим, нараховані позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання 1639 грн. 21 коп. - збитки, завдані внаслідок інфляції та 569 грн. 16 коп. - 3% річних підлягають задоволенню, оскільки встановлені ст. 625 ЦК України санкції є особливою формою відповідальності і застосовуються незалежно від того чи є застереження у договорі. Наданий суду розрахунок інфляційних втрат та 3% річних перевірено та визнано правильним.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що після закінчення строку дії Договору купівлі-продажу сторони не пов'язані між собою будь-якими зобов'язаннями щодо його виконання, оскільки за умовами ч.4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відтак, доводи відповідача викладені у відзиві щодо безпідставності позовних вимог, спростовуються наведеними вище правовими нормами.

Отже, аналізуючи все вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що вимоги Приватного підприємства науково-виробничої фірми "Агродизель" підлягають задоволенню частково в загальній сумі 25084 грн. 59 коп., з яких 20935 грн. 00 коп. - основного боргу, 1941 грн. 22 коп. – пені, 569 грн. 16 коп. –3% річних, 1639 грн. 21 коп. –збитків, завданих внаслідок інфляції. В решті вимог в позові слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 59,74 %.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" (35820, Рівненська область, Острозький район, с.Оженин, вул.Котляревського,1, код ЄДРПУО 00955785) на користь Приватного підприємства науково-виробничої фірми "Агродизель" (61002, м.Харків, вул.Дарвіна, 12, к.13, код ЄДРПУО 32238992) - 20935 грн. 00 коп. - основного боргу, 1941 грн. 22 коп. – пені, 569 грн. 16 коп. –3% річних, 1639 грн. 21 коп. –збитків, завданих внаслідок інфляції, 250 грн. 81 коп. витрат по сплаті держмита та 140 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог в позові відмовити.

Суддя Бережнюк В.В.

повне рішення підписано "01" квітня 2011 року